4 серпня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 30 квітня 2020 року, о 22 год. 20 хв., рухаючись по вул. Княжий Затон, 4/4 у м. Києві, керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився у присутності двох свідків.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Зазначає про те, що він надавав суду довідку усі необхідні довідки та виписку з медичного закладу, в якому його мали оперувати, і, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправомірного дослідження та оцінки, було прийняте оскаржуване рішення.
В судові засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань до суду не подавав (ас 25-27).
З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів.
Заслухавши доповідь головуючого, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було
вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на наявні у справі та досліджені докази, а саме: відомості, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснення свідків, відеозапис з нагрудної камери поліцейського з місця пригоди, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 ПДР України, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому судом перевірялись доводи ОСОБА_1 , які останній зазначав на свій захист, та були визнані необгрунтованими, (ас. 18-22).
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 068896 від 30 квітня 2020 року, складеного щодо ОСОБА_1 , останній ЗО квітня 2020 року о 22.20 год. по вул. Княжий Заток, 4/4, керував автомобілем марки «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_1 явними ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка явно не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 1).
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 власноручно зазначив, що «був тверезий, виконав всі вимоги інспекторів».
З переглянутого відеозапису з нагрудного відеореєстратора, якій міститься в матеріалах справи, вбачається, що у присутності двох свідків інспектор патрульної поліції пояснює, що був зупинений автомобіль, у водія якого було виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, та, звертаючись до водія, пропонує йому пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння у лікаря - нарколога, на що водій відповідає відмовою (ас. 3).
Таким чином, обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, знайшли своє підтвердження відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, на якому зафіксовано обставини, які спростовують пояснення ОСОБА_1 щодо обставин події, та підтверджують факт його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 були надані суду усі довідки щодо стану здоров'я, які не були прийняти судом до уваги, є безпідставними.
Так, з метою перевірки доводів ОСОБА_1 щодо стану його здоров'я та подальшого звернення за медичною допомогою, судом першої інстанції направлено запит до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (ас. 11).
На запит суду першої інстанції надійшла відповідь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 18 червня 2020 року, згідно з якою ОСОБА_1 перебував у приймальному відділенні КМКЛШМД 1 травня 2020 з 02 год. 00 хв. по 02 год. 15 хв. з діагнозом вправима лівобічна грижа зліва, від госпіталізації відмовився, покинув приймальне відділення самостійно (ас. 13).
Також ОСОБА_1 до суду надана довідка КМКЛШМД за вих. № 648, згідно з якою ОСОБА_1 прибув до хірургічного відділення КМКЛШМД для госпіталізації тільки 1 травня 2020 року о 15 год. ЗО хв. (ас. 14).
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що пояснення ОСОБА_1 щодо неможливості проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я для огляду на стан наркотичного сп'яніння у зв'язку з його госпіталізацією спростовуються наданими довідками КМКЛШМД, і з таким висновком суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.
Окрім того, посилання ОСОБА_1 на те, що він перебував у хворобливому стані, у зв'язку з чим не міг проїхати до лікаря, є безпідставними.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року за № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є:
· запах алкоголю з порожнини рота;
· порушення координації рухів;
· порушення мови;
· виражене тремтіння пальців рук;
· поведінка, що не відповідає обстановці (п. З Розділу 1 Інструкції).
· різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,є:
· наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
· звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
· сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
· почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)
Тобто, працівник поліції може встановити тільки ознаки певного виду сп'яніння. Перебування особи безпосередньо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, або перебування особи, яка керує транспортним засобом, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлюється відповідно до положень ст. 266 КУпАП та зазначеної Інструкції.
Відповідно до наявних у справі даних працівниками поліції у ОСОБА_1 встановлені ознаки: тремтіння рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка явно не відповідає обстановці, що розцінено поліцейськими як ознаки наркотичного сп'яніння у водія.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами П та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Згідно з п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Встановивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, з метою підтвердження або спростування стану сп'яніння працівник поліції запропонував ОСОБА_1 проїхати до лікаря нарколога, на що останній відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, а, відтак, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, не встановлено з боку працівників патрульної поліції порушення порядку направлення водія для огляду на стан наркотичного сп'яніння, які б слугували безумовною підставою для скасування судового рішення.
Таким чином під час апеляційного розгляду справи не встановлена невідповідність постанови місцевого суду вимогам закону, матеріалам чи обставинам справи, а всі обставини вчинення адміністративного правопорушення місцевим судом досліджені повно та об'єктивно.
З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва