справа № 380/3077/20
про залишення позовної заяви без розгляду
05 серпня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представника позивача Маковського І.Я.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Львові клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову Приватного підприємства науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв'язку і автоматики» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв'язку і автоматики» (далі- ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики») звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України), в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо не реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №7 на загальну суму 626 629 грн 20 к., в тому числі ПДВ 104 438 грн 20 к. у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 28.12.2018 №7 на загальну суму 626 629 грн 20 к., в тому числі ПДВ 104 438 грн 20 к. у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію 15.01.2019.
Представником відповідача 21.07.2020 через канцелярію суду подано (вх.35868) клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом. Клопотання мотивоване тим, що предметом позову у даній справі є бездіяльність ДПС України щодо не реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.01.2019. А тому, в межах спірних правовідносин повинен застосовуватися загальний шестимісячний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України. Додатково зазначив, що ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» зверталось до контролюючого органу з листами щодо реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних, остання відповідь ДПС України надана 08.08.2019. Оскільки з даним позовом позивач звернуся лише в квітні 2020 року, така позовна заява має бути залишена без розгляду.
Представником позивача 04.08.2020 через канцелярію суду подано (вх. 38594) та підтримано в судовому засіданні заперечення щодо залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропущення строку звернення до суду. Вказав, що судом при відкритті провадження у справі визнано поважними причини пропуску звернення до суду з даним позовом та відкрито провадження у справі. При цьому, пропущення строку звернення до суду зумовлено намаганнями позивача врегулювати спір в досудовому порядку. В судовому засіданні представник позивача ствердив, що остання відповідь на звернення ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» по суті спірних правовідносин від контролюючого органу отримана ним 08.08.2019.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову у справі є бездіяльність відповідача щодо реєстрації 15.01.2019 податкової накладної від 28.12.2018 №7.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк оскарження щодо рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження дій/бездіяльності контролюючого органу щодо реєстрації податкової накладної, то межах спірних правовідносин застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» вказує, що йому було відомо про не реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 28.12.2018 №7 у день надсилання такої накладної.
Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до норм податкового законодавства відповідач був зобов'язаний за результатами розгляду поданої на реєстрацію накладної прийняти відповідне рішення (про реєстрацію, відмову в реєстрації, зупинення реєстрації). Оскільки таке рішення ним не отримано, ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» направлялись до податкового органу листи, в яких просив надати інформацію чи прийнято якесь рішення за результатами направлення на реєстрацію податкової накладної від 28.12.2018 №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.01.2019. Направлення таких листів, вважає досудового врегулювання спору.
Судом встановлено, що остання відповідь на вищезгадані звернення отримана ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» - 08.08.2019.
Як вбачається зі змісту листа ДФС України від 08.08.2019 №38172/6/99-99-0810-02-15 податковим органом повідомлено, що відповідь на запитувану інформацію надано листом від 06.03.2019 №10970/6/99-99-0810-02-15.
Так зі змісту листа від 06.03.2019 №10970/6/99-99-0810-02-15, судом встановлено, відповідачем надано ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» відповідь, що інформація про реєстрацію в податкової накладної від 28.12.2018 №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня.
Таким чином, листом від 06.03.2019 №10970/6/99-99-0810-02-15 ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» додатково підтверджено факт відсутності реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №7.
В матеріалах справи відсутні докази про дату отримання позивачем такого листа. Натомість зі змісту листа ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» від 13.03.2019 №0313/1, адресованого начальнику Франківської ДПІ Залізничного управління ГУ ДФС у Львівській області, видно що позивач, звертаючись з проханням надати інформацію щодо реєстрації податкової накладної, посилається на зміст та реквізити листа від 06.03.2019 №10970/6/99-99-0810-02-15.
Таким чином, НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» у березні 2019 достеменно було відомо про порушення свого права щодо не реєстрації 15.01.2019 податкової накладної від 28.12.2018 №7 .
Доводи позивача щодо досудового врегулювання спору не беруться судом до уваги, оскільки такі звернення є альтернативним способом захисту своїх прав, а не досудовим порядком вирішення спору.
Звернення ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» з даним позовом 15.04.2020 свідчить про порушення встановленого КАС України шестимісячного строку на звернення до суду.
Вказане свідчить, що обставини, наведені у запереченні щодо залишення позовної заяви без розгляду та надані представником позивача у підготовчому засіданні пояснення, не підтверджують поважність пропуску встановленого КАС України строку на звернення до суду.
Суд також зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №816/1630/17 і врахована судом при вирішенні клопотання у даній справі.
Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду у з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, позов ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики» до ДПС України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії слід залишити без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказане спростовує заперечення позивача щодо залишення позовної заяви без розгляду з огляду на те, що судом при відкритті провадження у справі визнано поважними причини пропуску звернення до суду з даним позовом та відкрито провадження у справі.
Згідно до частини 2 статті 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Відповідачем дотримано вимоги КАС України щодо подання заяви про залишення без розгляду позову ПП НВП «Завод техніки зв'язку і автоматики».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За відсутності клопотання позивача судом судовий збір не повертається. Питання про повернення судового збору буде вирішено судом у разі надходження відповідного клопотання.
Керуючись статтями 123, 183, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити повністю.
Позовну заяву Приватного підприємства науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв'язку і автоматики» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
Судовий збір
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повна ухвала складена 10 серпня 2020 року.
Суддя О.П. Хома