Постанова від 06.08.2020 по справі 905/1965/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р. Справа № 905/1965/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича (вх.№952 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.03.2020, постановлену суддею Зекуновим Е.В. у приміщенні господарського суду Донецької області 05.03.2020 о 15:45 годині (повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2020) у справі № 905/1965/19

за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", м.Київ,

до Акціонерного товариства "К.Енерго", м.Курахове Донецької області,

про банкрутство,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.03.2020 задоволено клопотання Акціонерного товариства "К.Енерго" про постановлення окремої ухвали.

Визнано незаконними дії Приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича з реалізації нерухомого майна Акціонерного товариства "К.Енерго" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Зобов'язано Приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича припинити дії з примусової реалізації нерухомого майна, що належить Акціонерному товариству " К.Енерго" та яке розташоване за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17, а саме: Нежилих будівель (літ. Н, О) загальною площею 441,8 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1119538880000); Будівлі боксу бетонного (літ. Т), загальною площею 13.4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1245831580000); Будівлі жестяної майстерні (літ. Ф), загальною площею 65.9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 998214580000); Будівлі лабораторії металів (літ. С), загальною площею 1030.1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1063122080000); Нежилого будинку (літ. М), загальною площею 3539.7 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 119565580000); Нежилих приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 машинного залу (літ. Р), загальною площею 3970.3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1056293380000).

Встановлено Приватному виконавцю Павлюку Назару Васильовичу строк у десять днів з моменту отримання окремої ухвали для надання відповіді господарському суду Донецької області щодо припинення дій з примусової реалізації вищезазначеного нерухомого майна.

Заборонено будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії за результатами проведення відкритих торгів щодо продажу нерухомого майна, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення відкритих торгів і вчинення дій по результатам торгів стосовно реалізації вказаних об'єктів нерухомого майна.

Суд першої інстанції зазначив, що незважаючи на порушення стосовно боржника справи про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Акціонерного товариства "К.Енерго", приватним виконавцем Павлюком Н.В. вчиняються дії щодо примусової реалізації майна, зокрема об'єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17. Доводи приватного виконавця про те, що вищевказане майно було передано на реалізацію задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство, судом першої інстанції відхилено з посиланням на те, що нерухоме майно боржника дійсно було виставлено на перші торги до відкриття провадження у справі про банкрутство, однак воно не було реалізовано/продано на перших торгах, у зв'язку з чим, організатором торгів було виставлено майно боржника на повторні торги, тобто, вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, було призначено нові торги, було присвоєно новий номер лотам для реалізації нерухомого майна боржника. З посиланням на вказані обставини місцевий господарський суд дійшов висновку, що приватний виконавець Павлюк Назар Васильович в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" не зупинив реалізацію арештованого майна, що є підставою для задоволення клопотання АТ "К.Енерго" про постановлення окремої ухвали.

Приватний виконавець Павлюк Н.В. з ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "К.Енерго" про постановлення окремої ухвали повністю.

Апелянт зазначає, що в нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №59956634 в складі якого знаходяться виконавчі провадження №№59956392, 59956495, 60304728, 60320535, відкриті на виконання виконавчих документів про стягнення коштів з АТ "К.Енерго"; 23.01.2020 боржник звернувся до господарського суду м.Києва зі скаргою на дії приватного виконавця щодо примусової реалізації нерухомого майна АТ "К.Енерго" за адресою м. Київ, провулок Електриків, буд. 17. Вказана скарга на теперішній час розглядається Північним апеляційним господарським судом у справі №910/6495/18. Тому, на думку апелянта, місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з порушенням підвідомчості, встановленої ст.339 та 246 ГПК України. Також заявник скарги вказує, що профільним органом, уповноваженим на здійснення перевірок та оцінки дій приватних виконавців встановлено, що при реалізації майна боржника приватний виконавець діяв в межах та у спосіб, встановлений законодавством; майно було виставлено на реалізацію приватним виконавцем задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство, тому, на думку апелянта, дія мораторію не поширюється на вимоги зведеного виконавчого провадження; ДП "Сетам" як організатор торгів самостійно визначає повторну дату торгів, якщо перші торги не відбулися, при цьому приватний виконавець не має повноважень щодо перевиставлення лотів чи визначення дат торгів; чинними нормативними актами не передбачено повноважень виконавця припиняти чи зупиняти торги, оголошення про проведення яких були опубліковані до моменту введення мораторію та по яким перші торги не відбулися (в обґрунтування вказаних тверджень заявник посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 31.07.2019 у справі №922/1787/18, Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі №910/5548/19). Приватний виконавець також зазначає, що судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин норми ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо не зупинення виконавчого провадження у випадку перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника сум. Як вказує апелянт, до моменту отримання інформації з реквізитами банківських рахунків стягувачів - ТОВ "Золотий мандарин" та АТ "Укртрансгаз" - зведене виконавче провадження №59956634, у складі якого знаходиться виконавче провадження №59956495, перебуває на стадії розподілу стягнутих із боржника сум, а відтак в силу прямої вказівки закону не підлягає зупиненню. Щодо п.3 оскаржуваної ухвали про зобов'язання приватного виконавця припинити дії з реалізації майна боржника, апелянт зазначає, що ч.12 ст.137 ГПК України встановлено пряму заборону припиняти прилюдні торги, натомість судом першої інстанції ухвалено припинити реалізацію майна боржника. Також заявник скарги вважає, що п.4 ухвали стосується невизначеного кола осіб та порушує ст.246 ГПК України, оскільки прийнятий судом з перевищенням повноважень суду для винесення окремої ухвали; на думку скаржника, вказаним пунктом суд намагається вирішити спір щодо законності проведених торгів, який є предметом розгляду в судовій справі в Північному апеляційному господарському суді у справі №910/6495/18.

Апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду разом із матеріалами апеляційного оскарження ухвали.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, повідомлено учасників справи, що її розгляд відбудеться 16.06.2020.

29.05.2020 кредитор, ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що, на його думку, апеляційна скарга є необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

До суду надійшла заява апелянта (вх.№5586 від 09.06.2020) про участь у вказаному судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просив доручити господарському суду м.Києва (01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 44-в). У випадку неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції апелянт просив відкласти розгляд скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено у зв'язку з зайнятістю в господарському суді м.Києва залів судових засідань, оснащених необхідними технічними засобами для проведення відеоконференцзв'язку.

10.06.2020 кредитор, Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" звернувся з заявою (вх.№5677) про розгляд справи без участі його представника.

10.06.2020, тобто в межах визначеного судом строку, розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Дралін А.В., надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що 27.11.2019 приватний виконавець Павлюк Н.В. отримав повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство і у відповідності до ч.2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" та з урахуванням п.4 Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства мав прийняти постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, яка була б підставою для зупинення електронних торгів, однак в порушення норм закону таких дій виконавцем вчинено не було. Розпорядник майна боржника просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін.

10.06.2020, тобто в межах визначеного судом строку, боржник, АТ "К.Енерго", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про наявність підстав для визнання дій приватного виконавця неправомірними - а саме, на думку боржника, Павлюк Н.В. в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" не зупинив виконавче провадження та не зупинив реалізацію арештованого майна, хоча мав змогу і повинен був вчинити відповідні дії; нерухоме майно, яке передано на реалізацію приватним виконавцем, становить основну частину майна боржника, за рахунок реалізації відповідного майна в процедурі банкрутства можуть бути задоволені вимоги кредиторів, загальний розмір яких вже перевищив 4 млрд. грн., включаючи розрахунки з державою, тоді як реалізація вказаного майна унеможливить його повернення в ліквідаційну масу.

У судовому засіданні 16.06.2020 було оголошено перерву до 14.07.2020 об 11:00 годині.

16.06.2020, після судового засідання, судом отримано відзив кредитора, ТОВ "Універ 21 ЛТД", на апеляційну скаргу, в якому даний учасник справи зазначає, що п.4 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено єдину підставу, за якою вчинення виконавчих дій не зупиняється, а саме, перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). На думку даного учасника справи, якщо майно не було реалізовано до дати прийняття господарським судом ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, то на таке майно поширюється дія мораторію, введена ухвалою господарського суду, навіть якщо таке майно повторно виставлено на торги, оскільки повторні торги передбачають повторну публікацію оголошення про торги з новою датою та лот із новим номером; в п.2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 зазначається, що підставою зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або окремим лотом є, зокрема, зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України "Про виконавче провадження"; отже державний або приватний виконавець після отримання ухвали суду щодо відкриття провадження у справі про банкрутство має можливість зупинити електронні торги (в тому числі повторні) шляхом винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій та надіслання її копії організатору торгів. ТОВ "Універ 21 ЛТД" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

16.06.2020, після судового засідання, судом отримано відзив кредитора, ДП "Державний експертний центр МОЗ України", на апеляційну скаргу, в якому даний учасник справи зазначає, що спеціальним законом, який регулює діяльність приватних виконавців (п.4 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що єдиним винятком, коли виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій, є перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); законодавством України передбачено три стадії продажу (реалізації) майна, і кожна стадія розпочинається з моменту оприлюднення інформації про продаж, а кожна нова дата розміщення на вебсайті організатора торгів інформаційного повідомлення про електронні торги є новою датою передачі майна на реалізацію, оскільки після цієї дати формується новий лот з іншим реєстраційним номером, за яким починається подача цінових пропозицій щодо участі в електронних торгах; відсутність учасників аукціону або неподання цінової пропозиції до завершення електронних торгів вказує на те, що електронні торги не відбулися, а відтак, проведення електронних торгів вважається таким, що завершилося, а майно, яке було прийнято для реалізації на цих електронних торгах, є таким, що повернуто для подальшої організації проведення аукціону; враховуючи, що електронні торги за лотами №381269, №384124, №384443, №377408, №384130 не відбулися за відсутності допущених учасників торгів та майно боржника повернуто для повторної організації проведення електронних торгів, то, на думку, ДП "Державний експертний центр МОЗ України", майно не перебуває на стадії продажу. Щодо судових рішень, на які посилається апелянт, ДП "Державний експертний центр МОЗ України" зазначає про відмінність обставин відповідних справи та справи 905/1965/19. Даний учасник справи просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

До суду надійшла заява апелянта про участь у судовому засіданні 14.07.2020 об 11:00 годині в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просив доручити господарському суду м.Києва, а у разі неможливості проведення відеоконференції вказаним судом, провести судове засідання в режимі відеоконференції із Шевченківським районним судом м.Києва або із Північним апеляційним господарським судом.

08.07.2020 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. та необхідністю розгляду вищевказаної заяви, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою колегії суддів у вказаному складі від 08.07.2020 відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви апелянта у зв'язку з відсутністю технічної можливості для її проведення в тих судах у м.Києва, які були зазначені в заяві апелянта.

08.07.2020 апелянт повторно звернувся з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому зазначив інші суди для проведення відеоконференці, зокрема, Личаківський районний суд м.Львова.

Ухвалою суду від 09.07.2020 вказане клопотання задоволено, доручено Личаківському районному суду м.Львова забезпечити 14.07.2020 об 11:00 годині проведення відеоконференції у справі №905/1965/19.

До суду надійшла заява кредитора, Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вх.№6528 від 10.07.2020, направлена поштою 08.07.2020, тобто в межах встановленого ст.197 ГПК України строку) про участь у вказаному судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просить доручити: Києво-Святошинському районному суду Київської області (м.Київ, вул.Мельниченка, 1), господарському суду м.Києва (м.Київ, вул. Б.Хмельницького 44-в), Північному апеляційному господарському суду (м.Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А) або Голосіївському районному суду м.Києва (м.Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а).

10.07.2020 приватний виконавець Павлюк Н.В. надав електронною поштою відповідь на відзив арбітражного керуючого Драліна А.В., в якому зазначає, що з 31.10.2019 (тобто з дати, коли на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти в сумі 417810,00 грн. за придбання лоту №377400 Будівлі трансформаторної підстанції ТП-1114 (літ.А) загальною площею 62,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Некрасівська, буд. 4-б), виконавче провадження про стягнення коштів з АТ "К.Енерго" перебуває на стадії розподілу коштів, тому, на думку приватного виконавця, в силу приписів п.4 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" вчинення виконавчих дій не підлягає зупиненню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про участь у судовому засіданні 14.07.2020 в режимі відеоконференції у зв'язку з зайнятістю в зазначених заявником судах у м.Києві залів судових засідань, оснащених необхідними технічними засобами для проведення відеоконференцзв'язку.

У судовому засіданні 14.07.2020, в яке з'явилися приватний виконавець Павлюк Н.В. (в режимі відеоконференції), розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Дралін А.В., представники боржника та кредитора - ДП "Державний експертний центр МОЗ України", було оголошено перерву до 06.08.2020.

05.08.2020 у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

05.08.2020 судом отримано письмові пояснення кредитора, ДП "Державний експертний центр МОЗ України", в яких даний учасник справи наполягає на тому, що, оскільки електронні торги за лотами №381269, 384124, 384443, 377408, 384130 не відбулися і майно боржника було повернуто для повторної організації проведення електронних торгів, то майно боржника не перебувало на стадії продажу, тому, на думку ДП "Державний експертний центр МОЗ України", дії апелянта з реалізації нерухомого майна під час дії мораторію є незаконними. ДП "Державний експертний центр МОЗ України" просить суд розглядати справу в судовому засіданні 06.08.2020 без участі його представника.

Присутні в судовому засіданні 06.08.2020 представники апелянта та боржника підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання 06.08.2020, не скористалися своїм правом на участь представників у вказаному засіданні.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого ст.273 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутні в судовому засіданні представники апелянта та боржника погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників апелянта та боржника, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2019, із посиланням на ст. 2, 9, 28, 30, 34, 36, 39, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, відкрито провадження у справі №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго" (до зміни найменування - Акціонерне товариство "Київенерго"), а також вчинено ряд інших процесуальних дій, зокрема, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Драліна А.В., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

20.11.2019 розпорядником майна арбітражним керуючим Драліним А.В., на виконання ч. 2 ст. 41 КУзПБ, на адресу Приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича було направлено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

21.11.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго", номер публікації 64202.

До відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме - 03.09.2019, приватним виконавцем Павлюком Н.В. було відкрито зведене виконавче провадження №59956634, у складі якого знаходяться виконавчі провадження №59956392, 59956495, 60304728, 60320535, відкриті у вересні - жовтні 2019 року на виконання виконавчих документів про стягнення коштів з АТ "К.Енерго" (матеріали оскарження ухвали, т.1, а.с.54, 94), в межах якого вживалися заходи з реалізації арештованого майна вказаного підприємства.

Зокрема, відповідно до наявної в матеріалах справи інформації про виконавче провадження (матеріали оскарження ухвали, т.1, а.с.101), згідно з протоколом №438994 від 29.10.2019 відбулися торги з реалізації арештованого майна, а саме, Будівлі трансформаторної підстанції ТП-1114 (літ.А) загальною площею 62,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Некрасівська, буд. 4-б), кошти від реалізації майна надійшли на депозитний рахунок приватного виконавця (відповідне майно не є предметом спору, що розглядається в даному провадженні).

Оголошення про проведення перших торгів щодо об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17, про яке йдеться у клопотанні Акціонерного товариства "К.Енерго" про постановлення окремої ухвали, було опубліковано на веб-сайті Державного підприємства "Сетам":

за лотом №381269 "Нежилі приміщення №№1,2,3,4,5,6,7 машинного залу (літ. Р), загальною площею 3970,3 кв. м." - 16.10.2019; торги призначено на 15.11.2019.

за лотом №384124 "Будівля боксу бетонного (літ. Т), загальною площею 13,4 кв. м." - 28.10.2019; торги призначено на 18.11.2019;

за лотом №384443 "Будівля лабораторії металів (літ. С), загальною площею 1030,1 кв. м." - 28.10.2019;

за лотом №377408 "Нежитлові будівлі (літ. Н,О), загальною площею 441,8 кв. м." - 30.09.2019; торги призначено на 30.10.2019.

за лотом №402054 "Нежитловий будинок (літ. М), загальною площею 3539,7 кв. м.", - 08.10.2019;

за лотом №384130 "Будівля жерстяної майстерні (літ. Ф), загальною площею 65,9 кв. м." - 28.10.2019; торги призначено на 18.11.2019.

Тобто, оголошення про проведення перших торгів за вказаними лотами було опубліковано до відкриття провадження у справі про банкрутство - відповідні обставини не заперечуються учасниками справи.

Однак за тими лотами, за якими у призначені дати перші торги не відбулися, організатором призначалися повторні торги вже після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, 19.11.2019 - тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство, але до направлення розпорядником майна арбітражним керуючим Драліним А.В. на адресу приватного виконавця Павлюка Н.В. повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів - опубліковано оголошення (матеріали оскарження ухвали, т.1, а.с. 26, 27) про примусову реалізацію будівлі боксу бетонного (літ. Т), загальною площею 13.4 кв.м., за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17 (https://setam.net.ua/auction/391340) та будівлі жестяної майстерні (літ. Ф), загальною площею 65.9 кв.м., за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17 (https://setam.net.ua/auction/391344). Торги за вказаними лотами було призначено на 09.12.2019.

18.12.2019 опубліковано оголошення (матеріали оскарження ухвали, т.1, а.с.30) про примусову реалізацію нежитлової будівлі (літ. Н, О), загальною площею 441.8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17 (https://setam.net.ua/auction/399409). Торги за вказаним лотом призначено на 08.01.2020.

26.12.2019 опубліковано оголошення (матеріали оскарження ухвали, т.1, а.с.28) про примусову реалізацію будівлі лабораторії металів (літ. С), загальною площею 1030.1 кв.м., за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17 (https://setam.net.ua/auction/401217). Торги за вказаним лотом призначено на 27.01.2020.

09.01.2020 опубліковано оголошення (матеріали оскарження ухвали, т.1, а.с.25) про примусову реалізацію нежилого будинку (літ. М), загальною площею 3539.7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17 (https://setam.net.ua/auction/403281). Торги за вказаним лотом призначено на 10.02.2020.

15.01.2020 опубліковано оголошення (матеріали оскарження ухвали, т.1, а.с.29) про примусову реалізацію нежилих приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 машинного залу (літ. Р), загальною площею 3970.3 кв.м., за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17 (https://setam.net.ua/auction/404735). Торги за вказаним лотом призначено на 14.02.2020.

За таких обставин, вважаючи свої права порушеними, "К.Енерго" 23.01.2020 звернулося до господарського суду Донецької області з клопотанням про постановлення окремої ухвали, яке було задоволено оскаржуваною ухвалою суду - з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку аргументам оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України - з урахуванням меж апеляційного перегляду, визначених ст.269 ГПК України - колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.246 ГПК України, на яку посилається місцевий господарський суд, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Отже, необхідною передумовою для постановлення окремої ухвали має бути доведеність тих обставин, що в діяльності відповідних осіб (у даному випадку - приватного виконавця Павлюка Н.В.) мають місце порушення законодавства або недоліки.

Як було встановлено вище, оскаржувана ухвала суду від 05.03.2020 стосується дій приватного виконавця, вчинених в ході виконання рішення суду, отже, до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, боржник, АТ "К.Енерго", з 18.11.2019 перебуває у процедурі банкрутства, що здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, отже, вказаний Кодекс є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини.

Згідно з ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства (так само, як і Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв до набрання чинності вказаним Кодексом), який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Такого змісту висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14, від 11.07.2018 у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справах № 908/130/15-г і № 923/1194/17, від 05.02.2020 у справі № 921/557/15-г/10 та в низці інших постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство.

Апелянт, зазначаючи, що 23.01.2020 боржник звернувся до господарського суду м.Києва зі скаргою на дії приватного виконавця щодо примусової реалізації нерухомого майна АТ "К.Енерго" за адресою м. Київ, провулок Електриків, буд. 17 і що вказана скарга на теперішній час розглядається Північним апеляційним господарським судом у справі №910/6495/18 - стверджував, що місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з порушенням підвідомчості, встановленої ст.339 та 246 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.339 ГПК України, на яку посилається апелянт, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Відповідно до ч.1 ст.340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Разом з тим, як було встановлено вище, АТ "К.Енерго" звернулося до господарського суду не зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця стосовно виконання будь-якого із судових рішень у зведеному виконавчому провадженні, а з клопотанням про постановлення окремої ухвали в порядку ст.246 ГПК України у справі про банкрутство.

Як уже зазначалося, відповідно до ч.1 ст.246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Зі змісту зазначено норми не вбачається будь-яких обмежень при визначенні особи, якої може стосуватися така ухвала та, відповідно, щодо підвідомчості.

Також, як вбачається з матеріалів справи (матеріали оскарження ухвали, т.1, а.с.54), у зведеному виконавчому провадженні №59956634 з боржника, АТ "К.Енерго", стягуються кошти згідно з наказами господарських судів, виданими у березні, серпні та вересні 2019 року, тоді як з 18.11.2019 вказане підприємство перебуває у процедурі банкрутства - тобто в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, зокрема, і тих, що пов'язані з розпорядженням його майном (про неправомірне відчуження якого стверджує АТ "К.Енерго" у клопотанні про постановлення окремої ухвали).

Тому колегія суддів вважає, що господарським судом Донецької області, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство АТ "К.Енерго", при розгляді клопотання про постановлення окремої ухвали щодо приватного виконавця, заявленого боржником, який не погоджувався зі здійсненням виконавцем дій з продажу майна АТ "К.Енерго", не порушено підвідомчість, встановлену Господарським процесуальним кодексом України (з урахуванням вищенаведених спеціальних норм ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства). Отже, твердження апелянта про недотримання судом першої інстанції вимог ГПК України щодо підвідомчості не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження.

Стосовно суті вимог задоволеного місцевим господарським судом клопотання АТ "К.Енерго" про постановлення окремої ухвали - колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із вказаного клопотання, заявник стверджував про порушення приватним виконавцем вимог ч.2, 3 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, норми якою визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги.

В ході апеляційного провадження арбітражний керуючий Дралін А.В., боржник, АТ "К.Енерго", а також кредитори - ТОВ "Універ 21 ЛТД" та ДП "Державний експертний центр МОЗ України" - у наданих суду відзивах на апеляційну скаргу посилалися на те, що п.4 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено єдину підставу, за якою вчинення виконавчих дій не зупиняється, а саме, перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" дійсно містить відповідну норму, разом з тим, як було встановлено вище, до спірних правовідносин підлягають першочерговому застосуванню приписи спеціального закону - Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.3 ст.41 вказаного Кодексу, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Тобто норма зазначеного спеціального закону містить іще один виняток щодо зупинення виконавчих дій - перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж (аналогічну норму містила ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом не було надано жодної оцінки обставинам справи з точки зору застосування або не застосування відповідного винятку.

Встановивши, що оголошення про перші торги було оприлюднено до порушення провадження у справі про банкрутство та зазначивши, що датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) згідно з пунктом 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 - місцевий господарський суд водночас вказав, що майно боржника виставлялося на продаж у листопаді та грудні 2019 року, а також у січні 2020 року, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство, в порушення запровадженого судом мораторію.

Колегія суддів вважає вищевказаний висновок таким, що не узгоджується з обставинами, встановленими місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, та з вищенаведеними приписами ч.3 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, з яких вбачається, що майно перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.

Виходячи зі змісту вказаної норми, а також абзацу 4 пункту 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016, колегія суддів зазначає, що стадія продажу майна розпочинається із моменту оприлюднення інформації про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги), та включає в себе власне електронні торги (в т.ч. повторні, треті), а відтак - дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вказані процедури з майном боржника, якщо останнє перебувало на стадії продажу в момент порушення справи про банкрутство.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/1787/18, на яку правомірно посилається апелянт.

У відзиві на апеляційну скаргу кредитор, ДП "Державний експертний центр МОЗ України", вказує на те, що за обставинами справи № 922/1787/18, перші, другі та треті торги з реалізації спірного майна вже після повторної уцінки не відбулися та настала стадія щодо залишення за стягувачем нереалізованого майна, яка розпочалася до введення мораторію, пов'язаного з відкриттям провадження у справі про банкрутство, а не на стадії продажу майна, що розпочалася після введення мораторію, пов'язаного з порушенням справи про банкрутство (як у даній справі № 905/1965/19).

Однак колегія суддів не вважає вищенаведені твердження належним аргументом, оскільки у вищевказаній постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/1787/18 міститься загальні висновки (незалежно від обставин конкретних справ) про те, що стадія продажу майна розпочинається із моменту оприлюднення інформації про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги), а також про те, що вказана стадія включає в себе не лише перші торги (як стверджує боржник, арбітражний керуючий та ті кредитори, які заперечують проти вимог апелянта), а і повторні та треті торги.

Натомість, ні місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, ні учасниками справи, які заперечують проти вимог апелянта, не наведено посилань на жодну норму чинного законодавства, або ж на правові висновки Верховного Суду, з яких би вбачалося, що стадія продажу майна закінчується в разі, якщо перші торги не відбулися, і що повторні та треті торги є не складовою єдиної стадії продажу, а певною новою стадією, яка не може бути розпочата в тому випадку якщо мораторій на задоволення вимог кредиторів введено після дати оголошення про призначення перших торгів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що приватний виконавець не має повноважень щодо перевиставлення лотів, визначення дат торгів тощо, оскільки, як було встановлено вище, продаж майна (у тому числі, на повторних та третіх торгах) є єдиною стадією, яка в даній справі розпочалася до відкриття провадження у справі про банкрутство, отже, на відповідне майно не поширюється заборона, встановлена ч.3 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги.

Однак місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі не було надано оцінки вищевказаним обставинам та не наведено мотивів відхилення аргументів приватного виконавця, підтверджених належними доказами, посиланнями на норми чинного законодавства та правову позицію Верховного Суду.

В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд, встановивши, що датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги і що нерухоме майно боржника за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17, було виставлено на перші торги до відкриття провадження у справі про банкрутство, водночас зазначив, що вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, було призначено нові торги, було присвоєно новий номер лотам для реалізації нерухомого майна боржника - не обґрунтувавши при цьому, з яких норм чинного законодавства вбачається, що повторні торги із присвоєнням тим же лотам нових номерів є не продовженням стадії продажу, на якій майно перебувало ще до відкриття провадження у справі про банкрутство, а будь-якою іншою стадією, на яку поширюється заборона стягнення згідно з ч.3 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Окрім того, колегія суддів вважає слушними підтверджені належними доказами посилання приватного виконавця у наданих суду першої інстанції поясненнях на ті обставини, що згідно з протоколом №438994 від 29.10.2019 відбулися торги з реалізації арештованого майна, а саме, Будівлі трансформаторної підстанції ТП-1114 (літ.А) загальною площею 62,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Некрасівська, буд. 4-б), кошти від реалізації майна надійшли на депозитний рахунок приватного виконавця, а відтак, на те, що станом на момент відкриття провадження в даній справі про банкрутство (18.11.2019) зведене виконавче провадження зі стягнення коштів боржника за рішеннями судів перебувало на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) - отже, в силу приписів ч.3 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства та п.4 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" вчинення виконавчих дій не підлягає зупиненню.

Однак зазначеним аргументам місцевий господарський суд також не надав жодної оцінки та дійшов необґрунтованого висновку про невідповідність дій приватного виконавця вимогам чинного законодавства (зокрема, ч.3 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства).

Будь-яких інших підстав для постановлення окремої ухвали в порядку ст.246 ГПК України місцевим господарським судом не наведено.

Також, надаючи оцінку змісту оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає, що даний процесуальний документ не відповідає вимогам, встановленим ст.246 ГПК України, зокрема, ч.3 вказаної норми, якою визначено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Однак судом першої інстанції не зазначено про направлення окремої ухвали до відповідних органів.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.246 ГПК України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Тобто, виходячи зі змісту ст.246 ГПК України, в окремій ухвалі, постановленій щодо певної особи, повинні міститися конкретні вказівки, адресовані виключно тій особі, якої стосується окрема ухвала.

Разом з тим, у п.5 оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд заборонив будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії за результатами проведення відкритих торгів щодо продажу нерухомого майна, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення відкритих торгів і вчинення дій по результатам торгів стосовно реалізації об'єктів нерухомого майна.

Отже, суд фактично вийшов за межі процесуальних дій, передбачених ст.246 ГПК України. Посилань на норми чинного процесуального законодавства, якими було б передбачено можливість при постановленні окремої ухвали надавати вказівки невизначеному колу осіб щодо вчинення будь-яких дій, оскаржувана ухвала не містить.

На думку колегії суддів, відповідне свідчить про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що також є підставою для скасування даної ухвали.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що постановлена при невідповідності висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи та при порушенні місцевим господарським судом норм процесуального права.

За таких обставин, керуючись п.2 ч.1 статті 275, п.3, 4 ч.1 статті 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/1965/19 скасувати.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "К.Енерго" від 23.01.2020 про постановлення окремої ухвали - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.08.2020

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов