справа №380/3936/20
10 серпня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» про визнання протиправними дій, скасування постанови.
ОСОБА_1 (утримується у Львівській установі виконання покарань №19, вул. Городоцька, 20, м. Львів, 79007, РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20, код ЄДРПОУ 08563978), у якому просить суд «визнати висновок розслідування за фактом порушення режиму утримання 04.03.2020 ув'язненим ОСОБА_1. від 11.03.2020 протиправним та скасувати його»; «визнати постанову від 12.03.2020 начальника Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» Кутового В.А. про оголошення догани ОСОБА_1 протиправною та скасувати її».
Ухвалою суду від 25.05.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова кримінальному провадженні № 120171140000000197 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , обрано міру запобіжного заходу арешт, відтак з червня 2017 року ОСОБА_1 утримується під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19». На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова у даному кримінальному провадженні від 11 липня 2017 року про вжиття до обвинуваченого ОСОБА_1 під час його утримання в УВП №19 заходів забезпечення безпеки у виді окремого тримання протягом всього часу перебування під вартою у УВП №19, ОСОБА_1 утримується в камері №82.
Вказує, що 12.03.2020 начальником УВП№19 Кутовим В.А. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, у відповідності до якої його притягнено до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану. Зазначає, що така постанова є незаконною та безпідставною, оскільки позивачу не було забезпечено права на участь захисника під час накладення дисциплінарного стягнення, захиснику не було надано для ознайомлення матеріалів, що стали підставою для проведення службового розслідування, а сам висновок службового розслідування був складений до його проведення.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивач 10.03.2020 був повідомлений письмово про засідання дисциплінарної комісії; 12.03.2020 адвокатом позивача було подано заяву про надання йому зібраних матеріалів, при цьому адвокат просив відкласти проведення службового розслідування з 12.03.2020 на іншу дату, у зв'язку із участю в судовому засіданні. Представник відповідача заявив, що позивач не проводить різниці між службовим розслідуванням та засіданням дисциплінарної комісії. Вважає, що адвокатові позивача не було відмовлено про участь у засіданні дисциплінарної комісії 12.03.2020, при цьому письмових заяв про продовження терміну проведення засідання дисциплінарної комісії більше, ніж на дві доби позивач не подавав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Cуд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 утримується під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
12.03.2020 року начальником державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» Кутовим В.А. винесено постанову про оголошення догани ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 9 ст. 539 КПК України, розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Позивач оскаржує постанову начальника Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» Кутового В.А. від 12.03.2020 року про оголошення догани ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.15 Закону України «Про попереднє ув'язнення» до осіб, взятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув'язнення може застосовувати такі заходи стягнення: попередження або догану; позачергове залучення до прибирання приміщення.
Застосовувані до взятих під варту заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування заходів, що навмисно завдають особам, яких тримають під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її завершення, але не пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.
Згідно з п.4.2-4.3 Розділу 1 «Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1769/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі - Правила №1769/5) засуджені та ув'язнені повинні бути ввічливими між собою, а також з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, вставати з ліжок, вітаючись з адміністрацією СІЗО і персоналом СІЗО, шикуватися в шеренгу під час проведення кількісних перевірок;не вступати в суперечки з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, не принижувати їх гідність, не перешкоджати виконанню ними своїх обов'язків. На вимогу адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО повідомляти свої прізвище, ім'я, по батькові
Згідно з висновком розслідування за фактом порушення режиму утримання 04.03.2020р. ув'язненим ОСОБА_1 , 1978 року народження за п.п.1,5 ч.2 ст.115 КК України майором внутрішньої служби ОСОБА_6 було проведено службове розслідування по факту порушення режиму утримання 04.03.2020 р. (рапорт від 04.03.2020 р. № 98). Під час проведення розслідування, вивчення особової справи, рапортів та пояснень встановлено, що 04.03.2020 приблизно о 10 годині 30 хвилин під час виведення з камери № 82, що на 8 пості до збірного відділення (пост № 15), з метою подальшого відправлення до суду, ув'язнений ОСОБА_1 , звернувся до начальника медичної частини для надання медичної допомоги. Під час розмови ОСОБА_1 агресивно себе поводив: розмахував руками, розмовляв на високих тонах та висловлював своє невдоволення, при цьому вживав нецензурну лайку та погрожував фізичною розправою. Зазначені обставини викладено у рапорті оперуповноваженого ОВ Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19). Даний випадок був зафіксований на портативний відеореєстратор. За даним фактом було опитано о/у ОВ Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19) внутрішньої служби ОСОБА_7 та начальника медичної частини ОСОБА_8 , які в своїх письмових поясненнях підтвердили факт порушення режиму утримання ув'язненим ОСОБА_1 . Опитаний ув'язнений ОСОБА_1 вказав, що по даному факту пояснення буде давати в присутності адвоката. При перегляді записів з портативного відеореєстратора підтверджено пояснення о/у ОВ ДУ «ЛУВП (№19)» лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 та начальника медичної частини ДУ «ЛУВП (№19)» ОСОБА_8 .
Суд встановив, що сторони не заперечують того, що позивач 10.03.2020 року письмово був повідомлений про засідання дисциплінарної комісії, на якому розглядатиметься питання про притягнення його до відповідальності. Такі дії відповідач вчинив відповідно до абз.4 п.4 ч.6 розділу VIII Правил № 1769/5. В розписці від 10.03.2020 року про повідомлення щодо запланованого засідання дисциплінарної комісії позивач зазначив, що буде користуватись послугою надання юридичної допомоги адвокатом Гуменецьким І.І. та бажає його присутності «під час підготовки та під час дисциплінарної комісії».
Відповідно до абз.5 п.4 ч.6 розділу VIII Правил № 1769/5 ув'язнений чи засуджений під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії має право користуватися послугами захисника, адвоката або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, за власним вибором, який представлятиме його інтереси під час засідання комісії.
Відповідно абз.4 п.4 ч.6 розділу VIII Правил № 1769/5 ув'язнений чи засуджений має бути письмово повідомлений про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. Цю норму відповідач дотримав, повідомивши ОСОБА_1 10.03.2020 про засідання дисциплінарної комісії, яке відбудеться 12.03.2020.
За письмовою заявою ув'язненого чи засудженого зазначений вище термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 не звертався до адміністрації ДУ «Львівська установи виконання покарань (№19)» із заявою відповідного змісту.
Як видно із пояснень ОСОБА_1 від 10.03.2020 року, ОСОБА_1 заявив, що не відмовляється давати пояснення і дасть письмові пояснення при своєму адвокаті 10, 11 березня 2020 року.
Сторони не заперечують того, що у вказані дати, адвокат ОСОБА_1 не з'являвся до ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)». Водночас, у ці ж дати, як видно з матеріалів справи, до адміністрації відповідача не надходило жодних заяв про продовження терміну службового розслідування, а відтак і засідання дисциплінарної комісії. Також, суд встановив, що відповідач не відмовляв адвокату позивача в ознайомленні з матеріалами службового розслідування 10,11 чи 12 березня 2020 року, а також відповідач не відмовляв адвокатові позивача у праві брати участь у засіданні дисциплінарної комісії 12.03.2020 року.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з аргументами відповідача, що ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» не може нести відповідальність за неможливість чи небажання ув'язненого чи його представника ознайомитись із матеріалами чи взяти участь в засіданні дисциплінарної комісії у термін, чітко визначений законодавством.
При ознайомленні із копією рішення про накладення стягнення позивач зазначив, що 12.03.2020 року був присутній на засіданні дисциплінарної комісії.
Суд також додатково зазначає, що п.4 ч.6 розділу VIII Правил № 1769/5 регламентує права ув'язненого і засудженого та/або їх представників, зокрема, бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них.
Таким чином, зазначена норма не передбачає безумовної обов'язкової присутності на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи як ув'язненого чи засудженого і його представника.
12.03.2020 року адвокатом позивача Гуменецьким І.І. було подано заяву щодо надання йому зібраних матеріалів щодо службового розслідування по факту порушення ОСОБА_1 режиму. У цій же заяві адвокат Гуменецький І.І. просить відкласти службове розслідування у зв'язку з його участю в цей же день і час у кримінальному провадженні в Шевченківському суді м. Львова.
Суд додатково зазначає, що законодавством, що регулює відносини у сфері внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, передбачено застосування «службового розслідування» та «засідання дисциплінарної комісії». Водночас, як видно з матеріалів справи, Висновок службового розслідування був затверджений 11.03.2020 Отже, станом на день звернення адвоката позивача із заявою про продовження терміну розслідування, таке було завершене. Крім того, суд зазначає, що законодавством не передбачено можливість відкласти службове розслідування з питань порушення правил внутрішнього розпорядку у слідчих ізоляторах.
