справа № 380/785/20
04 серпня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Терлецький О.О.,
за участю:
позивач ОСОБА_1 ,
представник відповідача Глиняна І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2019 № 174-БГ “Про результати службового розслідування” щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення “сувора догана”.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2019 № 174-БГ "Про результати службового розслідування" за упущення при виконанні службових обов'язків, недотримання вимог статей 12, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою, та вимог статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо додержання військової дисципліни, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "суворої догани". Вважає, що дисциплінарне стягнення накладене за відсутності правових підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 не було допущено невиконання чи неналежного виконанняслужбових обов'язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку. Після виписки з лікарні позивач вжив всіх необхідних заходів щодо повідомлення про виписку з Військово-медичного клінічного центру Західного ругіону та прибуття до військової частини в перший робочий день. Вказує, що проведене службове розслідування є упередженим, оскільки висновки, зазначені в розслідуванні є необгрунтованими, безпідставними, необ'єктивними та такими, що не відповідають дійсним обставинам.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 28.02.2020 (вх. № 11229), у якому зазначає, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли несвоєчасному наданню доповіді про прибуття зі стаціонарного лікування підполковника ОСОБА_1 . Підставою для проведення службового розслідування став рапорт начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 16.12.2019 про те, що підполковника ОСОБА_1 13.12.2019 виписано із стаціонарного лікування з Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, проте про даний факт позивач доповів лише о 08.00 16.12.2019. Вказує, що рішення про видання наказу та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності командиром Військової частини НОМЕР_1 було прийняте за результатами розгляду акту службового розслідування, згідно з яким встановлено підполковником ОСОБА_1 упущення при виконанні службових обов'язків, недотримання вимог статей 12, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вимог статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Таким чином, вказує, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було прийнято виходячи з доведених належним чином протиправних дій ОСОБА_1 , вини та порушення ним норм законодавства.
11.03.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив від 11.03.2020 (вх.№ 13439), в якій зазначає, що акт службового розслідування не може бути належним доказом вчинення протиправних дій позивачем, оскільки зроблені в ньому висновки є необ'єктивними, необґрунтованими та безпідставними. Ні в акті службового розслідування, ні в оскаржуваному наказі не вказано обставин і наслідків вчиненого правопорушення, наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням та його наслідками, не наведено мотиви протиправної поведінки і ставлення до вчиненого, що є порушенням вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2007 № 608. Окрім того, норми статей 12, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на порушення яких вказує відповідач, носять загальний характер.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засідання заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, пояснення свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .
16.12.2019 до адміністративного відділення штабу Військової частини НОМЕР_1 начальник відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень заступник командира Військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_3 подав рапорт щодо несвоєчасного подання доповіді про прибуття зі стаціонарного лікування підполковником ОСОБА_1 , старшим офіцером групи контролю виявлення заходів у зонах діяльності відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2019 № 174-АГ “Про призначення службового розслідування” з метою встановлення причин та умов, що сприяли несвоєчасному поданню доповіді військовослужбовцем ОСОБА_1 призначено службове розслідування.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2019 № 179-АГ “Про продовження терміну проведення службового розслідування” з метою якісного та всебічного проведення службового розслідування продовжено термін проведення службового розслідування.
Відповідно до акту службового розслідування від 24.12.2019 встановлено наявність технічної можливості у підполковника ОСОБА_1 після виписки з Військово-медичного клінічного центру Західного ругіону 13.12.2019 для доповіді по команді, з представленням належним чином підписаних та зареєстрованих необхідних документів, спроба введення в оману командування Військової частини НОМЕР_1 стосовно хронології подій 13.12.2019, фактичне ігнорування підполковником ОСОБА_1 вимог наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2019 № 155-БГ/дск, недотримання підполковником ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відтак запропоновано за упущення при виконання службових обов'язків, недотримання вимог статей 12, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, що визначаають обсяг завдань, доручень за посадою та вимог статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України щодо додержання військової дисципліни старшого офіцера групи контролю групи виконання заходів у зонах діяльності відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2019 № 174-АГ “Про результати службового розслідування” за упущення при виконання службових обов'язків, недотримання вимог статей 12, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручень за посадою та вимог статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України щодо додержання військової дисципліни старшого офіцера групи контролю групи виконання заходів у зонах діяльності відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Військової частини НОМЕР_1 на підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення сувора догана.
Позивач, не погоджуючись із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2019 № 174-АГ “Про результати службового розслідування”, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються, як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Цим Статутом керуються усі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Відповідно до статті 5,6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Згідно з п. п. 1ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Згідно з статтею 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження.
Відповідно до cт. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх виріши ти - до наступного прямого начальника.
Згідно з ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України . єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази.
Згідно з абзацом шостим статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир зобов'язаний встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
За приписами ст. 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), що визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно з ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Відповідно до положень cт. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до cт. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно з cт. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана, г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь: є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Згідно вимог статуту командир полку щодо підлеглих офіцерів має право: а) робити зауваження. оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність.
Відповідно до статті 83, абзацу 1 статті 84, абзацу 1 та 3 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Відповідно до ст. 86 Дисциплінарногго Статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно з ст. 87 Дисциплінарного Статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Відповідно до ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення
Аналіз вимог Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Суд зазначає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Водночас реалізація таких повноважень здійснюється суб'єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями.
Так, положеннями статті 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що вид дисциплінарного стягнення суб'єктом його накладення обирається з обов'язковим урахуванням характеру та обставин учинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки військовослужбовця.
Водночас, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд зазначає, що положення наведеного законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, не містить жодних застережень щодо необхідності дотримання послідовності при застосуванні до осіб дисциплінарних стягнень, а передбачають необхідність застосування до особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, співрозмірного з вчиненим нею проступком та з урахуванням обставин його скоєння.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 816/70/16.
Судом встановлено, що 16.12.2019 до адміністративного відділення штабу Військової частини НОМЕР_1 начальник відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень заступник командира Військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_3 подав рапорт щодо несвоєчасного подання доповіді про прибуття зі стаціонару лікування, підполковником ОСОБА_4 , старшим офіцером групи контролю виявлення заходів у зонах діяльності відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 13.12.2019 № 14781, ОСОБА_1 перебував на лікуванні у стаціонарному відділенні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 28.11.2019 по 13.12.2019.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2019 № 264 підполковник ОСОБА_1 прибув і приступив до виконання службових обов'язків з 14.12.2019.
Згідно з актом службового розслідування від 24.12.2019 встановлено наявність технічної можливості у підполковника ОСОБА_1 після виписки з Військово-медичного клінічного центру Західного регіону 13.12.2019 для доповіді по команді, з представленням належним чином підписаних та зареєстрованих необхідних документів, спроба введення в оману командування Військової частини НОМЕР_1 стосовно хронології подій 13.12.2019, фактичне ігнорування підполковником ОСОБА_1 вимог наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2019 № 155-БГ/дск, недотримання підполковником ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказала, що близько 13-15 год. 13.12.2019 нею виданий епікриз та повідомлення про виписку позивача в частину, проте кому саме видано не пам'ятає, схиляється до думки, що всетаки вказані документи були видані сусіду по палаті позивача - ОСОБА_6 після 15:00 13.12.2019.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , вказав, що 13.02.2019 виконував обов'язки начальника відділу Військової частини НОМЕР_1 . Позивач 13.12.2019 близько 13:00 год. був у нього в кабінеті та повідомив, що він ще не виписаний з лікарні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначив, що йому лише 16.12.2019 стало відомо про те, що ОСОБА_1 виписано з лікарні 13.12.2019. Крім цього зазначив, що 13.12.2019 перебував на роботі до 10:00 год.
Проте, суд вказує, що в матеріалах справи наявний листок огляду начальника відділення гнійної хірургії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону ОСОБА_1 , який проведено о 16:30 год 13.12.2019 (а.с.41).
Таким чином, 13.12.2019 в день виписки позивача з Військово-медичного клінічного центру Західного регіону о 16:30 год позивач перебував у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону.
За приписами ст. 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
Відтак, на військовослужбовця покладено обов'язок у день виписки із військового закладу охорони здоров'я прибути до військової частини, доповісти безпосередньому командирові (начальникові) та в медичному пункті здати медичні документи.
Суд вказує, що відповідно до приписів Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен містити обставини вчинення допущеного військовослужбовцем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 813/1953/17.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2019 № 174-АГ “Про результати службового розслідування” за упущення при виконання службових обов'язків, недотримання вимог статей 12, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручень за посадою та вимог статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України щодо додержання військової дисципліни старшого офіцера групи контролю групи виконання заходів у зонах діяльності відділу запобігання, виявлення злочинівта інших правопорушень Військової частини НОМЕР_1 на підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення сувора догана.
Проте, відповідно до оскаржуваного наказу у ньому не вказано обставини вчинення допущеного ОСОБА_1 проступку, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання виду стягнення - сувора догана, з урахуванням передбачених у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України обставин.
Суд враховує наступні обставини: день виписки позивача з лікарні 13.12.2019 - п'ятниця. Субота та неділя є вихідними днями. 13.12.2019 в день виписки позивача з Військово-медичного клінічного центру Західного регіону о 16:30 год позивач перебував у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону (листок огляду а.с. 41). Згідно посянень свідка ОСОБА_5 епікриз та повідомлення про виписку позивача в частину видані після 15:00 не позивачу. Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача була відсутня можливість надати у військову частину епікриз та повідомлення про виписку саме 13.12.2019. Крім цього відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2019 № 264 підполковник ОСОБА_1 прибув і приступив до виконання службових обов'язків з 14.12.2019.
На підставі наведеного, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2019 № 174-БГ “Про результати службового розслідування” щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення “сувора догана” не містить достатнього обгрунтування вчинення позивачем правопорушення та обрання саме такого виду стягнення а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Судові витрати відповідно до вимог статті 139 КАС України не стягуються.
Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242 - 246, 255, 293 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним і скасування наказу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2019 № 174-БГ “Про результати службового розслідування” щодо накладення дисциплінарного стягнення “сувора догана”.
Судові витрати не стягуються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складено 10.08.2020.
Суддя Костецький Н.В.