справа№813/3420/18
про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
05 серпня 2020 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Коморний О.І.,
секретар судового засідання Бабич Ю.Б.
з участю:
заявника ОСОБА_1
представника відповідача Кожухар І.І..
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та зобов'язання вчинити дії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 813/3420/18 за позовом ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та зобов'язання вчинити дії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в проведенні перерахунку підвищення до пенсії, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в Довідці № 91-01062 від 18.05.2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 із 01 вересня 2012 року та із 01 січня 2013 року підвищення до пенсії, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в Довідці № 91-01062 Довідці № 91-01062 від 18.05.2018 року про грошове забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2012 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області залишена без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2020 у справі № 813/3420/18 відмовлено у прийнятті касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі № 813/3420/18 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 857/3534/18.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява від 16.07.2020 за вх. № 35432 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 813/3420/18.
Заява мотивована тим, що листом від 06.06.2020 ГУ ПФУ у Львівській області надіслано в адресу адвоката Поставитюка В.В. серед іншого копії документів по виконанню судового рішення у справ № 813/3420/18. Аналізом вказаних документів встановлено, що на виконання вказаного судового рішення суду проведено лише перерахунок пенсії із 01 вересня 2012 року та із 01 січня 2013 року. Доплата за період із 01.09.2012 по 31.12.2015 становить 34497,68 гривень. Вказана сума на даний час не виплачена. Щодо стягнення судового збору, то рішення про стягнення коштів з державних органів виконуються органами, ще здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Таким чином вважає, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог є виконаним щодо перерахування пенсійних виплат та залишається невиконаним щодо погашення заборгованості на суму 34497,68,90 гривень та стягнення сплаченого позивачем судове збору в сумі 704,80 гривень.
Ухвалою суду від 21 липня 2020 року призначено заяву до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву та просить суд задовольнити таку.
Представник відповідача заперечив щодо заяви про встановлення контролю та надав суду заперечення, в яких вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі № 813/3420/18 - виконано. Проведено перерахунок пенсії із 01 вересня 2012 року та із 01 січня 2013 року підвищення до пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в Довідці № 91-01062 Довідці № 91-01062 від 18.05.2018. Вказує, що доплату пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення за період з 01.09.2012 та із 01.01.2013 в сумі 34497, 68 грн включено до реєстру судових рішень № 38733, виконання яких здійснюється державою за окремою бюджетною програмою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (чинній на час здійснення перерахунку пенсії за судовим рішенням), якою визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок бюджетних коштів. Інформація щодо рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі № 813/3420/18 внесена Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області в реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Просить суд відмовити в задоволенні заяви про встановлення контролю.
Розглянувши подану заяву про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд виходить із наступних мотивів.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім того, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь - яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Судом встановлено з поданих доказів до матеріалів справи, що Головним управлінням пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із 01 вересня 2012 року та із 01 січня 2013 року відповідно до підвищення до пенсії, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в Довідці № 91-01062 Довідці № 91-01062 від 18.05.2018 року про грошове забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2012 року.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії від 05.03.2020, на виконання рішення суду з вересня 2012 по грудень 2015 сума виплати (утримання) становить 34497,68 грн.
Відтак, Головним управлінням пенсійного фонду України у Львівській області, на виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії із 01 вересня 2012 року та із 01 січня 2013 року, доплата за період із 01.09.2012 по 31.12.2015 становить 34497,68 гривень.
Однак, як встановлено судом, вказана сума на даний час не виплачена, та доказів протилежного відповідач не надав.
Таким чином, рішення суду від 17 жовтня 2018 року в частині виплати ОСОБА_1 із 01 вересня 2012 року та із 01 січня 2013 року підвищення до пенсії, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в Довідці № 91-01062 Довідці № 91-01062 від 18.05.2018 року про грошове забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2012 року, відповідачем повністю не виконано.
Разом з тим, щодо рішення суду від 17 жовтня 2018 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 704 грн 80 коп. суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Питання виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація, регулюють такі нормативно-правові акти: Конституція України від 28.06.1996; Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-1V; Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI; Закон України від "Про виконавче провадження"; Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників"; постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою".
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Таке положення отримало нормативне продовження у частині першій статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", зокрема виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Поряд із цим відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Наведений пункт прийнято у розвиток абзацу другого підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, відповідно до якого "рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України… Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень…".
Ще одна особливість закріплена у частинах першій - третій статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Так, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п'яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Отже, незважаючи на те, що судові рішення мають обов'язковий характер, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" створено додатковий механізм їх гарантування. Так, частина перша статті 2 передбачає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація.
З аналізу вищенаведених норм діючого законодавства слід дійти висновку, що рішення про стягнення судового збору з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 стягнуто на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 704,80 грн.
Резолютивна частина рішення не містить зобов'язання відповідача повертати позивачеві сплачений судовий збір, тобто рішення в цій частині не є рішенням зобов'язального характеру, яке б зобов'язувало відповідача стягувати з себе судовий збір шляхом формування подання до органу казначейства.
У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року№ 13 "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з виконанням рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація" зазначено, що "КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень.
Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтею 181 КАС України.
Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені статтею 267 КАС України, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Адміністративним судам при встановленні судового контролю за виконанням судових рішень у порядку статті 267 потрібно враховувати, що зобов'язати Державну казначейську службу України подати звіт про виконання судового рішення або визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинені Державною казначейською службою України, можливо за умови, що Державна казначейська служба України має відповідний статус у вказаних правовідносинах, а саме була відповідачем у справі.
У всіх інших випадках, коли рішенням суду було зобов'язано стягнути кошти або безпосередньо з державного бюджету (наприклад, у випадках стягнення судового збору та судових витрат), або з державних органів, підприємств, установ (наприклад, справи, де відповідачами є органи Пенсійного фонду України, органи податкової служби, справи господарської чи цивільної юрисдикції), де Державна казначейська служба України (її органи) не були відповідачами у справі, звернення до суду повинно відбуватися у позовному провадженні".
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у випадку невиконання Державною казначейською службою України (її органу) рішення суду про стягнення судового збору та судових витрат де відповідачами є органи Пенсійного фонду України звернення до суду повинно відбуватися у позовному провадженні шляхом подання позову до Державної казначейської служби України (її органу), а не шляхом зобов'язання органу Пенсійного фонду України подати звіт про виконання судового рішення про стягнення з нього судового збору, оскільки Пенсійний фонд України не є виконавцем судового рішення про стягнення судового збору та судових витрат, виконання такого рішення законом покладено на Державну казначейську службу України (її орган).
Вищевикладені норми чинного законодавства вказують на відсутність підстав для встановлення судового контролю в частині стягнення судового збору, відтак в цій частині заяви позивача слід відмовити, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не є виконавцем рішення у цій частині.
Отже, суд вважає, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 813/3420/18 підлягає задоволенню в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 із 01 вересня 2012 року та із 01 січня 2013 року підвищення до пенсії, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в Довідці № 91-01062 Довідці № 91-01062 від 18.05.2018 року про грошове забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2012 року.
При цьому суд враховує, що оскільки положення ч. 1 ст. 382 КАС України надають суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Водночас, суд звертає увагу на те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 382 КАС України, суд -
постановив:
1. Заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 813/3420/18 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 із 01 вересня 2012 року та із 01 січня 2013 року підвищення до пенсії, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в Довідці № 91-01062 Довідці № 91-01062 від 18.05.2018 року про грошове забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2012 року.
3. В частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. - відмовити
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 07.08.2020.
Суддя Коморний О.І.