26 червня 2020 року Справа № 808/717/17 ВО/280/27/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., суддів Кисіля Р.В., Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зупинення провадження за виключними обставинами у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Апеляційного суду Запорізької області (пр-т. Соборний 162, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02891457) Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) про стягнення одноразової вихідної допомоги
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року по справі №808/717/17.
Ухвалою суду від 04 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження за виключними обставинами. Призначено судове засідання на 26 червня 2020 року з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не прибув. Про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяв та клопотань не подано.
Від представника Апеляційного суду Запорізької області 22 червня 2020 року до суду надійшов відзив на заяву, в якому між іншого просить суд розглядати заяву без участі представника.
24 червня 2020 року від представника Державної судової адміністрації України до суду надійшов відзив.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.
Так, у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами заявник порушує перед судом першої інстанції питання застосування:
1) статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" № 2136-VIII від 13.07.2017, відповідно до яких закони або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення:
- як таких, що не можуть звужувати право заявника на перегляд судового рішення за виключними обставинами, у тому числі у період чинності неконституційного закону, оскільки Держава виконує свій обов'язок поновити права, які вона сама й порушила, ухваливши акт, який став об'єктом судового конституційного контролю і визнаний неконституційним;
2) пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, згідно із яким підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане:
- оскільки у позові відмовлено, таке рішення не виконується (і не може виконуватись з об'єктивних причин). Воно не може бути "ще не виконаним". З огляду на це, перегляд судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позову, за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України можливий в усіх випадках.
При цьому, 14 травня 2020 року ухвалою Верховного Суду у справі № 808/1628/18 суд касаційної інстанції, ставлячи на меті формування єдиної правозастосовчої практики, вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, викладеного в судових рішеннях, раніше ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі колегій суддів з інших палат, у зв'язку із чим вирішив справу № 808/1628/18 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Постановляючи ухвалу про передачу справи № 808/1628/18 на розгляд об'єднаної палати, суд касаційної інстанції виходив із наступного:
- ключовим правовим питанням у справі є застосування частини другої статті 152 Конституції (статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України") у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четверної статті 361 КАС України (пункт 28);
- Верховний Суд неодноразово розглядав справи, в яких вирішувалося це питання (пункт 29);
- існує неоднаковий підхід до застосування пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України (пункт 37);
- виключні обставини, зокрема такі, як неконституційність закону, застосованого під час вирішення справи, є, на думку колегії суддів, саме тими безспірними підставами, які повністю узгоджуються з публічним інтересом (пункт 51);
- у постанові від 17 грудня 2019 року у справі № 808/2492/18 сформульовано висновок про те, що не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС, рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки воно не передбачає примусового виконання (пункт 58);
- таке тлумачення призводить до того, що особа, якій у задоволенні позову відмовлено (позивач), фактично позбавляється права на перегляд рішення з підстав визнання неконституційним закону, застосованого в її справі. Це стосується навіть позивача, який пройшов усі інстанції в судах загальної юрисдикції, звернуся з конституційної скаргою до Конституційного Суду України і домігся визнання закону неконституційним - за такого підходу він не може розраховувати на перегляд рішення. Інститут перегляду справи за виключних обставин фактично перестає діяти і втрачає практичне значення (пункт 59);
- за загальним правилом наслідки неконституційності застосовуються лише до правовідносин, що виникли або продовжують існувати після оголошення рішення Конституційного Суду України. Такий підхід слід застосовувати до осіб, які не звертались до суду з метою відновлення порушеного права. В таких ситуаціях відновлення права (наприклад на перерахунок пенсії) можливе з моменту ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України (пункти 65-66);
- негативні наслідки порушення Конституції України не будуть адекватно усунені тільки констатацією невідповідності положень нормативного акта Конституції і не можуть бути виправлені в інший спосіб, окрім як за допомогою повторного судового провадження (пункт 71).
Таким чином, хоча у справі № 808/1628/18 позивачем порушено питання про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яке пов'язано з іншим рішенням Конституційного суду України - від 25 квітня 2019 року у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", спір у правовідносинах, який розглядається судом першої інстанції є подібним, оскільки стосується застосування одних і тих самих норм права.
Пунктом 5 частини 2 статті 236 КАС України встановлено право суду зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Таким чином, на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду передано справу № 808/1628/18, у якій, під час прийняття остаточного судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення попередніх інстанцій, буде висловлено правовий висновок стосовно застосування пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, та вирішено питання щодо наявності підстав для відступу від правових висновків, викладених у раніше ухвалених Верховним Судом постановах.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII встановлено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
У пункті 5 та 6 вказаної норми визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тож, оскільки позивач (заявник) порушує перед судом першої інстанції питання застосування норм права, яке передано на розгляд об'єднаній палаті Верховного Суду, суд дійшов висновку, що перегляд у справі № 808/1628/18 відбуватиметься у подібних правовідносинах (в іншій справі), що є підставою для зупинення провадження за виключними обставинами відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України у справі № 808/717/17.
Керуючись статтями 236, 241, 248, 256, 291 КАС України, суд
Зупинити провадження за виключними обставинами у справі №808/717/17 до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Верховного Суду у справі №808/1628/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвалу виготовлено та підписано 26 червня 2020 року
Головуючий суддя Д.В. Татаринов
Судді Р.В. Кисіль
Н.В. Стрельнікова