Справа № 11-cc/824/2353/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
05 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2020 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Бориспільської місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_10 та накладено арешт на автомобіль марки «Volkswagen TransporterТ5», номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 шляхом позбавлення ОСОБА_7 права на відчуження, розпоряджання та користування вказаним автомобілем; автомобіль марки «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 ОООО26S1039468, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 шляхом позбавлення ОСОБА_11 права на відчуження, розпоряджання та користування вказаним автомобілем.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає, що відповідно до протоколу огляду від 20.03.2020, огляд проведено не земельної ділянки, а автомобілів, який складався в присутності ОСОБА_7 та його сина, про що не зазначено у протоколі. Вказує, що огляд автомобілів процесуально оформлено як протокол огляду місця події, а дозвіл на огляд та обшук автомобілів ухвалою слідчого судді не надавався.
Також апелянт зазначає, що власник майна ОСОБА_7 здійснює підприємницьку діяльність та має незадовільний стан здоров'я. Додає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. В обгрунтування пропуску строку зазначає, що ухвалу отримано 03.04.2020.
Клопотання представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених в апеляційній скарзі, з урахуванням того, що власник майна та його представник приймали участь при розгляді даного клопотання про арешт майна у суді першої інстанції, колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню, оскільки, на переконання колегії суддів, цей строк пропущено з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого відділу Бориспільського ВП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020110100000567, відомості про яке 04.03.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
20.03.2020 змінено кваліфікацію у даному кримінальному провадженні, внесеному 04.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.
27.03.2020 слідчий слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Бориспільської місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen TransporterТ5», номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 шляхом позбавлення ОСОБА_7 права на відчуження, розпоряджання та користування вказаним автомобілем; автомобіль марки «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 ОООО26S1039468, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 шляхом позбавлення ОСОБА_11 права на відчуження, розпоряджання та користування вказаним автомобілем, яке ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2020 року, задоволено.
Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя, прийшов до правильного висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Твердження апелянта про те, що, відповідно до протоколу огляду від 20.03.2020, огляд проведено не земельної ділянки, а автомобілів, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, слід визнати необгрунтованими, з урахуванням тих обставин, що, у відповідності до вимог Закону, слідчим СБ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_12 , під час патрулювання, проведено слідчу дію, а саме огляд місця події, яким є ділянка землі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 не огляд автомобілів, як зазначає апелянт.
З цих же підстав не тягнуть за собою твердження адвоката про те, що огляд оформлено як протокол огляду місця події, без дозволу слідчого судді.
Посилання апелянта на те, що вказаний протокол огляду складався в присутності ОСОБА_7 та його сина, про що не зазначено у протоколі, не можуть бути визнані самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, оскільки не є визначеною законом підставою для відмови у накладенні арешту, які містяться у ст. 173 КПК України.
Твердження автора апеляційної скарги про те, що власник майна ОСОБА_7 здійснює підприємницьку діяльність, не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.
Крім того, прокурор у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вказав на те, що ОСОБА_7 31.03.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а тому на даному етапі кримінального провадження арештований автомобіль відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
Доводи адвоката щодо незадовільного стану здоров'я власника майна не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, у відповідності до вимог КПК України.
Посилання апелянта на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику власника майна ОСОБА_7 , адвокату ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2020 року.
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 та накладено арешт на автомобіль марки «VolkswagenTransporter Т5», номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 шляхом позбавлення ОСОБА_7 права на відчуження, розпоряджання та користування вказаним автомобілем, та автомобіль марки «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 ОООО26S1039468, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 шляхом позбавлення ОСОБА_11 права на відчуження, розпоряджання та користування вказаним автомобілем, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_______________________ ___________________________ __________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4