ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 серпня 2020 року м. Київ № 640/17820/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до подання позовної заяви, у порядку письмового провадження, заяву «Про забезпечення позову» представника ДПС України Борисевича Д. у справі
Державної податкової служби України
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
третя особа (згідно Старший державний виконавець Відділу примусового
позову) виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магда Світлана Григорівна
про зупинення дії постанови, заборону вчиняти певні дії,
Державною податковою службою України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) (далі - позивач або Заявник або ДПС) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд:
- зупинити дію постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 13.07.2020 ВП № 62280758 та виклику державного виконавця від 13.07.2020 № 62280758/2 (20.1);
- заборонити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (в тексті скорочено - відповідач) та старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магді Світлані Григорівні вчиняти дії у виконавчому провадженні № 62280758 щодо Державної податкової служби України.
Подаючи заяву про забезпечення позову ДПС зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020 по справі № 640/17893/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - замінено боржника виконавчого провадження з Державної фіскальної служби України на Державну податкову служби України.
Заявник вказує, що після отримання вищевказаної ухвали ДПС подано апеляційну скаргу 09.07.2020.
Проте 21.07.2020 за вхідним номером № 30398/5 на адресу ДПС надійшов лист державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди Світлани Григорівни від 13.07.2020 № 62280758/2 (20.1) (надалі - третя особа), відповідно до якого для виконання та відома направлено постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 13.07.2020 ВП № 62280758.
Ознайомившись із змістом постанови встановлено, що замінено сторону у виконавчому листі № 640/17893/19 від 20.05.2020, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов'язання Державної фіскальної служби України визначити ОСОБА_8 стаж за вислугу років, встановити розмір надбавки за вислугу років, провести відповідні нарахування та виплати, починаючи з 21 вересня 2018 року.
Крім цього вказаного дня за вхідним номером № 30395/5 до ДПС надійшов виклик державного виконавця, за яким зобов'язано уповноваженого представника ДПС протягом 10 робочих днів, з дня отримання виклику повідомити державного виконавця щодо виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів. Одночасно зобов'язано надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.
За таких обставин, з метою захисту своїх законних прав та інтересів, у зв'язком з численними порушеннями здійснення виконавчого провадження відповідачем та третьою особою, ДПС змушена звернутись до суду.
Також ДПС примічає, що протиправність дій у відповідача та третьої особи полягає у неповному з'ясуванні обставин виконавчого провадження, а саме - у з'ясуванні місця роботи ОСОБА_8 .
Так стягувач ніколи не працював в органах ДПС, а продовжує працювати в органах податкової міліції Державної фіскальної служби України, що підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 по справі № 640/17893/19, де позивачами було зазначено, що їх було прийнято на службу в податкову міліцію, а тому це є встановленим фактом та не підлягає доказуванню в розумінні статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).
Заявляючи подання про заміну сторони у виконавчому провадженні відповідачем та третьою особою проігноровано або не досліджено положення постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 № 1200, якою зазначено, що підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження.
Отже враховуючи той факт, що позивачі є працівниками податкової міліції, яка діє в Державній фіскальній службі України, відповідачем та третьою особою заявляючи заміну сторони унеможливлено виконання судового рішення та позбавлено стягувача права на ефективний захист порушених прав.
Заявник зауважує, що відповідачем та третьою особою вже в повному обсязі здійснюються виконавчі дії щодо ДПС.
Тому з метою уникнення негативних наслідків для позивача, а саме - накладання штрафів та можливості трактування державним виконавцем дій ДПС як дій, з ознаками кримінального правопорушення, наявна необхідність звернутися із заявою про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.
Вирішуючи по суті подану позивачем заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Як слідує із позову, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням Заявника, за обставин прийняття оскаржуваних рішень з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.
Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірних рішень, процедурні питання дотримання їх прийняття підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.
Окремо варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішень, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви «Про забезпечення позову» представника Державної податкової служби України Борисевича Д.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.
Суддя К.С. Пащенко