справа №380/3111/20
05 серпня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої-судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,
представника позивача Скоробогатого М.В.,
представників відповідача Кульченко М.В., Доскоч К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (ДПП в особі УПП у Львівській області ДПП, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 20.03.2020 № 18 «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» в частині застосування до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно із оскаржуваним наказом підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме сон у службовому автомобілі під час несення служби.
Аргументуючи безпідставність такого висновку дисциплінарної комісії, позивач стверджує, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, адже під час службового розслідування не встановлено жодного негативного наслідку, до якого призвів так званий дисциплінарний проступок, та причинно-наслідкового зв'язку між діяннями і наслідками, що є безумовною складовою дисциплінарного проступку.
Крім цього, позивач покликається на те, що під час службового розслідування відеозаписи описано недостовірно, зокрема не усунуто часові розбіжності заїзду та виїзду екіпажу «Омега-203» на вул. Авіаційну в м. Львові. Вважає, що докази, які містять суперечності не можуть братись до уваги. Незрозумілим, на думку позивача, є подання рапорту про виявлення порушення через два дні після виявлення такого порушення.
Також позивач стверджує, що був двічі притягнений за одне і те ж порушення, мотивуючи тим, що працівник моніторингу ОСОБА_2 на місці скоєння порушення оголосив інспекторам зауваження, а згодом підписав висновок службового розслідування, чим сприяв повторному притягненню їх до дисциплінарної відповідальності. Крім того, до складу дисциплінарної комісії наказом начальника УПП у Львівській області ДПП включено інспектора ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_2., за рапортом якого, як працівника, наділеного функціями контролю, призначалось це службове розслідування. Вважає, що ОСОБА_2 був зацікавлений в позитивному результаті розгляду його рапорту, оскільки виявлення дисциплінарних проступків входило у його посадові обов'язки як особи, яка здійснює відповідний контроль.
Таким чином, позивач вважає, що оголошення йому догани вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, безпідставно та всупереч вимогам чинного матеріального та процесуального права.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх. №29491 від 15.06.2020), де на спростування аргументів позивача, зазначено, що на підставі зібраних у ході проведення службового розслідування матеріалів, дисциплінарна комісія встановила, що 16.02.2020 лейтенант поліції ОСОБА_3 , лейтенант поліції ОСОБА_4 та сержант поліції ОСОБА_5 спали у службовому автомобілі під час несення служби, чим продемонстрували безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, а також ігнорування виконання покладених на посадову особу законом обов'язків та повноважень.
Щодо покликання позивача про подання рапорту про виявлення порушення через два дні після його виявлення, відповідач зазначає, що Законом не врегульовано подання такого рапорту на ім'я керівника негайно в день виявлення. З приводу тверджень позивача про суперечливості досліджених дисциплінарною комісією доказів, то такі спростовують хронологією подій досліджених під час проведеного службового розслідування.
Стосовно того, що позивач стверджує, що був двічі притягнений за одне і теж порушення, то відповідач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейських може бути застосоване таке дисциплінарне стягнення, як зауваження, однак після завершення службового розслідування.
Стосовно відсутності наслідків вчиненого порушення, відповідач зазначає, що наслідки не є обов'язковою складовою дисциплінарного статуту. Відповідач заперечує зацікавленість працівника моніторингу ОСОБА_2 в позитивному результаті розгляду його рапорту, вважає правомірним включення останнього до складу дисциплінарної комісії.
Відтак, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відносно процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.
Ухвалою судді від 28.04.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем у встановлений строк усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою судді від 22.05.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.06.2020.
15.06.2020 в підготовчому судовому засіданні протокольними ухвалами суду задоволено клопотання представника відповідача про допит свідка ОСОБА_6 та долучено до матеріалів справи копії відеоматеріалів, приєднаних до службового розслідування, скріншот GPS-треку планшетного пристрою екіпажу «ОМЕГА-0203» за 16.02.2020, витребувано матеріали послужного списку з особової справи позивача, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2020.
Позивач у судовому засіданні 27.07.2020, а представник позивача у судових засіданнях 27.07.2020 та 05.08.2020 позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів в судових засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві, просили у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Наказом начальника Управління патрульної поліції у Львівській області майора поліції Пилипенка Р.О. № 30 від 26.02.2020 з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспекторами взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_7 , лейтенантом поліції ОСОБА_8 , а також поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у сні під час несення служби 16.02.2020, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію в складі голови дисциплінарної комісії - старшого лейтенанта поліції Струк В.Б., заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП, та членів дисциплінарної комісії - лейтенанта поліції Теодорович М.Б., старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП.
