04 серпня 2020 року о 16 год. 15 хв.Справа № 280/6543/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Новікової І.В.
за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Горобієвського С.О.,
представника відповідача - Коваленко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
27 грудня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати наказ начальника ГУНП в Запорізькій області «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 06.12.2019 №1847 та наказ ГУНП в Запорізькій області від 06.12.2019 №491 о/с щодо звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0085601), помічника слідчого слідчого відділу Бердянського відділу поліції;
зобов'язати начальника ГУПН в Запорізькій області поновити позивача на службі в Національній поліції України на посаді помічника слідчого слідчого відділу Бердянського відділу поліції.
Ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.01.2020.
Ухвалою суду від 29.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 26.02.2020.
Ухвалою суду від 26.02.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотань представників сторін про виклик свідків.
Крім того, ухвалою суду від 26.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотань представників сторін про витребування доказів.
26.02.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 24.03.2020.
Ухвалою суду від 24.03.2020 підготовче засідання відкладено на 28.04.2020.
Ухвалою суду від 28.04.2020 підготовче засідання відкладено на 26.05.2020.
26.05.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 08.07.2020.
08.07.2020 в розгляді справи оголошено перерву до 04.08.2020.
04.08.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем необґрунтовано та протиправно прийнято оскаржувані накази за якими його звільнено зі служби в поліції, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Позивач вказує, що підставою для прийняття спірних наказів стали висновки службового розслідування за якими ОСОБА_1 05.10.2019 розпивав алкогольні напої у громадському місці; перебував у п'яному вигляді (стані сп'яніння); перебував у вигляді, що ображає людську гідність і мораль; нецензурно лаявся в громадському місці; образливо чіплявся до громадян, що порушило громадський порядок і спокій; наніс тілесні ушкодження поліцейським, які у однострої несли службу із забезпечення публічної безпеки та порядку.
Разом з тим, позивач зазначає, що зазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки 05.10.2019 перебуваючи в селі Українка Донецької області саме позивач з дружиною біля будинку культури зазнали нападу з боку місцевого жителя, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Позивач зазначає, що він власними силами зупинив дії нападника не дозволивши йому в подальшому порушувати громадський порядок, проте, співробітники Мангушського відділу поліції, що прибули на місце події, без з'ясування фактичних подій, стали на бік нападника та невиправдано застосували до позивача фізичну силу та заподіяли йому тілесні ушкодження. Позивач зазначає, що після повернення на місце служби він одразу доповів рапортом керівнику про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, що спричинило направлення відповідного повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Територіального управління ДБР у місті Краматорську. Позивач зазначає, що лише 19.10.2019, під час його перебування на лікарняному, його було доставлено до Мангушського ВП ГУНП в Донецькій області де відносно позивача складено протоколи про адміністративне правопорушення, з метою укриття злочинних дій співробітників Мангушського В.П . Позивач вважає, що саме за ініціативою співробітників УКЗ ГУНП в Запорізькій області відносно позивача сформовано матеріали щодо його, нібито, негативної поведінки, що в подальшому покладено в основу висновків службового розслідування.
Натомість, позивач вважає, що матеріали службового розслідування не містять жодних доказів на підтвердження розпивання ним алкогольним напоїв в громадському місці, появи у вигляді, що ображає людську гідність і мораль, нанесення тілесних ушкоджень поліцейським, тощо. У зв'язку з чим прийняття наказів про його звільнення зі служби вважає безпідставними та протиправними.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що наказом ГУНП від 07.10.2019 призначено службове розслідування за фактом перебування позивача в селі Українка Мангушевського району Донецької області у стані алкогольного сп'яніння, нанесення поліцейським тілесних ушкоджень, тощо. Відповідач зазначає, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, знаходячись у селі Українка Мангушевського району Донецької області під час святкування «Дня села» після вживання алкогольних напоїв у громадському місці чіплявся до присутніх громадян та висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, що ображало людську гідність та громадську мораль. При цьому, відповідач вказує на те, що позивачем було проігноровано вимоги співробітників поліції, які несли службу на святкуванні, щодо припинення протиправної поведінки та навпаки виявлено агресію на співробітників поліції. Так, відповідач зазначає, що позивач протягом 3-х годин погрожував поліцейським, застосовував нецензурну лайку, намагався укусити, вдарити, плював у бік поліцейських, тощо. Також, відповідач вказував на те, що після проходження позивачем медичного огляду було виявлено вміст алкоголю в крові - 1,98 проміле.
Крім того, відповідач вказував на те, що під час проведення службового розслідування позивач самостійно надавав пояснення, в яких визнав факт вжиття алкогольних напоїв, а також зазначав, що не пам'ятає обставин подій святкування, оскільки наступне, що він пам'ятає після вжиття горілки за столом, то це факт перебування його у відділені поліції. Відповідач зазначає, що службовим розслідування зібрано достатньо доказів, які свідчать про вчинення позивачем дій не сумісних з його посадою та таких, що підривають довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним посадових обов'язків.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію викладену в письмових поясненнях та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступне.
Судом встановлено, що 07.10.2019 начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ №1205 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», яким призначено службове розслідування за фактом того, що 05.10.2019 у денний час помічник слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у с.Українка Мангушевського району Донецької області у цивільному одязі, поза службою, у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у громадському місці, хапав поліцейських, які несли службу по охороні громадського порядку, за однострій, наніс їм тілесні ушкодження (а.с.114, т.1).
05.12.2019 начальником ГУНП в Запорізькій області затверджено Висновок службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження відносно помічника слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (а.с.91-103, т.1).
Відповідно до Висновку службового розслідування Комісія вирішила вважати:
- відомості щодо перебування ОСОБА_1 05.10.2019 у с.Українка Мангушського району Донецької області, де під час святкування «Дня села», вживання ним алкогольних напоїв у громадському місці, чіпляння до присутніх громадян та висловлювання на їх адресу нецензурною лайкою знайшли своє підтвердження;
- відомості щодо конфлікту між інспектором сектору превенції Мангушського відділення поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , старшим дільничним офіцером поліції Мангушського відділення поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 з однієї сторони та помічником слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 з іншої, знайшли своє підтвердження;
- за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, ч.4 ст.7, ст.8, пунктів 1-3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1 ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», пунктів 2-4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, та Присяги працівника поліції, що виразилося у розпиванні 05.10.2019 алкогольних напоїв у громадському місці з послідуючим перебуванням там у п'яному вигляді (стані сп'яніння), що ображає людську гідність і мораль, нецензурній лайці в громадському місці, образливому чіплянні до громадян, що порушило громадський порядок і спокій громадян, та нанесенні тілесних ушкоджень поліцейським, які у однострої несли службу із забезпечення публічної безпеки та порядку, тобто вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, враховуючи вимоги пункту 1 частини 6 та частини 9 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, застосувати до помічника слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
06.12.2019 начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ №1847 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким наказано за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, ч.4 ст.7, ст.8, пунктів, 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1 ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», пунктів 2, 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, та Присяги працівника поліції, що виразилося у розпиванні 05.10.2019 алкогольних напоїв у громадському місці з послідуючим перебуванням там у п'яному вигляді (стані сп'яніння), що ображає людську гідність і мораль, нецензурній лайці в громадському місці, образливому чіплянні до громадян, що порушило громадський порядок і спокій громадян, та нанесенні тілесних ушкоджень поліцейським, які у однострої несли службу із забезпечення публічної безпеки та порядку, а також вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України та дискредитують звання поліцейського, який власним прикладом та поведінкою зобов'язаний зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись, враховуючи вимоги пункту 1 частини 6 та частини 9 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, застосувати до помічника слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с.112-113, т.1).
Крім того, 06.12.2019 начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ №491 о/с «По особовому складу», яким наказано звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0085601), помічника слідчого слідчого відділу Бердянського відділу поліції, з 06 грудня 2019 року (а.с.104, т.1).
Позивач, не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та його реалізацією, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію»).
Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Отже, на поліцейського, як на носія владних повноважень, покладено ряд обмежень пов'язаних із його спеціальним статусом, яких поліцейський зобов'язаний дотримуватись як на службі так і у вільний від служби час.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною 3 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності поряд з притягненням до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статут, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення був висновок про допущення позивачем 05.10.2019 дисциплінарного проступку у селі Українка Мангушського району Донецької області.
Так, у висновку службового розслідування зазначено: «05.10.2019 у першій половині дня помічник слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькі області старший сержант поліції ОСОБА_1 у вихідний день, перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, приїхав до родичів у с.Українка Мангушського району Донецької області для святкування «Дня села». Протягом святкування ОСОБА_1 , перебуваючи біля сільського будинку культури, вжив не менше 0,5-0,7 літри горілки. Після чого ОСОБА_1 став поводити себе агресивно, чіплявся до присутніх на святі людей, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою. Цього ж дня, приблизно о 18.00 до нього підійшли інспектор сектору превенції Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та старший дільничний офіцер поліції Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 (чоловік та дружина), які у однострої несли службу по охороні публічної безпеки та порядку під час святкування «Дня села» у селі Українка Мангушського району Донецької області. Останні поставили ОСОБА_1 вимогу щодо припинення ним вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.173 та 185 КУпАП. Вказану вимогу поліцейських ОСОБА_1 проігнорував та став виражатися на їх адресу нецензурною лайкою. Після чого він схопив старшого дільничного офіцера поліції Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенант поліції ОСОБА_4 за однострій та зірвав з нього спеціальний жетон. На підставі вимог ст.ст.44 та 45 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими відносно ОСОБА_1 була застосована фізична сила та спеціальні засоби - кайданки.
Незважаючи на вжиті заходи ОСОБА_1 продовжив свої протиправні дії, завдавши у подальшому тілесні ушкодження інспектору сектору превенції Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Запорізькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 та старшому дільничному офіцеру поліції Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Запорізькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 .
На численні вимоги поліцейських припинити протиправні дії ОСОБА_1 не реагував та протягом тривалого часу (більше 3 години) погрожував їм, ображав із застосуванням нецензурної лайки, намагався укусити їх за ногу та руку, вдарити ногою, плював у бік поліцейських тощо…».
Під час розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 зазначені обставини заперечив та зазначив, що це саме на нього з дружиною біля сільського будинку культури напав невідомий чоловік у стані алкогольного сп'яніння, а працівники поліції не розібравшись у ситуації застосували помилкового до позивача фізичну силу та спецзасоби.
Разом з тим, суд такі доводи ОСОБА_1 відхиляє, з огляду на таке.
Так, в матеріалах адміністративної справи містяться пояснення ОСОБА_1 надані старшому інспектору ВІОС УКЗ ГУНП в Запорізькій області, в яких позивачем зазначено: «… Приблизно об 11.00 я, разом з родичами та односельчанами сіли за стіл, накритий біля місцевого клубу, оскільки всі разом ми святкували «День села». У процесі святкування я вживав горілку (наскільки я пам'ятаю я випив близько 0,5-0,7 л.). У якийсь момент я перестав себе контролювати. З цього моменту що відбувалось я не пам'ятаю. Наступне, що я пам'ятаю, то це моє перебування у Мангушському ВП у кайданках. Пізніше мені розповіли, що в цей період я поводив себе негідно, про що я відверто жалкую…» (а.с.122-123, т.1).
Аналогічні за змістом пояснення були надані ОСОБА_1 і на ім'я начальника Мангушського ВП ЦВП ГЦНП в Донецькій області (а.с.124-125, т.1).
Також, на підтвердження обставин викладених у Висновку службового розслідування до матеріалів адміністративної справи надано пояснення та рапорти інспектора сектору превенції Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та старшого дільничного офіцера поліції Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 (а.с.126-135, т.1).
Крім того, в матеріалах справи містяться протоколи про адміністративне правопорушення складені відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 (Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді) КУпАП та статтею 173 (Дрібне хуліганство) КУпАП.
В обох протоколах ОСОБА_1 вказав проте, що з ними він згоден, доказів оскарження протоколів матеріали справи не містять.
Отже, під час надання пояснень щодо подій 05.10.2019 ОСОБА_1 жодним чином не вказував на те, що на нього було здійснено напад невідомим чоловіком, як і не зазначено про наявність конфлікту з поліцейськими Мангушського ВП.
Більш того, позивач самостійно вказував на те, що він не пам'ятає подій 05.10.2019, оскільки пам'ятає лише те як святкував за столом та вживав алкогольні напої, а наступне, що пам'ятає це перебування у відділенні поліції.
Суд звертає увагу на те, що навіть якщо припустити, що між позивачем та співробітниками Мангушського ВП стався конфлікт не з вини позивача, то у будь-якому випадку позивач не мав права вступати в конфлікт с поліцейськими, які перебували при виконанні повноважень, висловлюватися в їх бік нецензурною лайкою, виявляти в їх бік агресію, тощо.
У разі якщо поліцейські Мангушського ВП діяли з порушенням вимог чинного законодавства України, то позивач мав право проїхати з ними до Мангушського ВП для зустрічі з безпосереднім керівником поліцейських, складання скарги на їх дії, тощо.
При цьому, суд зауважує, що предметом розгляду даної справи не є дії поліцейських Мангушського ВП, як і не є питання які на даний час є предметом кримінального провадження, а дослідженню підлягають виключної дії (поведінка) позивача, як особи до якої застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Тобто, суд досліджує те чи дотримано саме позивачем обмежень та правил поведінки, в тому числі і етичних норм, покладених на позивача як на співробітника поліції.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, з метою з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення адміністративної справи, судом досліджено диск з відеозаписами подій 05.10.2019 (а.с.146, т.1), який підтверджує висновки службового розслідування щодо поведінки ОСОБА_1 .
При цьому, відео на диску досліджувалось виключно з метою встановлення поведінки позивача під час подій 05.10.2019, оцінка наявності в діях позивача адміністративного чи кримінального проступку не досліджується, оскільки виходить за межі розгляду справи.
На відео записах видно, що ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вів себе агресивно, неповажливо ставився до співробітників поліції при виконанні ними службових обов'язків, як у службовому авто поліцейських, так і у приміщенні Мангушського ВП, плював в бік поліцейських, тощо.
Також, факт алкогольного сп'яніння позивача підтверджений лікарським висновком, який суд вважає належним та допустимим доказам для даної адміністративної справи (а.с.144, т.1).
При цьому, на відео не зафіксовано дій співробітників Мангушського ВП, які б провокували позивача на поведінку, яка зафіксована на відео.
Щодо посилань представника позивача на заподіяння ОСОБА_1 співробітниками Мангушського ВП тілесних ушкоджень, то суд зазначені обставини не досліджує з огляду на те, що зазначені обставини не стосуються предмету розгляду справи, а також є предметом кримінального провадження.
Суд звертає увагу на те, що фактично позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано жодних доказів на спростування обставин викладених у висновку службового розслідування, а всі вимоги спираються лише на порушені відповідачем порядку збирання та отримання таких доказів в рамках службового розслідування.
Разом з тим, суд зазначає, що певні недоліки у проведенні службового розслідування не можуть вплинути на зміст службового розслідування та його висновки, оскільки за загальним правилом зміст превалює на формою.
Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Тобто, факт призначення службового розслідування відносно поліцейського не порушує та не може порушувати права такого поліцейського, оскільки метою службового розслідування є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, тощо.
Проведення службового розслідування не вказує на те, що до поліцейського буде застосовано дисциплінарне стягнення, оскільки вчинення дисциплінарного проступку може бути спростовано в ході проведення службового розслідування зібраними доказами.
Відповідно до ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Суд відхиляє посилання позивача на ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту, в частині відсутності підстав для проведення службового розслідування, оскільки як встановлено під час розгляду адміністративної справи підставою для призначення службового розслідування не був факт надходження матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Так підставою для призначення службового розслідування став факт виявлення ГУНП в Запорізькій області ознак дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_1 05.10.2019 у селі Українка Мангушського району Запорізької області.
Крім того, після призначення службового розслідування, 09.10.2019 до ГУНП в Запорізькій області надійшло подання від Запорізького управління Департаменту власної безпеки НП України щодо призначення службового розслідування за вищенаведеним фактом.
Отже, на переконання суду відповідач мав право та був зобов'язаний призначити та провести службове розслідування за фактом подій 05.10.2019 для своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення із служби в поліції.
Згідно ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на те, що відповідач мав дочекатися результатів розгляду кримінального провадження відносно позивача та застосувати положення пункту 10 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки вибір дисциплінарного стягнення покладається на керівника підрозділу поліції.
В даному випадку, відповідач за результатами проведеного службового розслідування дійшов обґрунтованих висновків про допущення позивачем дисциплінарного проступку, який є не сумісним з подальшим проходженням служби в поліції, оскільки позивач своєю поведінкою дискредитував себе як поліцейського, грубо порушив етичні норми поведінки та обмеження, що стосуються його спеціального статусу, а тому відповідач мав право на застосування дисциплінарного стягнення незалежно від результатів розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час прийняття спірних наказів діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.08.2020.
Суддя І.В. Новікова