10 серпня 2020 року Справа № 340/2402/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до відповідача - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (РНОКПП - НОМЕР_2 ; адреса: вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 31, м. Київ, Київська область, 02094)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія довіра та гарантія" (04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського буд. 8)
про визнання дій приватного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити дії
Представник позивача - ОСОБА_1 - звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 01.06.2020 року за ВП №62208155;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича зняти арешт з рахунків та коштів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , які відкриті в установах банку, а саме: АТ "ОТП Банк", АТ "Райфайзен банк Аваль", АТ "Пумб", АТ Державний ощадний банк України", АТ "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Украгазбанк".
Позивач мотивує свої вимоги тим, що виконавче провадження було відкрито відповідачем з порушенням принципу територіальності, а відтак - рішення та дії, вчинені ним у межах вказаного провадження є протиправними.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження; справу призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.23).
Однак, у судове засідання сторони та представник третьої особи не прибули. При цьому представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача (с.36-37).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України за допомогою відеозаписувального технічного засобу не здійснювалось (а.с.45).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Доказів, які слугували підставою для прийняття оскарженого рішення, до суду не подав.
Представник третьої особи скерував до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, у яких вказав, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки відповідач діяв на підставі та у спосіб визначені Законом України "Про виконавче провадження", а тому підстави для задоволення позову відсутні (а.с.38-44).
За таких умов на підставі частини другої статті 175 КАС України, з урахуванням приписів частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає дану справу у письмовому провадженні за наявними матеріалами.
Розглянувши подані позивачем і третьою особою документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Зареєстрованим місцем проживання позивача - ОСОБА_1 - є АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_3 (а.с.6).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія довіра та гарантія" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про примусове виконання виконавчого напису №10299, виданого 28 квітня 2020 року, про стягнення із боржника ( ОСОБА_1 ) заборгованості в розмірі 8700,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Довіра та гарантія». Місцезнаходженням майна боржника вказано: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 (а.с.41).
01 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем за результатами розгляду вищевказаної заяви було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62208155 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 - на користь ТОВ "Фінансова компанія довіра та гарантія" заборгованості у розмірі 8700,00 грн. (а.с.7).
Крім того, у межах вказаного виконавчого провадження, відповідач виніс постанову про арешт коштів боржника від 01 червня 2020 року, якою накладено арешт коштів на рахунки боржника - ОСОБА_1 в АТ «ОТП Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ПУМБ», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Укргазбанк» (а.с.10).
Відповідним супровідним листом такі постанову надіслані учасникам виконавчого провадження (а.с.10).
Вказані обставини передували зверненню ОСОБА_1 до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається, зокрема, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону№1403-VІІІ передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
При цьому, відповідно до частин першої-третьої, шостої статті 25 Закону №1403-VІІІ виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1403-VІІІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Так, згідно з частиною третьою статті 25 Закону №1403-VІІІ право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, зі змісту частини другої статті 24 Закону №1403-VIII слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у справі № 804/6996/17 від 08 квітня 2020 року.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону №1404-VІІІ виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Частиною п'ятою статті 24 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята статті 26 Закону №1404-VІІІ).
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Із відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі приватних нотаріусів, судом встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця Клименка Романа Васильовича (посвідчення № 0415) є м. Київ.
Водночас, із 12 липня 2013 року та дотепер позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчується відповідною відміткою у її національному паспорті. Будь-які відомості, які вказували б на фактичне проживання (перебування) ОСОБА_1 у м. Києві, відсутні.
Отже, місце проживання боржника не належить до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.А. здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №№62208155 прийнято до виконання відповідачем не за місцем фактичного проживання (перебування) боржника - фізичної особи.
Тобто відсутнє обґрунтування правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №№62208155, та прийняття виконавчого документу не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням його майна, грошових кошів, заробітної плати тощо.
Також у постанові від 01 червня 2020 року відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого охоплювалося б межами виконавчого округу приватного виконавця ОСОБА_2 .
Підстави для зазначення у виконавчому написі адреси позивача та місцезнаходження його майна: АДРЕСА_3 не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та не спростовують встановленого судом факту проживання позивача за іншою адресою у м. Ульянівка Кіровоградської області, а тому відкриття виконавчого провадження, в якому позивач є боржником у м. Києві, є неприпустимим.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки, знаючи місце проживання позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу.
За таких умов постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 01.06.2020 року за ВП №62208155 є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №580/3311/19.
Протиправне відкриття відповідачем виконавчого провадження обумовлює й висновок суду про незаконність вчинених у межах такого виконавчого провадження дій відповідача щодо накладення арешту на рахунки боржника, розміщені у банківських установах та про зобов'язання ОСОБА_3 вчинити дії щодо зняття такого арешту.
Згідно з частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
При зверненні до суду позивачем сплачено 1681,60 грн судового збору (а.с.19-20); витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 3243,20 грн (а.с.18).
Вказана сума сплачена позивачем адвокату Терновенку Р.М. згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 25 червня 2020 року (а.с.18) на підставі договору про надання правової допомоги від 22 червня 2020 року (а.с.14) та Акту прийому-передачі виконаних робіт із деталізованим розрахунком робіт, проведених адвокатом при підготовці та поданні відповідного позову до суду (а.с.15).
Суд вважає, що витрати Ніколаєвої Л.А. на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, як того вимагають приписи частини п'ятої статті 134 КАС України.
Відповідач натомість не подав заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, що обумовлює висновок суду про присудження на користь позивача заявлених судових витрат у повному обсязі (частина сьома статті 134 КАС України).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 271, 272, 287, 293, 295-297, підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення"Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія довіра та гарантія" про визнання дій приватного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 01 червня 2020 року ВП №62208155.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича зняти арешт з рахунків та коштів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , які відкриті в установах банку, а саме: АТ "ОТП Банк", АТ "Райфайзен банк Аваль", АТ "Пумб", АТ Державний ощадний банк України", АТ "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Украгазбанк".
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3243, 20 грн (три тисячі двісті сорок три гривні, двадцять копійок).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене у 10-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук