10 серпня 2020 року м. Київ справа №320/3509/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Приватного підприємства Фірма "Каменяр" про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства Фірма "Каменяр" (далі - відповідач) в якому просить суд:
- стягнути заборгованість у розмірі 387 672 грн. 46 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати узгодженого податкових повідомлень-рішень, самостійно задекларованих зобов'язань з податку на додану вартість та пені у розмірі 387672 грн. 46 коп. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідач зареєстрований як юридична особа 11 грудня 1992 р. за адресою: вул.. Карла Маркса, буд. 40, с. Віта-Поштова, Києво-Святошинський район, Київська область, 08170, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код 13735594).
У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати узгодженого податкових повідомлень-рішень, самостійно задекларованих зобов'язань з податку на додану вартість та пені.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно подано до позивача наступні податкові декларації:
- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2019 р., якою самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 85 624 грн. 00 коп., з яких самостійно сплачено - 26 711 грн. 71 коп., отже, заборгованість становить 58 912 грн. 29 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 р., якою самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 139 395 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 р., якою самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 83 652 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2019 р., якою самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 30 992 грн. 00 коп.
Податкові зобов'язання за цими деклараціями відповідачем не сплачено.
19 лютого 2019 р. посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку, за результатами якої складено Акт № 89/10-36-54-05/13735594 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 1 січня 2017 р. по 31 грудня 2018 р.».
Перевіркою було встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України - граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки складено податкову повідомлення-рішення № 0064755405 від 15 квітня 2019 р. про застосування до відповідача штрафу у розмірі 200 грн. 81 коп. Це податкове повідомлення-рішення направлено на відповідачу, що підтверджується поштовим конвертом та рекомендованим повідомленням про вручення. Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем до суду не оскаржувалося.
28 жовтня 2019 р. посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку, за результатами якої складено Акт № 588/10-36-54-04/13735594.
За результатами цієї перевірки складено податкову повідомлення-рішення № 0152325404 від 2 грудня 2019 р. про застосування до відповідача штрафу у розмірі 72 171 грн. 56 коп. Вказане податкове повідомлення рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. Це податкове повідомлення-рішення відповідачем до суду не оскаржувалося.
Крім того, позивачем за несплату узгодженого зобов'язання нараховано пеню у розмірі 2 349 грн. 61 коп.
Тому податковий борг відповідача є узгодженим та становить 387 672 грн. 46 коп.
Наявність податкового боргу підтверджується також довідкою податкового органу про суму боргу, обліковими картками, розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій.
Позивачем направлено податкову вимогу відповідачу від 7 грудня 2018 р. №454444-54 на загальну суму 252 649 грн. 64 коп. Ця вимога направлена на адресу відповідача, що підтверджується поштовим конвертом та рекомендованим повідомленням про вручення.
У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку суми боргу у розмірі 387672 грн. 46 коп. позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з вимогами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами п. 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до вимог пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).
Згідно з вимогами ч. 1 п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За визначеннями, наданими підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Водночас, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
У свою чергу згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Суд зазначає, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем, відповідно до вищевказаних декларацій з податку на додану вартість, відповідачем не були сплачені, що підтверджується обліковими картками по податку на додану вартість платника податку. Відповідачем не надано відомостей щодо сплати цих самостійно визначених податкових зобов'язань.
Суд зазначає, що податкові зобов'язання з єдиного податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість, не були сплачені, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки відповідача та розрахунком податкової заборгованості, що є предметом стягнення у даній справі.
Суд бере до уваги, що згідно з наявними у справі доказами вказане вище податковими повідомленнями-рішеннями належним чином вручені відповідачу. Проте, після узгодження податкового боргу його сума не була сплачена відповідачем добровільно.
Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).
При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 7 грудня 2018 р. №454444-54 на загальну суму 252 649 грн. 64 коп.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Згідно з вимогами п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 387 672 грн. 46 коп. до суду не надано.
На підставі наведеного суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу - 387 672 грн. 46 коп.
Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалам справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства Фірма «Каменяр» (код ЄДРПОУ - 13735594) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до Державного бюджету України у розмірі 387 672 (триста вісімдесят сім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 46 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 43141377.
Відповідач - Приватне підприємство Фірма «Каменяр»: вул. Карла Маркса, буд. 40, с. Віта-Поштова, Києво-Святошинський район, Київська область, 08170, код ЄДРПОУ - 13735594.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 10 серпня 2020 року.