27 липня 2020 р. Справа № 520/11373/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020,суддя Мар'єнко Л.М., повний текст складено 03.02.20 по справі № 520/11373/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
про визнання протиправною та скасування постанови,
ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №163/2563/0/250-19-П від 04.10.2019.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 163/2563/0/250-19-П від 04.10.2019.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального, процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування зазначила, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини по справі, невірно надана оцінка доказам по справі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечувала, вважала рішення суду законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на об'єкті «нежитлова будівля літ. «Х-2» по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042).
За результатами проведеного заходу складено акт № 664-А, яким зафіксовано наявність двоповерхової будівлі літ "Х-2". Будівля має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1, яка самостійно збудована.
На підставі зазначеного акту контролюючим органом оформлений припис від 27.06.2018 № 664-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО".
В подальшому, контролюючим органом винесено наказ від 30.08.2019 № 350 про здійснення позапланової перевірки ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на об'єкті «нежитлова будівля літ. «Х-2» по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042).
На виконання наказу контролюючим органом видано направлення для проведення позапланового заходу від 30.08.2019 №785-м, у якому визначено про здійснення попереднього заходу контролю - позапланової перевірки з 04.09.2019 по 17.09.2019.
Відповідно до службової записки від 17.09.2019 на ім'я начальника Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю, посадовою особою, яку уповноважено на здійснення заходу державного контролю, визначено, що у зв'язку з відсутністю у встановлений строк дії направлення суб'єкта містобудування з відповідними підтверджуючими документами, уповноважена особа просила продовжити строк проведення позапланової перевірки на два робочі дні.
У період з 04.09.2019 по 19.09.2019 на підставі нового направлення для проведення позапланового заходу від 17.09.2019 № 849-м відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на об'єкті «нежитлова будівля літ. «Х-2» по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042).
За результатами проведеного заходу складено акт від 19.09.2019 №785/749-А, яким зафіксовано невиконання суб'єктом господарювання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №664-Пр-У від 27.06.2018, виданого Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, чим порушено пп. «а» п.3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
На підставі зазначеного акту відповідачем складено протокол від 19.09.2019 про порушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на об'єкті «нежитлова будівля літ. «Х-2» по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042), а також визначено про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності о 14:00 год 04.10.2019 у приміщенні Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
04.10.2019 за результатами розгляду протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради винесено постанову №163/2563/0/250-19-П про накладення штрафу у розмірі у розмірі 30105 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Не погодившись із поставною про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності постанови про накладення штрафу.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Згідно з п. 5. Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
У ході судового розгляду встановлено, що на виконання наказу від 30.08.2019 № 350 про здійснення позапланової перевірки ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" видано направлення для проведення позапланового заходу від 30.08.2019 №785-м, яке листом від 04.09.2019 № 2191/0/250-19 направлено на адресу позивача (т. 1 а.с. 139), та ним отримане 17.09.2019 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 140), що не заперечується позивачем.
При цьому, ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на допущені відповідачем порушення процедури проведення перевірки, що виявились у неповідомленні суб'єкта господарювання про продовження її строку на два дні - до 19.09.2019.
Так, за вимогою посадової особи, яку уповноважено на здійснення заходу державного контролю, у зв'язку з відсутністю у встановлений строк дії направлення суб'єкта містобудування з відповідними підтверджуючими документами, продовжено строк проведення позапланової перевірки на два робочі дні, про що видано нове направлення від 17.09.2019 № 849-м.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16 (касаційне провадження № К/9901/32532/1).
Судовим розглядом встановлено виконання відповідачем вимог Порядку № 553 щодо пред'явлення направлення для проведення позапланової перевірки, що передує початку проведення перевірки, з огляду на отримання позивачем направлення від 30.08.2019 №785-м, яким визначено найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місце знаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
При цьому, видача нового направлення, що протиправно на думку позивача не направлено на його адресу, обумовлена продовженням строку проведення перевірки на два робочі дні, інші умови залишились незмінними.
Також з цього приводу колегія суддів зазначає, що у будь-якому випадку наявність суто формальних порушень при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб'єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 464/7343/19.
Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного нагляду визначений у пунктах 16 - 23 Порядку № 553.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акту. Один примірник акту перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначається Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.
Відповідно до п.10 Порядку № 244 уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою інспекції складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.10.2016.
П. 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Так, на підставі акту перевірки головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради складено протокол від 19.09.2019 про порушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на об'єкті «нежитлова будівля літ. «Х-2» по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042).
Крім того, у вказаному протоколі визначено дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 04.10.2019 о 14:00 год. у приміщенні Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
Листом від 27.09.2019 № 2488/0/250-19 зазначений протокол про правопорушення відповідачем направлено на адресу ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (т. 1 а.с. 141).
Таким чином, із матеріалів справи встановлено, що акт перевірки, протокол направлено позивачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці рекомендованим листом з повідомленням (т. 1 а.с. 141).
З копії конверта, в якому позивачу направлялися акт перевірки, протокол вбачається, що зазначене поштове відправлено не вручено адресату та повернулося на адресу інспекції з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (т. 1 а.с. 142).
Отже, надіслані на адресу позивача документи не вручено адресату з незалежних від інспекції причин.
При цьому, невручення поштового відправлення з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» фактично обумовлене відмовою адреса від отримання останнього.
Враховуючи, що відповідачем виконано свій обов'язок щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи шляхом направлення на адресу останнього акта перевірки, протоколу, а також те, що зазначене поштове відправлення не вручено адресату з незалежних від відповідача причин, слід дійти висновку, що відповідачем дотримано процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та як наслідок необґрунтованості доводів позивача в цій частині позову.
Доводи позивача стосовно складення акту перевірки за відсутністю позивача, внаслідок чого останній не може бути підставою для складання протоколу, припису та винесення постанови про накладення на позивача штрафу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказане не свідчить про відсутність події правопорушення та не є підставою скасування постанови.
Стосовно доводів позивача в частині відсутності у його діях складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 20 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Так, постановою начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Гоцуляк К.О. № 163/2563/0/250-19-П від 04.10.2019 року ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме невиконання обов'язкового для виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил № 664-Пр-У від 27.06.2018 та накладено штраф у сумі 30105,00 грн.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Крім того, колегія суддів зазначає, що жодних доказів зміни стану будівлі чи доказів виконання вимог припису № 640-Пр-У від 27.06.2018 позивачем не надано.
Доводи позивача стосовно відсутності у приписі № 640-Пр-У від 27.06.2018 переліку заходів, які має вчинити суб'єкт господарювання у його виконання є безпідставними, оскільки у зазначеному приписі вказано, що за результатами позапланової перевірки встановлено факт розміщення на земельній ділянці по пр. Ювілейному у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) самочинно збудованої нежитлової будівлі літ. "ДД-2", яка має ознаки класу наслідків (відповідальності) (СС-1), без набуття права на виконання будівельних робіт, що в свою чергу, є порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 466 від 13.04.2011, що вимагається усунути у строк до 27.08.2018.
Отже, усуваючи наведені порушення позивач мав керуватись п. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якого проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Пунктом 3.16. Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом, затвердженого рішенням 9 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17.08.2011 № 390/11, визначено, що у разі прийняття міською радою рішення про можливість збереження самочинно розпочатого будівництва, після оформлення речових прав на земельну ділянку, забудовник звертається до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з п. 3.17 Порядку після отримання забудовником вихідних даних для завершення будівництва забудовник зобов'язаний у встановленому чинним законодавством порядку здати закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Позивач, обгрнутовуючи свої вимоги, звертав увагу, що усуваючи виявлені порушення ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звернувся до Харківської міської ради із заявами щодо узаконення самовільного будівництва, внаслідок чого рішенням 21 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об'єктів самочинного будівництва" від 22.08.2018 № 1183/18 ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО": дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення), розташованих по просп. Ювілейному (на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 площею 2,5307 га), зокрема об'єкту літ. "ДД-2".
Змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) площею 2,5307 га по просп. Ювілейному на "для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів".
Надано в оренду до 22.08.2028 земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 площею 2,5307 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів по просп. Ювілейному.
Надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) площею 6,1121 га. із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення по вул. Академіка Павлова , 165-Д та подальшого їх обслуговування.
Передбачено звернутись в Департамент земельних відносин Харківської міської ради для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 14.09.2004 № 66163/04 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) та визначення строку завершення будівництва об'єкту.
Щодо зазначених рішень Харківської міської ради позивач вказував, що останні прямо стосуються усунення виявлених та вказаних у приписі порушень.
Отже, зазначеним рішенням Харківська міська рада створила необхідні передумови ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" для виконання припису.
Втім, для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 14.09.2004 № 66163/04 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) та визначення строку завершення будівництва об'єкту до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради позивач не звертався.
Стосовно посилань позивача на звернення до Харківської міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) площею 2,5307 га. із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення по просп. Ювілейному та подальшого їх обслуговування, колегія суддів зазначає, що такі дії жодним чином не свідчать про вчинення позивачем дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки з метою виконання рішення Харківської міської ради від 22.08.2018 №1183/18.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку, що позивачем у повній мірі дії, передбачені п. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вчинені не були.
Додаткового колегія суддів звертає увагу, що вище викладеним спростовуються доводи позивач щодо незрозумілості змісту припису № 640-Пр-У від 27.06.2018 та відсутності у останньому переліку заходів, які має вчинити суб'єкт господарювання у його виконання.
Стосовно посилань позивача на ст. 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах спеціальним законом є Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", ст. 2 якого передбачено, що штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Із матеріалів справи встановлено, що приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 640-Пр-У від 27.06.2018 позивача зобов'язано усунути порушення у строк до 27.08.2018.
Такими чином, 28.08.2018 є датою, з якої починається перебіг встановленого строку притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності, який на момент винесення оскаржуваної постанови від 04.10.2019 не сплинув.
Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку щодо обґрунтованості притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог у сфері містобудівної діяльності у вигляді накладення штрафу оскаржуваною постановою, що винесена начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за наявності підстав у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язкового для виконання припису.
Судом першої інстанції наведені обставини не враховані, з огляду на що висновки про задоволення позовних вимог є помилковими.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно п. п. 1, 3, 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської - задовольнити
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 520/11373/19 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов
Постанова складена в повному обсязі 06.08.20.