про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 серпня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2954/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому позивач просив суд:
-визнати протиправними дії житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 ;
-зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити постановку ОСОБА_1 на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України у першочергову чергу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, це спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до змісту позовної заяви вбачається, що позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині на посаді заступника командира бойової машини - навідника-оператора механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
Витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.03.2019 № 77-РС, ОСОБА_1 заступника командира бойової машини - навідника-оператора механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.03.2019 № 96, старший солдат ОСОБА_1 , заступник командира бойової машини - навідник-оператор механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, вибув зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.03.2019 року № 77-РС у запас відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за станом здоров'я у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини (свідоцтво про хворобу № 752), і з 29.03.2019 виключений з усіх видів забезпечення, постійним або службовим житлом не забезпечувався.
Відповідно до довідки Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України № 523/23/560 від 14.04.2020 встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби у Луганському гарнізоні В/ч НОМЕР_1 Луганської області перебував на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов з 30.11.2018 по 01.02.2020, а також у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 30.11.2018 по 01.02.2020. Житлом за рахунок Міністерства оборони України у Луганському гарнізоні не забезпечувався.
Відповідно до довідки Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України № 523/23/559 від 14.04.2020, встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби у Луганському гарнізоні в/ч НОМЕР_1 Луганської області в період з 23.10.2017 по 29.03.2019 не отримував від квартирно-експлуатаційного органу Міністерства оборони України, не забезпечувався, не приватизував та не залишав повнолітнім членам сім'ї жиле приміщення.
З витягу з протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 № 101 від 01.02.2020 вбачається, що вказаною комісією прийнято рішення: старшого солдата ОСОБА_1 , заступника командира бойової машини - навідника-оператора механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, зняти з квартирного обліку, який перебував на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 зі складом сім'ї одна особа, у загальній черзі з 30.11.2018, у першочерговій з 30.11.2018. Підставою для зняття є довідка Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України № 523/23/130 від 24.01.2020, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , враховуючи положення пункту 4 Розділу VI («Облік осіб які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання») наказу Міністра оборони України № 380 від 31.07.2018, з рапортом для зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, до командира частини не звертався. Відповідно, подальшого знаходження в черзі на отримання житла, в тому числі позачергового, не є обґрунтованим. Дане рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку підтверджується витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 55 від 01.02.2020 «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2020 № 101».
Позивач вважає, що житлова комісія військової частини НОМЕР_1 протиправно прийняла рішення щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку як особи, яка проходила військову службу, має статус учасника бойових дій, та має право на пільгу у вигляді першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.
Тобто, зазначений позов, направлений на поновлення порушеного відповідачем права на отримання житла. Отже, позов поданий на поновлення права позивача у сфері житлових відносин.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом права ОСОБА_1 на одержання житла, суд дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у цьому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 826/7907/18, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №815/2551/15, від 04.09.2019 у справі №826/17556/16.
Станом на теперішній час Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої правової позиції.
Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України).
Згідно вимог частини шостої статті 170 КАС України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Керуючись статями 2, 19, 160, 170, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу право звернутися з даним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяН.М. Басова