Щодо клопотання позивача про виклик на дисциплінарну комісію ОСОБА_2, ОСОБА_9 , ОСОБА_4, ОСОБА_11 для встановлення правдивості ситуації 04.03.2020 року, яке позивач подав при ознайомленні з рішенням про накладення на нього дисциплінарного стягнення, то суд зазначає таке.
Відповідно абз.6 п.4 ч.6 розділу VIII Правил № 1769/5 ув'язнений і засуджений та/або їх представники мають право подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
Ураховуючи те, що у визначений термін подібного клопотання не було подано, відтак воно не підлягало задоволенню. Окрім того, дискрецією саме дисциплінарної комісії є прийняття рішення щодо доцільності виклику інших осіб на засідання дисциплінарної комісії.
Щодо надання позивачу відеозапису від 05.03.2020, то такий не був йому наданий правомірно з огляду на те, що предметом розгляду дисциплінарної комісії 12.03.2020 року була протиправна поведінка ОСОБА_1 04.03.2020 та притягнення його до відповідальності за неї.
Щодо протиправності поведінки позивача 04.03.2020, то суд зазначає таке.
Позивач не заперечує факту протиправності своєї поведінки 04.03.2020 року. При цьому позивач наголошує на тому, що до такої поведінки призвели дії начальника медичної частини, які, на думку позивача, відповідно до практики ЄСПЛ, є катуванням. Позивач стверджує, що він, 04.03.2020, вимагав виміряти йому артеріальний тиск, не заперечуючи, що відмовився від вимірювання тиску на механічному тонометрі та від консультації терапевта, натомість позивач бажав пройти вимірювання тиску на апараті «Телемедицина», вважаючи покази апарату «Телемедицина» точнішими Ці обставини підтверджуються відеозаписом, що наданий відповідачем та долучений до справи.
Вважаючи дії працівників медчастини установи щодо надання медичної допомоги позивачу є протиправними, позивач не обґрунтовує такої протиправності.
Відповідно ч.6 ст.13 Закону України «Про попереднє ув'язнення» скарги, заяви і листи з питань, не пов'язаних з кримінальним провадженням, розглядаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення або надсилаються за належністю в порядку, встановленому законом.
Відповідно п.14 ч.3 розділу VII Правил № 1769/5 скарги, заяви і клопотання ув'язнених та засуджених, викладені письмово, адресовані адміністрації СІЗО, реєструються в журналі прийому ув'язнених і засуджених з особистих питань і доповідаються начальнику СІЗО, який вживає заходів щодо їх розгляду та перевірки або надання роз'яснень по суті. Відповідь на письмову скаргу ув'язненого чи засудженого надається у письмовому вигляді у десятиденний строк.
Позивачем не надано доказів того та не надано інформації про звернення його із заявами чи скаргами, що стосуються відмови позивача проходити вимірювання артеріального тиску за допомогою тонометру до події, яка відбулася 04.03.2020 року, на адресу адміністрації установи та до медичної частини.
Відповідно ч.4 ст.11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Вимірювання артеріального тиску в установі (слідчому ізоляторі) здійснюється за допомогою спеціального приладу - сфігмоманометру (тонометр). Мобільний діагностичний комплекс IDIS7500 (про вимірювання артеріального тиску на якому наполягає позивач) не є тонометром. Цей діагностичний комплекс призначений для комплексної діагностики функцій та періодичному нагляду за пацієнтом в процесі лікування та реабілітації (згідно з інструкцією до цього комплексу). Позивач не вправі визначати собі чи вказувати лікарському персоналу про застосування тих чи інших засобів діагностики.
Таким чином, при намаганні виміряти артеріальний тиск позивачу механічнім тонометром відповідач діяв правомірно.
Чинним законодавством не передбачені обставини, які можуть виправдовувати порушення Правил внутрішнього розпорядку ув'язненими особами.
З урахуванням цього, покликання позивача, що його протиправні дії були спровоковані небажанням працівників медчастини установи виміряти йому артеріальний тиск іншим, ніж механічний тонометр, пристроєм, є безпідставним.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд вважає правомірними дії дисциплінарної комісії та її рішення про притягнення позивача до відповідальності у вигляді догани за порушення правил внутрішнього розпорядку у слідчому ізоляторі.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача.
У задоволенні позову ОСОБА_1 (утримується у Львівській установі виконання покарань №19, вул. Городоцька, 20, м. Львів, 79007) до Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№19)" (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20) про визнання протиправними дій, скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.