Згідно з Висновком дисциплінарної комісії від 16.03.2020, складеним за результатами проведення вказаного службового розслідування, на підставі зібраних у ході проведення службового розслідування матеріалів, дисциплінарна комісія встановила, що 16.02.2020 лейтенант поліції ОСОБА_3 , лейтенант поліції ОСОБА_4 та сержант поліції ОСОБА_5 спали у службовому автомобілі під час несення служби, чим продемонстрували безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, а також ігнорування виконання покладених на посадову особу законом обов'язків та повноважень.
Пунктом 3 наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 20.03.2020 № 18 «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 12, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 1, 2, 3, 5, 7, 10, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 10, 13 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, п. 1, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», на підставі п. 2 ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», застосувати до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Не погоджуючись із вказаним наказом, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що позивач вважає оголошення йому догани таким, що вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, безпідставно та всупереч вимогам чинного матеріального та процесуального права.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Службовою дисципліною, за визначенням ст. 1 Дисциплінарного статуту, є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку є дисциплінарне стягнення.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
У свою чергу, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, догана. При цьому, до відповідальності можливо притягнути лише у випадку доведення вчинення дисциплінарного проступку, що повинно бути доведено належними та допустимими доказами.
Як вбачається з оскаржуваного наказу та встановлено в судовому засіданні підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування про порушення ОСОБА_1 вимог:
- ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне цілодобове виконання своїх завдань, кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського;
- п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", яким встановлено обов'язок поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових атів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
- п. 1, 2, 3, 5, 7, 10, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
- п.п. 1, 10, 13 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, поліцейський патрульної поліції зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції, виконувати інші обов'язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів МВС України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України;
- п.п. 1, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» поліцейський зобов'язаний бути вірним Присязі поліцейського, мужньо вправно служити народу України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення у тому числі вчинені працівниками поліції.
Суть допущеного позивачем проступку сформульована так: 16.02.2020 лейтенант поліції ОСОБА_3 , лейтенант поліції ОСОБА_4 та сержант поліції ОСОБА_5 спали у службовому автомобілі під час несення служби, чим продемонстрували безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, а також ігнорування виконання покладених на посадову особу законом обов'язків та повноважень.
18.02.2020 на ім'я т.в.о. начальника УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Володимира Струка надійшов спільний рапорт інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_9 , із змісту якого встановлено, що 16.02.2020 під час патрулювання вул. Івана Франка, що в с. Скнилів (неподалік аеропорту), близько 05.00 год вони виявили службовий автомобіль марки «Toyota Prius» номерний знак НОМЕР_1 , а саме екіпаж «Омега-0203» в складі інспекторів взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7, лейтенанта поліції ОСОБА_3 та сержанта поліції ОСОБА_5 .
Також із рапорту встановлено, що підійшовши до вищевказаного автомобіля близько 05:16 год старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_9 виявили, що на водійському сидінні знаходиться лейтенант поліції ОСОБА_4 , на передньому пасажирському сидінні - сержант поліції ОСОБА_5 , на задньому пасажирському сидінні - лейтенант поліції ОСОБА_3 , які перебувають у стані сну. У ході розмови, як зазначено у рапорті, даним поліцейським було проведено профілактичну бесіду з приводу неналежного виконання ними службових обов'язків.
На підставі зазначеного вище рапорту інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_9 наказом начальника Управління патрульної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_14 № 30 від 26.02.2020 з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспекторами взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_7 , лейтенантом поліції ОСОБА_8 , а також поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у сні під час несення служби 16.02.2020, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію в складі голови дисциплінарної комісії - старшого лейтенанта поліції Струк В.Б., заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП, та членів дисциплінарної комісії - лейтенанта поліції Теодорович М.Б., старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП.
На підставі висновку службового розслідуванням, в ході проведення якого опитано командира роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 , інспекторів взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7 та лейтенанта поліції ОСОБА_8 , поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 , досліджено відеозаписи надані старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15 , відеозапис з портативного відеореєстратора працівників групи моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП серія ВС № 001676, та дані GPS-треку планшетного пристрою екіпажу «Омега-0203», прийнято спірний наказ про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті заявлених позовних вимог суд зазначає.
Покликання позивача в обґрунтування його позовних вимог про подання рапорту про виявлення порушення через два дні після такого виявлення, то суд погоджується із спростуваннями наведеними відповідачем, а саме тим, що Законом не врегульовано подання такого рапорту на ім'я керівника негайно в день виявлення.
Стосовно того, що позивач стверджує, що був двічі притягнений за одне і теж порушення, то суд з цього приводу зазначає таке.
Так, у рапорті від 18.02.2020 інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_9 зазначено, що з інспекторами проведено бесіду стосовно неналежного виконання ними службових обов'язків. Вказане також підтверджується із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, здійсненого за допомогою нагрудного відеореєстратора № 001676.
Позивач помилково вважає проведену із працівниками екіпажу «Омега-0203» бесіду стосовно неналежного виконання ними службових обов'язків як притягнення до дисциплінарної відповідальності їх із застосуванням стягнення у виді - зауваження, зважаючи на зміст цієї бесіди і на норми ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до якої, до поліцейських може бути застосоване таке дисциплінарне стягнення, як зауваження, однак після завершення службового розслідування.
Стосовно відсутності наслідків вчиненого порушення, то суд приймає спростування відповідача у цій частині, що наслідки не є обов'язковою складовою у притягненні до дисциплінарної відповідальності за допущення дисциплінарного проступку за Дисциплінарним статутом.
З приводу тверджень позивача про суперечливості досліджених дисциплінарною комісією доказів, зокрема у часовій розбіжності заїзду та виїзду службового автомобіля «Омега - 0203», то суд констатує, що такі спростовуються долученими відеозаписами, приєднаними до службового розслідування, які дослідженні в судовому засіданні.
Щодо твердження позивача про те, що інспектор ОСОБА_2 був включений до складу дисциплінарної комісії у порушення вимог ч. 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту, адже виявлення дисциплінарних проступків входило у його посадові обов'язки як особи, яка здійснює відповідний контроль, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 Дисциплінарного статуту).
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Аналогічна норма міститься в п. 10 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.
Отже, аналізуючи зазначене варто відмітити, що до складу дисциплінарної комісії не може бути включено особу, яка зацікавлена у результатах розслідування.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що до дисциплінарної комісії включено інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , до повноважень якого віднесено виявлення та документування порушень з боку працівників поліції.
Окрім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що зокрема інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенантом поліції ОСОБА_2 виявлено 16.02.2020 близько 05.00 год в с. Скнилів (неподалік аеропорту) службовий автомобіль (екіпаж Омега - 0203), в якому працівники поліції (лейтенант поліції ОСОБА_7, сержант поліції ОСОБА_5 , лейтенант поліції ОСОБА_3 ) перебували у стані сну під час несення ними служби. Про це, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 подав рапорт на ім'я т.в.о. начальника УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Володимира Струка, який став підставою для призначення службового розслідування (наказом №30 від 26.02.2020) з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками поліції.
При цьому варто зазначити, що показники роботи інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 оцінюються, через призму притягнення до відповідальності працівників поліції ГУ НП у Львівській області, зокрема за неналежне виконання ними службових обов'язків.
Підсумовуючи наведене слід прийти до висновку, що інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 є зацікавлена особа у результатах службового розслідування, оскільки ним виявлений даний факт (сон у службовому автомобілі працівників поліції), який позитивно вплине на показники його роботи.
За таких обставин, слід прийти до висновку, що дисциплінарна комісія, яка проводила службове розслідування по факту виявлення працівників поліції, серед яких позивач, які спали у службовому автомобілі під час несення служби, була сформована з порушенням ч. 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту.
При цьому, відповідно до п. 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії.
Враховуючи те, що дисциплінарна комісія, яка готувала висновок службового розслідування, складалась з трьох осіб, одна з яких є зацікавлена особа у результатах розслідування, слідує, що її склад, а відповідно і висновок містять елементи легітимної дефектності, що унеможливлює притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
В ході службового розслідування, у працівників екіпажу «Омега - 0203», лейтенанта поліції ОСОБА_4 , сержанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_3 відібрано пояснення, згідно яких лейтенант поліції ОСОБА_4 та лейтенант поліції ОСОБА_3 визнали, що допустили засинання у службовому автомобілі під час несення ними служби. ОСОБА_3 допитаний в судовому засіданні в якості свідка свої пояснення підтримав, показав, що через сильну втому заснув на 3-4 хвилини. Не знає чи спали його колеги в автомобілі, коли він заснув, але коли він прокинувся, то його колеги не спали.
Позивач у справі заперечив факт його сну у службовому автомобілі під час несення ним служби 16.02.2020 як під час службового розслідування, так і в суді під час розгляду цієї справи.
Суд зазначає, що сон - це періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
Із дослідженого в ході судового розгляду відеозапису, здійсненого за допомогою нагрудного відеореєстратора № 001676, неможливо встановити, що позивач, який сидить на передньому пасажирському сидінні саме перебуває у стані сну, адже його обличчя на відео не видно. Також, із зазначеного відеозапису видно, що наближена зйомка службового автомобіля екіпажу «Омега - 0203» проводилась з 05:16:38 до 05:17:47, з цього часу відео, на якому запис із позивачем триває лише із 05:16:56 до 05:17:02, що також не може бути доказом того, що позивач спав.
Крім того, суд зазначає, що при проведенні службового розслідування, відповідачем також не враховано письмові пояснення позивача, згідно яких він зазначив, що не спав, знаходився у сидячого положенні та очікував повідомлення від громадян на лінію 102.
В контексті наведеного, суд наголошує на презумпції винуватості в адміністративному судочинстві, яка зобов'язує суб'єкта владних повноважень не лише довести законність свого рішення, а й спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, однак відповідачем як суб'єктом владних повноважень тверджень позивача спростовано не було.
В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося відповідачем, що службовий планшет екіпажу «Омега - 0203» працював, пропущених викликів, повідомлень про кримінальні, адміністративні правопорушення або події не було.
Слід відмітити, що позивачу, серед іншого, інкриміновано порушення норм п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якого поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
В судовому засіданні не встановлено, а службовим розслідуванням не підтверджено і в спірному наказі не відображено, що позивач своєчасно не відреагував на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не в повному обсязі з'ясовано всі обставини, які стали підставою для проведення службового розслідування, а тому висновки, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у неналежному виконанні обов'язків, а саме у сні під час несення служби не є об'єктивними, не відповідають обставинам справи та не підтверджено матеріалами справи.
В судовому засіданні в якості свідка допитано члена дисциплінарної комісії ОСОБА_6 , яка серед іншого показала, що час протягом якого працівники відділу моніторингу здійснювали відеофіксацію виявленого порушення міг би бути тривалішим. При цьому, на її переконання, службовим розслідуванням доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Однак покази свідка ОСОБА_6 , що службовим розслідуванням доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку не спростовують встановлених в судовому засіданні обставин, що відповідачем не в повному обсязі з'ясовано всі обставини, які стали підставою для проведення службового розслідування, в тому числі наявність елементу дефектності у складі дисциплінарної комісії та як наслідок і його висновку, та притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
Судом також взято до уваги інформацію із послужного списку позивача, що позивач попередньо до дисциплінарної відповідальності не притягався, тому застосування до нього такої міри дисциплінарного покарання як догана свідчить, на думку суду, про неврахування відповідачем поведінки позивача при обранні виду стягнення.
Щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення, то дійсно при застосуванні до позивача дисциплінарного заходу відповідач наділений дискреційними повноваженнями.
Однак такі повноваження не перебувають поза межами судового контролю, оскільки це обумовлено сутністю верховенства права, обов'язковими елементами якого є заборонна свавілля та доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю (див. пункт 41 Доповідь Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) «Верховенство права» від 04.04.2011 року, №512/2009, яка схвалена Венеціанською Комісією на 86 пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року).//Право України, 2011, №10, ст.168-184).
При цьому відповідно до п. 52 зазначеної Доповіді дискреційні повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Отже, дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень мають перебувати під судовим контролем, інакше така діяльність суб'єкта призведе до свавільності, що суперечить верховенству права.
Отже, підсумовуючи зазначене, слід прийти до висновку, що службове розслідування з приводу порушення службової дисципліни позивачем проведено не об'єктивно, склад дисциплінарної комісії сформований з порушенням вимог Дисциплінарного статуту та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, а тому його реалізація не може створювати правомірні наслідки, в тому числі щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
У свою чергу, суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Так, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Однак, зі встановлених обставин слідує, що оскаржений наказ є необґрунтованим, тобто винесеним без урахуванням усіх обставин, що мають значення для притягнення до дисциплінарної відповідальності, що й зумовило звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення не довів, а відтак позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, у прохальній частині позову позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача 840,80 грн судового збору.
До матеріалів справи долучено квитанцію №77200 від 17.04.2020 про сплату судового збору на суму 840,80 грн. Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення», п. 3 розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування наказу, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 20.03.2020 № 18 «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» в частині застосування до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.
Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3) в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19).
Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2020.
Суддя Сидор Н.Т.