Справа № 11-cc/824/3670/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
05 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 ,на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та продовжено строк тримання під вартою до 14 серпня 2020 року включно, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Врадіївка Миколаївської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати щодо підозрюваного більш м'яку міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недоведеність неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Адвокат вказує, що підозрюваний раніше не судимий, є громадянином України, має постійне місце проживання в м. Києві, працює в юридичній фірмі, має тісні соціальні зв'язки, має на утриманні дружину, проходив службу в органах внутрішніх справ. Додає про відсутність негативних характеристик підозрюваного.
У підсумку автор апеляційної скарги зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм кримінального процесуального законодавства України, неповноту судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження №12018100010010860, відомості про яке 28.11.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України та за фактом учинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 355 КК України.
13.11.2019 о 22 год. 25 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.11.2019 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України.
15.11.2019 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком по 10.01.2020.
08.01.2021 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 продовжено до 14.02.2020.
10.02.2020 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 продовжено до 09.04.2020.
03.04.2020 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 продовжено до 14.05.2020.
27.04.2020 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст.146 КК України.
06.05.2020 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 продовжено до 04.07.2020.
30.04.2020 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018100090014567 до дев'яти місяців, до 14.08.2020 включно.
27.04.2020 матеріали досудових розслідувань, що здійснюються у кримінальних провадженнях №12019100040007474 та №12018100090014567 об'єднані в одне провадження за № 12018100090014567.
23.06.2020 матеріали досудових розслідувань, що здійснюються у кримінальних провадженнях №112018100010010860 та №12018100090014567 об'єднані в одне провадження за № 12018100090014567.
26.06.2020 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року задоволено та продовжено щодо ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 14 серпня 2020 року включно.
Під час розгляду клопотання про продовженнящодо ОСОБА_8 строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні сторони обвинувачення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу,а тому доводи апеляційної скарги захисника стосовно недоведеності стороною обвинувачення неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слід визнати непереконливими.
Доводи апелянта щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Посилання адвоката на те, що підозрюваний раніше не судимий, є громадянином України, має постійне місце проживання в м. Києві, працює в юридичній фірмі, має тісні соціальні зв'язки, має на утриманні дружину, проходив службу в органах внутрішніх справ, відсутність негативних характеристик, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини були предметом дослідження слідчого судді, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та не спростовують висновків слідчого судді про ризики неналежної процесуальної поведінки.
Твердження апелянта про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, порушення норм кримінального процесуального законодавства України, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 та продовжено щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 14 серпня 2020 року включно, - залишити без змін, а апеляційну захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4