справа№380/4211/20
10 серпня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
17.07.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у справі, зокрема витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн.
Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на викладене, розгляд заяви про відшкодування судових витрат здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зокрема в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
10.07.2020 рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/4211/20 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби в частині невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 2016 по 2019 роки;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 2016 року по 2019 рік;
у решті позовних вимог - відмовлено.
20.07.2020 на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 відповідь на відзив разом з доказами на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 3/03/1-03/20-юп від 03.03.2020, укладеного між ТОВ «Подільський юридичний центр» та позивачем.
Як слідує із змісту зазначеного договору ТОВ «Подільський юридичний центр» бере на себе зобов'язання надати послуги професійної правничої допомоги щодо оскарження бездіяльності військової частини НОМЕР_1 .
У розділах 3-4 цього договору визначено вартість послуг та порядок розрахунків.
03.03.2020 ТОВ «Подільський юридичний центр» видав позивачу рахунок-фактуру № 0303.
25.05.2020 позивачем сплачено 2000, 00 грн на рахунок ТОВ «Подільський юридичний центр» за надання послуг з правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги № 3/03/1-03/20-юп від 03.03.2020. Відповідна оплата здійснювалася на підставі п.п. 1 п. 3.1 розділу 3 Договору.
06.07.2020 ТОВ «Подільський юридичний центр» та позивач склали акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 3/03/1-03/20-юп від 03.03.2020, із змісту якого слідує, що ТОВ «Подільський юридичний центр» надало позивачу послуги з професійної правничої допомоги, зокрема складення позовної заяви та відповіді на відзив.
Вартість послуг відповідно до цього акту становить 2000,00 грн, з яких 1400,00 грн за написання позовної заяви з розрахунку 700 грн/год (час виконання 2 год) та відповіді на відзив 600, 00 грн (час виконання 0, 85 год).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При вирішенні питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу судом, на виконання приписів ч. 5 ст. 242 КАС України було враховано правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року (справа №200/14113/18-а), Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року (справа № 9901/350/18).
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 243, 252, 256, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат - задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.М. Брильовський