Справа № 420/7333/20
10 серпня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕСТ-ВВ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕСТ-ВВ» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:
- рішень відповідача про коригування митної вартості товарів за № UA500110/2020/000007/2 від 1 серпня 2020 року та № UA500110/2020/000008/2 від 2 серпня 2020 року;
- карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача № UA500110/2020/00050 від 1 серпня 2020 року та № UA500110/2020/00051 від 2 серпня 2020 року.
Одержавши позовну заяву, суд з'ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з таких підстав.
Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацем 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривні.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що, як вбачається з вищенаведених позовних вимог, позивачем висунуто, зокрема, дві самостійні вимоги немайнового характеру.
Отже, належна сума судового збору за даним позовом в частині вимог немайнового характеру складає: 4204,00 грн. (2102,00грн.х2).
Також відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати два рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 січня 2020 року по справі № 480/966/19, зокрема:
- ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що у даній справі є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів;
- таким чином, суду для здійснення розрахунку суми судового збору за подання цього позову необхідно встановити саме різницю між сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка підлягала сплаті позивачем у зв'язку із прийняттям митницею ДФС оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Отже, належна сума судового збору за даним позовом в частині вимог майнового характеру розраховується за такою формулою: (ціна позову х 0,015, але не менше чим 2102,00 грн. та не більше 21020,00 грн.).
Проте, позивачем у позові не зазначено та до нього не додано доказів щодо розміру митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, для встановлення різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів.
Відсутність зазначених доказів не дає суду можливості розрахувати розмір судового збору в частині вимог майнового характеру, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви.
При цьому, вищенаведені обставини впливають на правильне вирішення питання щодо розміру судового збору в частині вимог майнового характеру, а отже, і на з'ясування наявності/відсутності перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду документу про сплату судового збору: в частині вимог немайнового характеру у розмірі - 4204,00 грн.; в частині вимог майнового характеру у розмірі - обчисленому за вищенаведеним розрахунком (з наданням відповідних документів для перевірки правильності його розрахунку), у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕСТ-ВВ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова