07 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 160/6094/19
адміністративне провадження № К/9901/10828/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі №160/6094/19 за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 15 березня 2019 року №0021055750 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 10 травня 2019 року №9398/5/99-99-11-05-02-25 «Про результат розгляду скарги».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області 13 квітня 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними; статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику п'ятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом.
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 12 травня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929560350.
Відповідно до пункту 1 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон 731-IX) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
З огляду на внесені зміни до КАС України відповідно до Закону 731-IX стосовно перебігу процесуальних строків під час карантину пов'язаного запобіганню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився 06 серпня 2020 року.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо надання платіжного документа. Вказане клопотання мотивовано відсутністю на рахунку Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області грошових коштів необхідних для сплати судового збору та необхідністю додаткового часу для усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте, податковим органом не надано належних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.
Посилання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на відсутність грошових коштів щодо сплати судового збору не може бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання останнім своїх службових обов'язків, зокрема, в частині дотримання вимог процесуального закону щодо оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України (форма і зміст), в тому числі щодо оплати судового збору, не повинно ставитись в залежність внутрішніх питань роботи податкового органу, оскільки вказані обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи останнього.
Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Станом на момент постановлення даної Верховним Судом ухвали документ про сплату судового збору на адресу суду не надходив.
Крім того, відповідачем також не усунуто недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху стосовно надання обґрунтованої заяви про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Крім того, разом з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання у якому податковий орган просив суд замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Керуючись статтями 248, 333, 355, 359 КАС України, суд -
Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.
Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі №160/6094/19 за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна