07 серпня 2020 року Справа № 280/3489/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.05.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2014 у справі № 331/6875/14-а за період з 08.03.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2014 у справі № 331/6875/14-а за період з 08.03.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2014 у справі № 331/6875/14-а, органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії позивача та нараховано 14 404,38 грн. за період з 08.03.2014 по 02.08.2014, однак фактично пенсію виплачено 19.03.2020. Позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії, однак отримала відмову. Позивач вважає таку відмову протиправною, із посиланням на норми Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 N 159 просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 01.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3489/20.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому пояснив, що виплату позивачу пенсії на виконання рішення суду не проведено своєчасно через відсутність відповідного фінансування Державного бюджету України. Вважає, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер, а тому не підпадає під визначення доходів у розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. З посиланням на Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 вказує, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані. Разом з тим, позивач просить стягнути компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на судове рішення, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії, а дана сума нарахована лише один раз. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Олександрівському відділі обслуговування громадян Управління обслуговування громадян) як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2014 у справі № 331/6875/14-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 50, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 08.03.2014, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Постанова набрала законної сили 09.12.2014.
На виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2014 у справі № 331/6875/14-а УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) проведено нарахування пенсії позивача у розмірі 14 404,38 грн. за період з 08.03.2014 по 02.08.2014, що підтверджується розрахунком від 23.03.2015 №165320.
Водночас, фактично вказану суму позивачу виплачено 19.03.2020, що підтверджується випискою з її карткового рахунку та не заперечується відповідачем.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 23.03.2020 про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, проте отримав відмову, оформлену листом від 09.04.2020 №2638-2552/С-02/8-0800/20, в якій відповідач вказує на відсутність підстав для такої виплати, оскільки сума перерахованої та виплаченої на виконання судового рішення носить разовий характер та не підпадає під визначення доходів, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон №2050-ІІІ; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, а також конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Компенсацію виплачують за рахунок, в тому числі, і коштів Пенсійного фонду України (стаття 6 Закону №2050-ІІІ).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та пунктом 2 Порядку №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Як вже зазначалося вище, виплату позивачу нарахованої на виконання постанови суду суми пенсії у розмірі 14 404,38 грн. за період з 08.03.2014 по 02.08.2014 здійснено лише 19.03.2020.
Таким чином, несвоєчасна виплата суми пенсії відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію; доказів зворотного суду не надано.
Cуд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що виплата позивачу пенсії здійснена несвоєчасно через відсутність відповідного фінансування Державного бюджету України, оскільки відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання державним органом покладених на нього зобов'язань.
Посилання відповідача на те, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбаченого Законом №2050-III, є безпідставними, оскільки вказані кошти у сумі 14 404,38 грн. нараховані на відновлення прав позивача, порушених органом Пенсійного фонду при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №522/2370/17 (провадження №К/9901/16850/18).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як громадянина, віднесеного до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому питання розподілу судових витрат не вирішується.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка нарахована на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2014 у справі № 331/6875/14-а за період з 08.03.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2014 у справі № 331/6875/14-а за період з 08.03.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 07.08.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко