07 серпня 2020 року Справа № 280/1314/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 13.02.2018 позивачу до пільгового стажу періодів його трудової діяльності з 05.06.1989 по 24.05.1995 на ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько» та неврахування при обчисленні заробітної плати під час призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №1 з 13.02.2018 довідки, виданої ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько» про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 05.06.1989 по 24.05.1995;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зарахувавши при здійсненні перерахунку до пільгового стажу періоди трудової діяльності з 05.06.1989 по 24.05.1995 на ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько» та зарахувавши при здійсненні перерахунку для обчислення заробітної плати під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 довідки, виданої ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько» про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 05.06.1989 по 24.05.1995, починаючи з 13.02.2018, з урахуванням уже проведених виплат.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком №1, проте при призначенні пенсії відповідачем не враховано до пільгового стажу позивача періоди його трудової діяльності з 05.06.1989 по 24.05.1995 на ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько». ОСОБА_1 вважає таку бездіяльність протиправною, із посиланням на норми Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02.03.2020, у зв'язку з невідповідністю позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку недоліки позовної заяви усунуто.
У зв'язку із перебуванням судді Бойченко Ю.П. у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішувалося першого робочого дня - 30.03.2020.
Ухвалою суду від 30.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1314/20.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 17.04.2020 №18237), в якому посилається на те, що до заяви про призначення пенсії від 13.02.2018 позивачем довідки про пільговий стаж роботи та заробітну плату, видані ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько», не надавалися. Крім того, спірні довідки видані підприємством, розташованим на непідконтрольній українській владі території, а тому вважаються недійсними, оскільки неможливо провести перевірку перевірку первинних документів та достовірності зазначеної у довідках інформації. Крім того, вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду. У задоволенні позову просить відмовити.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, взятою на облік у м. Запоріжжі, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2017 №0000436055.
Позивач звернувся до Центрального ОУПФУ в Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою від 13.02.2018 про призначення пенсії за віком.
З 13.02.2018 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
23.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз'яснень щодо причин невключення до пільгового стажу і зарплати при обчисленні розміру пенсії періоду з 05.06.1989 по 11.06.1996.
Згідно листа від 07.05.2018 №272/К-9 позивачу роз'яснено, що довідки про підтвердження пільгового характеру умов праці та про заробітну плату, видані ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько», до заяви про призначення пенсії не подавалися. Крім того, підтвердження інформації, зазначеної у даних довідках, неможливе, оскільки підприємство знаходиться на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження.
Не погоджуючись з бездіяльністю щодо незарахування до пільгового стажу періоду з 05.06.1989 по 11.06.1996, а також невключення до розрахунку пенсії заробітної плати за даний період, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд керується наступним.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі - у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
За визначенням абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Частина третя статті 24 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до положень частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II Порядок №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Отже, з вищезазначених норм вбачається, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Як вбачається із трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 05.06.1989 по 24.05.1995 працював на ДП «Шахта ім. А.Ф. Засядько», а саме:
05.06.1989 - прийнятий підземним гірноробочим І розряду з повним робочим днем в шахті ПРЗ;
01.09.1989 - присвоєно ІІ розряд підземного гірноробочого з повним робочим днем;
09.01.1990 - переведений учнем проходчика з повним робочим днем в шахті;
01.11.1990 - присвоєно IV розряд підземного проходчика з повним робочим днем в шахті;
01.02.1993 - присвоєно 5 розряд підземного проходчика з повним робочим днем в шахті;
24.05.1995 - звільнений за власним бажанням.
При цьому, безпосередньо у трудовій книжці позивача зазначено, що ОСОБА_1 працював на таких роботах повний робочий день.
Списками № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР 26.01.1991 №10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (були чинними на момент роботи позивача) встановлено, що підрозділ І розділу I Списку N 1 містить посаду «всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок №383) встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Так, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки, надані підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умов праці, а також зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Судом досліджено надані позивачем документи, а саме:
наказ Шахти ім. А.Ф. Засядько від 07.09.1995 №1498/к «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» (списки №1 і №2), згідно якого посади «проходчики» (1010100а) та «гірноробочі підземні» (1010100а) входять до Списку №1;
довідку від 16.04.2018, видану ДП «Шахта ім. А.Ф. Засядька», про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої позивач з 05.06.1989 по 24.05.1995 виконував роботи, передбачені Списком №1, повний робочий день;
довідку від 16.04.2018, видану ДП «Шахта ім. А.Ф. Засядька», про спуски в шахту;
довідку від 13.03.2018 №370, видану ДП «Шахта ім. А.Ф. Засядька», про заробітну плату за період з травня 1990 року по квітень 1995 року, із зазначенням, що довідка видана на підставі особових рахунків за 1990 - 1995 роки; на всі виплати нараховані страхові внески (ЄСВ) в Пенсійний фонд.
Суд звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.02.2019 у справі № 423/3544/16-а, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 26.03.2020 у справі №264/2643/17.
Також слід зазначити, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН): документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, у 1971 році Міжнародний суд ООН у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата, є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туречини» (рішення від 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (рішення від 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (рішення від 23 лютого 2016 року) зазначив: «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Таким чином колегія судів вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
При цьому суд зазначає, що визнання в даному конкретному випадку, для захисту прав позивача на пенсійне забезпечення, спірних довідок, виданих на тимчасово окупованій території, жодним чином не легітимізує окупаційну владу.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2018 у справі №235/2357/17, від 21.02.2020 у справі №701/1196/16-а, від 18.03.2020 у справі №243/6299/17.
Звідси, бездіяльність відповідача щодо неврахування позивачу до пільгового стажу періодів його трудової діяльності з 05.06.1989 по 24.05.1995 на ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько» та неврахування при обчисленні заробітної плати під час призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №1 з 13.02.2018 довідки, виданої ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько» про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 05.06.1989 по 24.05.1995 підлягає визнанню протиправною.
Водночас, суд звертає увагу, що, звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивач спірних довідок не надавав.
Відповідно до положень частини 4 статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із питанням про обчислення пенсії із врахуванням спірного періоду 23.04.2018, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.05.2018.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо неврахування при обчисленні пенсії з 01.05.2018 пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період з 05.06.1989 по 24.05.1995 на ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько» та неврахування з 01.05.2018 при обчисленні заробітної плати під час виплати пенсії на пільгових умовах за Списком №1 довідки від 13.03.2018 №370, виданої ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько», про заробітну плату для обчислення пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зарахувавши до пільгового стажу період з 05.06.1989 по 24.05.1995 на ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько» та зарахувавши при здійсненні перерахунку заробітну плату, зазначену у довідці від 13.03.2018 №370, виданій ДП «Шахта імені А.Ф. Засядько», починаючи з 01.05.2018, з урахуванням вже проведених виплат.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 07.08.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко