10 серпня 2020 року Справа № 280/828/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька пивна компанія”
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізька пивна компанія” (надалі -- позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0139804906 від 29.10.2019.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з отриманим податковим повідомленням-рішенням №0139804906 від 29.10.2019, яким відповідач застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 37 045,30 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст. 201 та п.120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу України. Зазначає, що вказане рішення прийнято відповідачем на підставі акту камеральної перевірки №2410/08-01-49-06/37407653 від 10.09.2019 з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з датою виписки за період липень, вересень 2017 року та травень 2018 року. Однак, відповідачем вже проводилася в листопаді 2018 року камеральна перевірка з питань своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН з датою виписки за період липень, вересень 2017 року за результатами якої було складено акт камеральної перевірки № 2487/08-01-49-06/37407653 від 21.11.2018 та винесено податкове повідомлення-рішення №0179704906 від 18.12.2018. Отже, позивач стверджує, що контролюючим органом у вересні 2019 року проведено повторну камеральну перевірку за той самий період, що не передбачено нормами Податкового кодексу України. Відтак, протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного рішення, обумовлює безпідставність застосування штрафу. Просить суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у поданому до суду відзиві (вх.№9655 від 02.03.2020 року), в якому зазначив, що в акті камеральної перевірки від 10.09.2019 №2410/08-01-49-06/37407653 фахівцями контролюючого органу зроблений висновок про порушення позивачем п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому враховано інформацію щодо проведеної раніше камеральної перевірки, висновки якої викладені в акті 21.11.2018. Стверджує, що подвоєння даних не встановлено. Вважає, що оскаржуване рішення є таким, що не підлягає скасуванню, так як було прийнято в межах діючого законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді від 11.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст. 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що фахівцем ГУДФС у Запорізькій області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з датою виписки за період - липень, вересень 2017 року та травень 2018 року, за результатом якої складено Акт від 10.09.2019 №2410/08-01-49-06/37407653 (а.с. 6-12).
В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування у Єдиному державному реєстрі податкових накладних на загальну суму 369 351,61 грн.
Не погодившись із висновками Акту перевірки, ТОВ «Запорізька пивна компанія» подано заперечення на акт перевірки від 10.09.2019 №2410/08-01-49-06/37407653 (а.с. 13).
Листом від 24.10.2019 №9989/10/08-01-49-04 начальником Олександрівського управління у місті Запоріжжі Головного управління ДПС у Запорізькій області надано відповідь на заперечення, якою повідомлено позивача про правомірність висновків Акту перевірки від 10.09.2019 №2410/08-01-49-06/37407653.
29.10.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення - рішення №0139804906, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 369 351,61 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі у сумі 37045,30 грн. (а.с. 16).
Позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення №0139804906 від 29.10.2019 в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС від 15.01.2020 №1709/6/99-00-08-05-05-06 податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення».
Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відноситься до камеральних перевірок з інших питань.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки відповідача за результатом проведеної камеральної перевірки про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У відповідності до п.120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як свідчить зміст Акту від 10.09.2019 №2410/08-01-49-06/37407653, в ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Запорізька пивна компанія» термінів реєстрації податкових накладних з датою виписки за період липень, вересень 2017 року та травень 2018 року, у Єдиному державному реєстрі податкових накладних до 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 369 351,61 грн.
Позивач не погоджуючись із таким висновком стверджує, що в листопаді 2018 року контролюючим органом вже було проведено камеральну перевірку з питань своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН з датою виписки - липень, вересень 2017 року.
Тобто на думку позивача, спірним рішенням до товариства застосовано штраф на підставі повторно проведеної камеральної перевірки, яка охоплювала період липень, вересень 2017 року.
Дослідивши матеріали справи суд не може погодитися із позицією позивача у зв'язку з наступним.
Так, судом досліджено Акт камеральної перевірки ТОВ «Запорізька пивна компанія» від 21.11.2018 №2487/08-01-49-06/37407653 з питання своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з датою виписки за період - липень, серпень, вересень 2017 року (а.с. 27-35).
За результатом вказаної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
В ході дослідження акту від 21.11.2018 №2487/08-01-49-06/37407653 судом встановлено, що дійсно два місяці у перевіряємому періоді співпадають, однак, перевірці підлягали інші документи, тобто судом не встановлено повторної перевірки одних й тих самих документів.
До того ж позивач не робить жодних посилань на конкретні первинні документи, які на його думку було перевірено двічі.
Посилання позивача на правову позицію викладену в постанові Верховного суду по справі №824/51/16-а суд не бере до уваги, оскільки в ньому мова йде про не складання податковим органом акта за спливом строку перевірки.
За таких обставин матеріалами справи спростовано твердження позивача про проведення повторної перевіки за той самий період, а отже спростовано й факт подвійного застосування до позивача штрафу за одними й тими ж господарськими операціями.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0139804906 від 29.10.2019.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька пивна компанія” (69002, м.Запоріжжя, вул. Шкільна/Фортечна, буд. 40/7, прим.37, код ЄДРПОУ 37407653) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити у повному обсязі.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова