проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"30" липня 2020 р. Справа № 905/2362/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області (вх.№1508Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2020 у справі №905/2362/19 (повний текст рішення підписано 12.05.2020 суддею Курило Г.Є. у приміщенні господарського суду Донецької області)
за позовом Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області, м.Торецьк,
до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Торецьк,
про стягнення 485816,28 грн,-
Позивач, Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 708813,65 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на договір №23 на фінансування витрат підприємства за надані послуги водопостачання та водовідведення для населення від 14.01.2019. Позивач зазначає, що заборгованість у розмірі 53031,38 грн виникла внаслідок зняття/донарахунку по послузі на централізоване постачання холодної води та централізоване водовідведення за період з 01.04.2019 по 30.11.2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995, заборгованість у розмірі 655782,27 грн виникла на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №534 як невикористані суми субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг.
13.03.2020 позивач звернувся до господарського суду з заявою, в якій просив зменшити розмір позовних вимог, а саме: стягнути з КП "Компанія "Вода Донбасу" в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області дебіторську заборгованість у сумі 485816,28 грн; також стягнути судові витрати у розмірі 10632,20 грн.
Дана заява про зменшення позовних вимог прийнята судом першої інстанції до розгляду.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2020 у справі №905/2362/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області 432784,90 грн, судовий збір у розмірі 6491,77 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення в оскаржуваній частині, господарський суд виходив з того, що Положенням про порядок призначення житлових субсидій у редакції, чинній з 01.01.2019, встановлено, що надмірно перераховані (виплачені) житлові субсидії повертаються громадянином, а не виконавцем комунальної послуги. Посилаючись на норми Положення про призначення субсидій та Порядку повернення субсидій, господарський суд зазначив про виявлення надмірного перерахування коштів у 2019 році, разом з тим урахувавши, що чинним законодавством з 01.01.2019 по теперішній час не передбачено обов'язку підприємств-виробників/виконавців житлово-комунальних послуг відшкодовувати надміру виплачену суму субсидії Управлінню соціального захисту населення, дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення надмірно виплаченої суми субсидій у розмірі 53031,38 грн.
Не погодившись з рішенням, прийнятим господарським судом, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 485816,28 грн повністю задовольнити; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
02.07.2020 заявник уточнив вимоги апеляційної скарги, зазначивши, що оскаржує рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2020 у справі №905/2362/20 та просить прийняти нове рішення в частині стягнення надмірно виплаченої суми субсидії у розмірі 53031,38 грн, яким позовні вимоги позивача до відповідача повністю задовольнити. Рішення суду в частині стягнення невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг у розмірі 432784,90 грн та судового збору у розмірі 6491,77 грн залишити без змін. Також просить стягнути судові витрати у розмірі 3153,00 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник заперечує проти відмови у задоволенні вимоги про стягнення надмірно виплаченої суми субсидії у розмірі 53031,38 грн, оскільки вважає, що відповідно до абзацу 14 пункту 22 (у редакції, чинній до 01.01.2019) та пункту 125 Положення (у редакції від 01.10.2019) на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидій. Апелянт зазначає, що заборгованість по КП «Компанія Вода Донбасу» станом на 01.12.2019 у розмірі 53031,38 грн виникла внаслідок проведення Управлінням перерахунку раніше призначеної житлової субсидії протягом квітня-листопада 2019 року за період з 01.05.2018 по 31.01.2019 по особовим справам отримувачів житлової субсидії, які звернулись за її призначенням до 31.12.2018, що зазначені в «обґрунтуванні суми заборгованості» з таких причин: - згідно з наданими листами житлово-комунальними підприємствами; - несвоєчасне повідомлення заявником про зміну сімейного стану; - у результаті перевірки спеціалістами Управління особових справ після закінчення опалювального сезону 2018-2019 років. Позивачем неодноразово направлялися на адресу відповідача листи про наявність заборгованості, однак відповідач повідомляв, що не має можливості повернути суму невикористаної субсидії, що, на думку апелянта, є порушенням частини 1 ст.625 Цивільного кодексу України. КП «Компанія «Вода Донбасу» є відповідачем у даній справі, оскільки саме з цим підприємством управлінням укладено договір, згідно з пунктом 3.5 договору головний розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати внутрішній контроль за використанням бюджетних коштів отриманих виконавцем, тобто відповідачем.
Також зазначає, що разом з апеляційною скаргою надає суду додаткові письмові докази в завірених копіях. Підтверджуючі документи з причин, проведених перерахунків були надані до позовної заяви.
Колегія суддів не бере до уваги надані заявником апеляційної скарги нові письмові докази, оскільки надані документи не були предметом дослідження у суді першої інстанції, а заявником не наведено у відповідності до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України виключних обставин щодо неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено про наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 поновлено Управлінню соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2020 у справі №905/2362/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області (вх.№1508Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2020 у справі №905/2362/19. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 30.07.2020 о 12:15 годині. Встановлено учасникам справи п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 23.07.2020 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
20.07.2020 від відповідача до суду надійшов відзив (вх.№6815) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що надмірне перерахування коштів виявлено у 2019 році, а тому вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства надмірно виплаченої суми субсидій у розмірі 53031,38 грн. Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої доводи нормами законодавства, яке вже/ще не діяло у період виникнення спірних відносин між сторонами. Відповідач вважає, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла. Крім того, відповідач вважає, що чинним законодавством не передбачено обов'язку підприємств виробників/виконавців житлово-комунальних послуг відшкодовувати надміру виплачену суму субсидії органу, що її призначив, внаслідок порушення порядку призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а, отже, у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, наявність якого є обов'язковою підставою для стягнення збитків, тому вимоги апеляційної скарги вважає необґрунтованими. Просить суд розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
27.07.2020 від заявника апеляційної скарги до суду надійшло клопотання (вх.№7006) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи документами.
У судове засідання 27.07.2020 представники учасників справи не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.
14.01.2019 між Управлінням соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (головний розпорядник коштів) та Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Торецьк (виконавець) укладено договір №23 на фінансування витрат підприємства за надані послуги водопостачання та водовідведення для населення, відповідно до пункту 1.1 якого фінансування витрат підприємства за надані послуги водопостачання та водовідведення для населення згідно з Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого, пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (зі змінами та доповненнями).
Фінансування наданих послуг водопостачання та водовідведення здійснюється у межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік, а різниця між нарахованою сумою та профінансованою реєструється в органах державного казначейства для подальшого фінансування. Фінансування Головним розпорядником фактично наданих послуг проводиться по мірі надходження коштів з державного бюджету, які перераховуються на розрахункові рахунки виконавця протягом 2-х банківських днів з дня їх надходження (пункти 2.1-2.2 договору).
Згідно з пунктом 3.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги населенню згідно затверджених діючим законодавством тарифів, з наступним відшкодуванням з державного бюджету. На електронний запит УСЗН надати у 5-ти денний термін з дня отримання запиту, відомості для нарахування субсидій; про забезпеченість громадян комунальними послугами за попередній період наданої послуги (водопостачання та водовідведення); у разі зміни розміру оплати за послуги внаслідок змін цін і тарифів, на оплату яких призначено субсидію, протягом 5 днів, з часу таких змін, надавати у відділ субсидій відомості у вигляді списків отримувачів субсидій із визначеними сумами, які підлягають оплаті отримувачами за новими тарифами; щомісячно до 10 числа кожного місяця надавати списки отримувачів субсидій, які не сплачували обов'язкову частку житлово-комунальних послуг; після проведення розрахунків з Управлінням соціального захисту населення, здійснює облік прийнятої до розрахунку суми по кожному отримувачу житлової субсидії; щомісячно, до 3 числа місяця, слідуючого за звітним, надавати акти звіряння заборгованості за надані послуги.
Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що головний розпорядник коштів зобов'язаний: надавати житлово-комунальним підприємствам електронний реєстр осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, для отримання довідок (на кожного отримувача субсидій окремо) про розміри платежів (повних та в межах соціальних норм), наявність та розмір пільг; до першого числа місяця слідуючого за звітним періодом надати виконавцю списки на електронних носіях з нарахованими сумами субсидій; до останнього дня місяця зареєструвати інформацію про нараховані суми призначеної субсидії в органах Державного казначейства; до 4 числа місяця слідуючого за звітним періодом, підписати двосторонні акти звіряння заборгованості за надані послуги, на суму зареєстровану в органах Державного казначейства.
Головний розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати внутрішній контроль за використання бюджетних коштів, отриманих виконавцем (пункт 3.5. договору).
Договір набирає чинності з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019, або до повного виконання зобов'язань (пункт 4.1. договору).
Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.08.2019 до договору №23 від 14.01.2019 внесено зміни у преамбулу даного договору згідно з наказом КП «Компанія «Вода Донбасу» від 10.07.2019 №157-к.
Господарським судом встановлено, що протягом 2019 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства надавало послуги з водопостачання та водовідведення населенню та здійснювало нарахування пільг окремим категоріям громадян, а Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області здійснювало фінансування пільг та субсидій населенню, нарахованих КП "Компанія "Вода Донбасу" за рахунок субвенцій з Державного Бюджету України згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" та ст.102 Бюджетного кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами проведені перерахунки та підписані акти звіряння взаємних розрахунків. У відповідності до акту звіряння станом на 01.12.2019 у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 708813,65 грн (а.с.64, том 1). При цьому відповідач повернув позивачу кошти за невикористані суми субсидій за період 2018-2019 років на загальну суму 222997,37 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1056 від 19.12.2019, №1064 від 20.12.2019, №1082 від 27.12.2019 (а.с.20-21, том 2).
Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області листами від 31.05.2019 №05/3-01765, від 02.07.2019 №05/3-02157, від 01.08.2019 №05/3-02502, від 02.09.2019 №05/3-02777, від 01.11.2019 №05/3-03448, від 02.12.2019 №05/3/03801 зверталося до відповідача, в яких зазначало про утворення заборгованості, але відповідач листами від 06.06.2019 №662, 08.11.2019 №1701, 20.11.2019 №2111 з посиланням на пункт 11 Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення, КП «Компанія «Вода Донбасу» повідомляло, що не має можливості повернути суми невикористаної субсидії у зв'язку з тим, що перебуває у фінансовій скруті, але не знаходиться у стадії реорганізації чи ліквідації, тому сума невикористаної субсидії грошовими коштами не може бути повернена на розрахунковий рахунок Управління (а.с.47-56, том 1).
Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом (з урахуванням заяви про його зменшення) про стягнення 485816,28 грн, з яких: 53031,38 грн - надмірно виплачена сума субсидій та 432784,90 грн - невикористана сума субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг.
Оскільки рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2020 у справі №905/2362/19 позивачем оскаржується частково, а саме: у частині відмови у стягненні надмірно виплаченої суми субсидій у розмірі 53031,38 грн, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, колегією суддів не переглядається правомірність задоволення судом першої інстанції невикористаної суми субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг у розмірі 432784,90 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині стягнення надмірно виплаченої суми субсидій у 2019 році у розмірі 53031,38 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством з 01.01.2019 не передбачено обов'язку підприємств - виробників/виконавців житлово-комунальних послуг відшкодовувати надміру виплачену суму субсидії органу, що її призначив, а надмірно перераховані (виплачені) житлові субсидії повертаються громадянином.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
У відповідності до абзаців 1, 4-8, 16 пункту 22 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995р. №848 (у редакції, чинній до 01.01.2019) за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення; під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; виникнення обставин, зазначених в абзаці восьмому пункту 7 цього Положення. У випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальної послуги, громадянином.
Згідно з абзацом 16 пункту 22 Положення про порядок призначення житлових субсидій (у редакції, чинній з 01.01.2019) у випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету.
Отже, у Положенні про порядок призначення житлових субсидій, у редакції, чинній з 01.01.2019, законодавцем встановлено, що надмірно перераховані (виплачені) житлові субсидії повертаються громадянином, а не виконавцем комунальної послуги.
Порядок повернення коштів, зайво виплачених за призначеними субсидіями також регулюється "Порядком повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29.12.1997 №39/283/90/5.
Пунктом 1 Порядку повернення субсидії, встановлено, що повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадках: виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів; виявлення помилки в розрахунку розміру призначеної субсидії; виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами - підприємцями (довідки про доходи); виявлення прихованої інформації про набуття права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою, яка не була в ньому зареєстрована на перше число місяця, з якого призначена субсидія.
Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку у разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, органи соціального захисту населення вживають таких заходів: припиняють надання субсидії; повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання житлової субсидії, необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів; подають позовні заяви до суду про стягнення надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни); повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії.
Пунктом 3 Положення про призначення субсидії передбачено, що призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.
Згідно з пунктом 4 Порядку повернення субсидії у разі виявлення при перевірках неправильних відомостей у довідках про доходи, виданих юридичними особами (фізичними особами - підприємцями), в результаті чого були надміру виплачені кошти за призначеними субсидіями, органи соціального захисту населення стягують надміру виплачені кошти із зазначених юридичних осіб (фізичних осіб - підприємців) у судовому порядку.
Апелянт зазначає, що відповідачем у даній справі є КП «Компанія «Вода Донбасу», оскільки саме з цим підприємством управлінням укладено договір, згідно з пунктом 3.5 договору головний розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати внутрішній контроль за використанням бюджетних коштів отриманих виконавцем, тобто відповідачем.
Правовідносини між Управлінням соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області та Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства є договірними, однак умови договору, стороною якого є комунальне підприємство, не можуть суперечити вимогам чинного законодавства, які, як уже зазначалося, станом на 01.01.2019 не передбачають відшкодування надмірно виплаченої суми субсидій з комунального підприємства, оскільки таке відшкодування покладено з 01.01.2019 на громадянина.
Щодо розміру та періоду заявлених до стягнення відшкодування колегія суддів зазначає, що сторони в актах звіряння заборгованості, підписаних з обох сторін повноважними представниками, узгодили суми заборгованості станом на 01.01.2019.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, урахувавши наведені норми Положення про призначення субсидії та Порядку повернення субсидії, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виявлене позивачем надмірне перерахування коштів у 2019 році згідно з чинним з 01.01.2019 законодавством не передбачає обов'язку підприємств - виробників/виконавців житлово-комунальних послуг відшкодовувати надміру виплачену суму субсидії органу, що її призначив, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача надмірно виплаченої суми субсидій у розмірі 53031,38 грн є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Доводи апелянта по суті його скарги у межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції в оскаржуваній частині.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для їх скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2020 у справі №905/2362/19 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення надмірно виплаченої суми субсидії у розмірі 53031,38 грн залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.08.2020.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова