Іменем України
10 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2172/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якій після уточнення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку у загальній сумі 37000,00 грн основного платежу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває за основним місцем обліку в Рубіжанському управлінні ГУ ДПС у Луганській області, як платник податків та зборів з 12.09.2018. 19.09.2018 відповідачем подано заяву про застосування до нього з 12.09.2018 спрощеної системи оподаткування обліку та звітності третьої групи.
Станом на 18.05.2020 у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку на суму 38506,22 грн. з основного платежу.
Податковий борг виник на підставі несплати самостійно поданої відповідачем податкової звітної декларації від 09.01.2020 № 729645 за 2019 рік на суму 38853,64 грн., несплачений залишок станом на 07.08.2020 складає 37000,00 грн.
ГУ ДПС у Луганській області з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, було надіслано на адресу Відповідача податкову вимогу від 28.02.2020 форми «Ф» № 51689-51, яка відповідно до поштового повідомлення була вручена відповідачу 17.03.2018.
Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг Відповідача залишається несплаченим.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника ГУ ДПС у Луганській області, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с. 41).
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, жодних причин поважності неприбуття не надав (а.с. 42).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 03.07.2020 (а.с. 30-31).
03.07.2020 у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 10.08.2020 (арк. спр. 39).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.
Відповідач - ОСОБА_1 з 12.09.2018 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та перебувала за основним місцем обліку в Рубіжанському управлінні ГУ ДПС у Луганській області як платник податків та зборів, з 24.01.2020 за № 23900060005007740 державна реєстрація підприємницької діяльності припинена, про що свідчить витяг з реєстраційних та облікових даних платника податків та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.06.2019 № 1006714915 (арк. спр. 6-7, 15-16).
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 19.09.2018 відповідач є платником єдиного податку III групи на ставці 5 % (арк. спр. 9).
Податковий борг ОСОБА_1 станом на 18.05.2020 з єдиного податку складає 38506,22 грн. з основного платежу, який виник на підставі несплати самостійно поданої відповідачем податкової звітної декларації від 09.01.2020 № 729645 за 2019 рік на суму 38853,64 грн., несплачений залишок станом на 18.05.2020 складав 38 506,22 грн (арк. спр. 3,4).
У зв'язку з частковою сплатою податкового боргу позивачем у сумі 1506,00 грн станом на 07.08.2020 податковий борг складає 37000,00 грн. (а.с. 47-49).
ГУ ДФС у Луганській області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 28.02.2020 № 51689-51, яка відповідно до поштового повідомлення була вручена відповідачу 17.03.2018 (арк. спр. 8).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до частини першої статті 6 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 ПК України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПК України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.
Згідно з пунктом 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пункту 293.3 статті 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Пунктом 294.1 статті 294 ПК України передбачено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої груп є календарний квартал.
Згідно з пунктом 294.2 статті 294 ПК України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (пункт 294.4 статті 294 ПК України).
Відповідно до пункт 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Податковий борг у відповідача виник на підставі несплати самостійно поданої відповідачем податкової звітної декларації від 09.01.2020 № 729645 за 2019 рік на суму 38853,64 грн., несплачений залишок станом на 07.08.2020 складає 37000,00 грн (арк. спр. 11, 47-49).
Наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку у сумі 38506,22 грн станом на час розгляду справи підтверджена розрахунками податкового боргу (арк. спр. 3,4) та відображена в інтегрованій картці платника податків (арк. спр. 36-37, 47-49).
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 59 ПК України ГУ ДПС у Луганській області було надіслано на адресу Відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 28.02.2020 № 51689-51, яка відповідно до поштового повідомлення була вручена відповідачу 17.03.2018 (арк. спр. 8).
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Оскільки податкова вимога від 28.02.2020 № 51689-51 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДПС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з єдиного податку у розмірі 37000,00 грн не сплачений, позовні вимоги відповідач визнав у повному обсязі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) податковий борг з єдиного податку у загальній сумі 37000,00 грн. (тридцять сім тисяч гривень 00 коп.) основного платежу на користь місцевого бюджету
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця