ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"07" серпня 2020 р. справа № 300/1901/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., перевіривши матеріали
позовної заяви Служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
до Снятинської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
Служба у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації (надалі, також - законний представник) в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (надалі, також - позивачі) 3 серпня 2020 року звернулася в суд до Снятинської міської ради (надалі, також - відповідач) з позовними вимогами:
- визнати бездіяльність відповідача щодо невиконання розпорядження райдержадміністрації від 02.03.2020 №66 «Про створення дитячого будинку сімейного типу у Снятинському районі» протиправною;
- зобов'язати відповідача передати у користування матері-виховательці ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 з метою вселення та подальшого проживання і виховання в ньому дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідності до пункту 5 розпорядження райдержадміністрації від 02.03.2020 №66 «Про створення дитячого будинку сімейного типу у Снятинському районі» в порядку, визначеному чинним законодавством.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства та інтересам малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не виконується пункт 5 розпорядження Снятнської районної державної адміністрації №66 від 02.03.2020, а саме: «Снятинській міській раді вжити заходів для передачі матері-виховательці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житлового будинку з будівлями та спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , придбаного за кошти державної субвенції, для належного функціонування та забезпечення діяльності дитячого будинку сімейного типу, відповідно до вимог чинного законодавства».
Виходячи зі змісту прохальної частини позовної заяви та пункт 5 розпорядження Снятнської районної державної адміністрації №66 від 02.03.2020, копія якого додана до позовної заяви, у даному позові судовій перевірці підлягають правовідносини, які стосуються визнання права користування нерухомим майном (Житловий будинок з будівлями та спорудами) будинком сімейного типу у Снятинському районі в особі матері-виховательки ОСОБА_4 , вихованцями якого є малолітні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктами 1 та 2 статті 4 Кодексу, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Статтею 19 КАС України визначено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Так, згідно із пунктом 1 частини 1 вказаної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - суб'єктний склад спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
На переконання суду, даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки результатом розгляду даної справи є вирішення наявності чи відсутності права користування нерухомим майном та зобов'язання таке майно передати в користування.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Вказане свідчить саме про приватно-правовий характер спірних правовідносин, тобто про наявність у цій справі приватного інтересу, пов'язаного із потребами окремих осіб, які виникають саме із цивільних, сімейних та житлових правовідносин, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної позовної заяви у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду, термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що справа за позовною заявою Служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Снятинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а саме Снятинським районним судом Івано-Франківської області.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 170, 243, 248, 256, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Службі у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Снятинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Роз'яснити Службі у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації, яка звернулася в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства Снятинським районним судом Івано-Франківської області.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.