Головуючий І інстанції: Панов М.М.
07 серпня 2020 р. Справа № 520/1151/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/1151/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі ГУНП в Харківській області, відповідач), в якому просила:
-визнати протиправними дії відповідача, які полягають в нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з грошового забезпечення без урахування індексації;
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 7540 (сім тисяч п'ятсот сорок) грн. 26 коп
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, які полягають в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні з грошового забезпечення без урахування індексації.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 7540 (сім тисяч п'ятсот сорок) грн. 26 коп.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що згідно п. 23 розділу І наказу МВС України від 06.04.2016 № 260, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного -грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення. Водночас суми індексації грошового забезпечення не віднесені до зазначеного переліку. На суми індексації грошового забезпечення та вихідної допомоги у разі звільнення поліцейських ЄСВ не нараховується. Отже одноразова грошова допомога позивачу була нарахована та виплачена з урахуванням норм чинного законодавства.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 23 вересня 2002 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 в Національній поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.10.2019 №372 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції з посади дільничного офіцера поліції сектору дільничних інспекторів поліції відділу патрульної поліції Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Звільнено зі служби з 31 жовтня 2019 року за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за період з 01.01.2019 до 31.10.2019 у кількості 15 діб.
Також, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.10.2019 №372 о/с встановлено, що стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складає - 17 років 01 місяць 07 днів, у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби складає 17 років 01 місяць 07 днів, час навчання - не має, у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) не має, страховий стаж складає 11 років 00 місяців 14 днів.
Згідно довідки розрахунку одноразової грошової допомоги від 10.12.2019 №2377, яка складена управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області, розмір грошової допомоги, згідно статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу розраховано з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 2400 грн.; оклад за спеціальне звання - 2000 грн.; надбавка за вислугу років (35%) - 1540 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби (40%) - 2376 грн.; премія (43,181%) - 3590,93 грн., всього - 11906,93 грн.
Розмір одноразової грошової допомоги при звільнені склав 101208,91 грн.
Відповідно до розрахункового листа за жовтень 2019 року на день звільнення окрім вказаних вище видів грошового забезпечення позивачу також була нарахована та виплачена індексація в розмірі 887,09 грн.
Не погодившись із проведеним відповідачем розрахунком одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, як складової конституційного права на соціальний захист.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /далі - Закон №2262-ХІІ/ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським регулюються наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988.
Згідно до п. 3 розділу І Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 23 розділу І Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
Отже, зі змісту наведених норм слідує, що одноразова грошова допомога при звільненні нараховується з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
Матеріалами справи підтверджується, що для обчислення позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні взято до розрахунку його місячне грошове забезпечення станом на день звільнення, а саме: посадовий оклад - 2400,00 грн; оклад за спеціальним військовим званням - 2000,00 грн; надбавка за вислугу років 1540 грн.,; надбавка за специфічні умови проходження служби - 2376 грн; премія - 3590,93 грн, всього - 11906,93 грн, що підтверджується довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Харківській області №2377 від 10.12.2019 (а.с.9).
Відповідно до вказаної довідки одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 нарахована у розмірі 101208,91 грн (11906,93 грн х 50% х 17 років).
Таким чином, позивачу проведено нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
Індексація доходів передбачена окремою постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", відповідно до якої підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Таким чином, індексація не є видом грошового забезпечення поліцейського та відповідно до вимог пункту 23 розділу І Наказу № 260 не враховується при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Крім того, відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За приписами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області викладені в апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 по справі № 520/1151/2020 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач (підпис)В.В. Катунов
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко Г.Є. Бершов