10 серпня 2020 р. № 400/2514/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
до відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:стягнення податкового боргу в сумі 23 800,00 грн.,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 23800 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що загальний податковий борг ФОП ОСОБА_1 виник 20.05.2019р. та на теперішній час залишається не погашеним. Відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтовними, тому в задоволенні позову слід відмовити. Відповідач у відзиві посилається на те, що позивач пропустив строк звернення до суду встановлений нормами КАС України (ст.122 КАС України), а також посилається на практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини щодо застосування норм права про встановлення процесуальних строків визначених законом. В зв"язку з вищезазначеним, ФОП ОСОБА_1 просила суд позов Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без розгляду.
Ухвалою від 01.07.2020р. суд відкрив провадження у справі № 400/2514/20 за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.263 КАС України.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.
Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу статті 15 Податкового кодексу України, відповідач являється платником податків і зборів.
Податковий кодекс України, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п.36.5. ст.36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що відповідач відповідно до розрахунку податкової заборгованості має податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 23800,00 грн., що нараховано як адміністративні штраф та пеня за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів згідно рішення про затосування фінансових санкцій від 16.04.2019р. № 00026044004.
Як вказала відповідач у відзиві, що свою підприємницьку діяльність вона припинила 15.10.2019р., що також піддтверджується інформацією з єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичмих осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, суд зауважує, що відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій прийнято 16.04.2019р., тобто до внесення змін до реєстру про припинення підприємницької діяльності відповідача.
Відповідно до ст.59 ПК України позивачем виставлено податкову вимогу від 05.09.2018р. № 54902-17, яку направлено відповідачу поштою та отримано особисто ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується підписом на корінці поштового відправлення.
Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено заборгованість, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до абз. 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно пп.20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Станом на час розгляду справи відповідач доказів погашення податкового боргу до суду не надала.
За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 23800,00грн. на користь Дежавного бюджету.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов