просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
10 серпня 2020 року м.Харків Справа № 913/448/20
Провадження №5/913/448/20
Суддя Вінніков С.В., розглянувши матеріали
за позовом виконуючого обов'язки керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (вул. 8 Березня, буд. 2, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404) в інтересах держави в особі
позивача-1 - Рубіжанської міської ради Луганської області (пл.Володимирська, буд.2, м.Рубіжне Луганської області, 93011)
позивача-2 - Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (вул.Іванова, буд.157, м.Рубіжне Луганської області, 93000)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» (вул.Будьонного, буд.28, м.Рубіжне Луганської області, 93003)
про зобов'язання звільнити та повернути частину приміщення котельні,
Виконуючий обов'язки керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (далі за текстом - прокурор) 05.08.2020 звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - Рубіжанська міська рада) та позивача-2 - Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (далі - КСТП «РТКЕ»), з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Прайд» (далі - ТОВ «ПКФ Прайд») про зобов'язання ТОВ «ПКФ Прайд» звільнити частину приміщення котельні, вартістю 94 823 грн 00 коп., площею 134,5 м2, за адресою: вул.Студенська, буд.19в, м.Рубіжне Луганської області, та повернути її КСТП «РТКЕ» (балансоутримувачу).
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Сєвєродонецькою місцевою прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері земельних відносин, містобудування та розпорядження майном встановлено факт незаконного, без відповідної правової підстави використання ТОВ «ПКФ Прайд» частини приміщення котельні.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.06.2019 у справі №913/127/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжтепло» до відповідача-1 - Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради Луганської області, відповідача-2 - КСТП «РТКЕ», відповідача-3 - ТОВ «ПКФ Прайд» про визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії, спонукання виконати певні дії та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, рішення конкурсної комісії Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради від 23.10.2018 (протокол № 4) визнано незаконним та скасовано; визнано недійсним договір оренди нерухомого майна (частини приміщення котельні площею 134,5 м2 за адресою: вул.Студенська, буд.19в, м.Рубіжне Луганської області) від 12.11.2018 №3, укладений між КСТП «РТКЕ» та ТОВ «ПКФ Прайд».
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.11.2019 у справі №913/127/19 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Як зазначає прокурор, незважаючи на визнання договору оренди нерухомого майна від 12.11.2018 №3 недійсним ТОВ «ПКФ Прайд» до теперішнього часу не повернуто КСТП «РТКЕ» частину приміщення котельні площею 134,5 м2 за адресою: вул.Студенська, буд.19в, м.Рубіжне Луганської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд приходить до висновку, що позовна заява та додатки до неї відповідають вимогам ст.ст.162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
Відтак подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).
Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Таким чином, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва виконуючого обов'язки керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача-1 - Рубіжанської міської ради, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст.327 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
За приписами ч.2 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування щодо майна, яке перебуває у комунальній власності.
Згідно свідоцтва про право власності від 14.05.2015, індексний номер: 37482768, нерухоме майно - котельня міської лікарні площею 541,5 м2 за адресою: вул.Студенська, буд.19в, м.Рубіжне Луганської області, належить Рубіжанській міській раді.
Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Рубіжанська міська рада могла самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами.
Суд відзначає, що не зважаючи на наявність у Рубіжанської міської ради повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом, вона протягом тривалого часу не вжила заходів щодо звернення з позовом до суду.
Також суд ураховує, що прокурор звертався з листом від 22.07.2020 №33/3-2471 вих-20 до Рубіжанської міської ради, у якому вказував на встановлені порушення чинного законодавства при використанні нерухомого майна - частини приміщення котельні площею 134,5 м2 за адресою: вул.Студенська, буд.19в, м.Рубіжне Луганської області. Рубіжанська міська рада листом від 29.07.2020 №014-010/3794 повідомила, що вона не зверталась з відповідним позовом до суду та не бажає цього робити оскільки не є стороною договору оренди нерухомого майна від 21.11.2018 №3.
Суд зауважує, що сам факт незвернення Рубіжанської міської ради з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо повернення частини приміщення котельні площею 134,5 м2 за адресою: вул.Студенська, буд.19в, м.Рубіжне Луганської області.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 (справа №912/2385/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.
Вимога щодо попереднього повідомлення Рубіжанської міської ради про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з заявленим позовом виконана заявником, що підтверджується листом від 03.08.2020 №33/3-2617 вих-20.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва виконуючого обов'язки керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача-2 - КСТП «РТКЕ», з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.
Згідно статуту КСТП «РТКЕ» підприємство створене за рішенням Рубіжанської міської ради від 29.04.2005, засноване на власності територіальної громади м.Рубіжне. Засновником КСТП «РТКЕ» є Рубіжанська міська рада. Підприємство є комунальним, унітарним та комерційним. КСТП «РТКЕ» є юридичною особою, веде самостійний баланс, має закріплене за ним майно.
Відповідно до п.3.4 статуту КСТП «РТКЕ» здійснюючи право господарського відання, володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним засновником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених, Господарським кодексом України та іншими законами. Підприємство не має права відчужувати чи іншим чином розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без згоди засновника.
На підставі рішення Рубіжанської міської ради від 26.09.1989 №455 КСТП «РТКЕ» на праві господарського відання володіє, користується та розпоряджається нерухомим майном частиною приміщення котельні площею 134,5 м2 за адресою: вул.Студенська, буд.19-в, м.Рубіжне Луганської області, яке перебуває на балансі зазначеного підприємства. Перебування на балансі КСТП «РТКЕ» зазначеної котельні підтверджується Інвентарною карткою обліку основних засобів Типової форми №0З-6.
КСТП «РТКЕ» має право укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, забезпечувати виконання обов'язків, виступати позивачем та відповідачем у суді (п.2.5 статуту КСТП «РТКЕ»).
За таких підстав, КСТП «РТКЕ» наділено правомочностями на здійснення повноважень у спірних правовідносинах
На думку господарського суду з наведеного випливає, що КСТП «РТКЕ» як сторона за договором оренди нерухомого майна від 21.11.2018 №3 (орендодавець) могла самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами.
Суд відзначає, що не зважаючи на наявність КСТП «РТКЕ» повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом, воно протягом тривалого часу не вжило заходів щодо звернення з позовом до суду.
Суд ураховує, що прокурор звертався з листом від 15.07.2020 №33/3-2390 вих-20 до КСТП «РТКЕ», у якому вказував на встановлені порушення чинного законодавства при використанні нерухомого майна - частини приміщення котельні площею 134,5 м2 за адресою: вул.Студенська, буд.19-в, м.Рубіжне Луганської області.
Листом від 20.07.2020 №417 КСТП «РТКЕ» повідомило, що не зверталось з відповідним позовом до суду, заходи з усунення існуючих порушень законодавства також не вжито. Також, повідомило, що на всі рахунки КСТП «РТКЕ», на підставі постанов державного виконавця у виконавчих провадженнях від 14.02.2020 №61235480 та від 20.02.2020 №61286313, накладено арешти, що унеможливлює звернення позивача-2 до суду.
Вимога щодо попереднього повідомлення КСТП «РТКЕ» про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з заявленим позовом виконана заявником, що підтверджується листом від 03.08.2020 №33/3-2616 вих-20.
За таких обставин господарський суд погоджується з доводами прокурора про те, що позивачами не вжито заходів, спрямованих на повернення частини приміщення котельні площею 134,5 м2 за адресою: вул.Студенська, буд.19-в, м.Рубіжне Луганської області, та наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
За змістом абз.2 ч.3 ст.12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст.12, 53, 174, 176, 232 - 234, 247 ГПК України, суд
1. Підтвердити підстави представництва виконуючого обов'язки керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача-1 - Рубіжанської міської ради Луганської області, та позивача-2 - Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, з заявленими позовними вимогами.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
4. Підготовче засідання призначити на 07 вересня 2020 року о 10 год. 40 хв.
5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: просп.Науки, буд.5, м.Харків, у залі судових засідань №108.
6. Явку представників сторін та прокурора визнати необов'язковою.
7. Запропонувати прокурору в строк до 07.09.2020 подати суду докази на підтвердження повноважень Онуфрієнка О.В. на підписання позовної заяви у якості в.о. керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області.
8. Встановити позивачу-1 строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання позивачем-1 відзиву подати суду докази його надіслання (надання) прокурору, позивачу-2 та відповідачу з усіма додатками.
9. Встановити позивачу-2 строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання позивачем-2 відзиву подати суду докази його надіслання (надання) прокурору, позивачу-1 та відповідачу з усіма додатками.
10. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання відповідачем відзиву подати суду докази його надіслання (надання) прокурору та позивачам з усіма додатками.
11. Звернути увагу відповідача, що він повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (відповідно до ст.178 ГПК України).
12. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
13. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до п.5.27 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
14. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).
15. Звернути увагу учасників справи на порядок подання доказів, встановлений у ст.80 ГПК України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи. У випадку неможливості учасником справи самостійно надати докази - він вправі подати клопотання про витребування доказів судом у строки, встановлені у ч.ч.2, 3 ст.80 ГПК України (ч.1 ст.81 ГПК України).
16. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 10.08.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Суддя С.В. Вінніков