ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 серпня 2020 року м. Київ № 640/14934/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКомунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ"
до про Державної архітектурно-будівельної інспекції України визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
за участю:
від позивача - Кокойко М.І. ;
від відповідача - не з'явився
Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" (далі - КП "Житлоінвестбуд-УКБ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) щодо відмови КП "Житлоінвестбуд-УКБ" у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва";
- визнати протиправним та скасувати рішення ДАБІ про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерорисгичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва" від 03.03.2020 № ІУ 133200630827;
- зобов'язати ДАБІ видати КП "Житлоінвестбуд-УКБ" дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проектна документація на об'єкт будівництва розроблена згідно діючих будівельних норм і нормативів, на яку отримано експертний звіт, та яка відповідає усім вимогам Містобудівних умов та обмежень, та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Вважає, що у відповідача не було правових підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерорисгичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва" від 03.03.2020 № ІУ 133200630827.
Ухвалою суду від 08.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
10.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 13.07.2020 вирішено продовжити розгляд адміністративної справи № 640/14934/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі на 04.08.2020.
Представник позивача у судовому засіданні 04.08.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засіданні 04.08.2020 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не подав.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 04.08.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
25.02.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкт: "Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва".
03.03.2020 ДАБІ прийнято відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ, яка мотивована:
- неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, а саме:
не подано копію документу що посвідчує право власності на будівлі та споруди, що суперечить частині третій статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та додатку 10 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466;
не подано погодження пропозицій стосовно організації дорожнього руху, у відповідності до Закону України "Про дорожній рух";
- встановленням невідповідності поданих документів вимогам законодавства, а саме:
проектування здійснено за межами земельної ділянки, чим порушено вимоги частин четвертої, п'ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до генерального плану будівельні роботи частково здійснюються за межами ділянки;
розташування та кількість будівель відповідно до поданого генерального плану не відповідає детальному плану території, що суперечить вимогам статті 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: вимоги містобудівної документації є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами містобудування;
при проектуванні не враховано вимоги вихідних даних, що суперечить статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: не виконано вимоги пункту 5 містобудівних умов та обмежень щодо розміщення ДДНЗ та санітарно-захисної зони;
не виконано вимоги пункту 11.14 ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд" щодо розміру санітарно-гігієнічних приміщень в квартирах;
не виконано вимоги пункту 6.3.3.1 ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд" щодо ширини застосування ліфтів з прохідною кабіною;
при проектуванні порушено вимоги пункту 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2018 щодо розташування проїзду пожежних автомобілів;
при проектуванні перевищено відсоток забудови земельної ділянки який передбачено вимогами таблиці 6.2 ДБН Б.2.2-12:2018;
господарська зона ДНЗ розташована з порушенням вимог 5.16 ДБН В.2.2-4:2018.
Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, частинами першою-третьою статті 37 Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон N 3038-VI) передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
5-1) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);
6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону N 3038-VI відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Так, однією з підстав для прийняття спірного рішення став висновок відповідача про неподання позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу, а саме: документа що посвідчує право власності на будівлі та споруди та погодження пропозицій стосовно організації дорожнього руху, у відповідності до Закону України "Про дорожній рух".
Поряд з цим, доводи відповідача спростовуються наступним.
Так, рішенням Київської міської ради від 06.06.2018 № 891/4955 надано КП "Житлоінвестбуд-УКБ" у постійне користування земельну ділянку площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42, з кадастровиим номером 8000000000:69:254:0100 для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України.
У свою чергу, ненадання позивачем документа що посвідчує право власності на будівлі та споруди пояснюється тим, що такі будівлі списані, що підтверджується актами списання будівель і споруд здійснених відповідно до наказу ДП "Управління капітального будівництва та інвестицій" № 127 від 05.09.2006.
Реєстрація права постійного користування КП "Житлоінвестбуд-УКБ" земельної ділянки площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42, з кадастровиим номером 8000000000:69:254:0100 для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 25.07.2018 № 132040725.
Суд звертає увагу, що поза увагою відповідача залишились обставини, що схема організації дорожнього руху розробляється генеральною підрядною організацією при розробці проекту виконання робіт.
Окрім цього, відповідач вважає, що проектування здійснено за межами земельної ділянки, а розташування та кількість будівель відповідно до поданого генерального плану не відповідає детальному плану території.
Слід зазначити, що вказаний висновок взагалі не містить обґрунтування вказаного порушення, натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивачем розроблено проектну документацію за проектом "Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва", за результатами розгляду якої експертною установою - ТОВ "Українська будівельна експертиза" встановлено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена у встановленому порядку.
Зазначене підтверджують експертним звітом щодо розгляду проектної документації за проектом "Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва" від 12.09.2019 № 3-254-19-ЕП/КО, копія якого міститься в матеріалах справи.
Щодо висновків відповідача про невідповідність поданих документів вимогам законодавства, суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 31 Закону N 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Проектування об'єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію / є об'єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До проектної документації на будівництво об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.
Відповідно до частини другої статті 31 Закону N 3038-VI експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 N 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 N 122), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за N 651/19389, передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року N 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за N 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об'єкт будівництва в цілому. Проектна документація стадії "Проект" або "Робочий проект" може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) або "Ескізний проект" (далі - стадія ЕП).
Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації.
Згідно з пунктом 10 вказаного Порядку склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Відповідач наполягає на невиконанні позивачем пункту 5 містобудівних умов та обмежень щодо розміщення ДДНЗ та санітарно-захисної зони.
Так, пунктом 5 містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 09.11.2018 № 1168, визначено, що заклад дошкільної освіти (потужність 80 місць) розмістити у відповідності до вимог ДБН В.2.2-4:2018.
Згідно з плановим завданням Управління освіти Солом'янської РДА, погодженого Солом'янською районною у м. Києві держаною адміністрацією, ДДНЗ запроектовано на 4 групи, а саме:
- однієї ясельної групи (від 2-х до 3-х років) - 15 дітей;
- однієї для дітей дошкільного віку (від 3-х до 4-х років) - 20 дітей;
- однієї для дітей дошкільного віку (від 4-х до 5-ти років) - 20 дітей;
- однієї (підготовчої) групи для дітей дошкільного віку (від 5-ти до 7-ми років) - 20 дітей.
В разі зміни умов наповнюваності ДДНЗ ясельна група може працювати, як звичайна з наповненістю 20 дітей, тобто, забезпечується кількість місць в групах, а саме 4х20=80 місць.
Відповідно до схеми зонування території ділянки забудови щодо санітарно-захисних зон, частина земельної ділянки потрапляє до санітарно-захисної смуги ДТГО "Південно-Західна Залізниця". В межах цієї зони, згідно з п. 5.12 ДСП №173 розміщені підземні паркінги для зберігання автомобілів мешканців будинків, відкриті гостьові автостоянки, будівлі ТП-РП-10/0,4кВт, майданчик для вигулу собак.
Частина території ділянки потрапляє до санітарно-захисної смуги складських приміщень військової бази Міністерства оборони України. Міністерство оборони України повідомило, що дані приміщення не є джерелами викиду шкідливих речовин, не створюють шуму та вібрацій, електромагнітних і іонізуючих випромінювань вище нормативних показників.
Розміщення житлових будинків, ДДНЗ передбачено за межами санітарно-захисних зон, ДТГО "Південно-Західна Залізниця" та складських приміщень військової бази Міноборони України.
З південної частини ділянки забудови розташована територія підприємства з технічного обслуговування автомобілів. Санітарно-захисна смуга від СТО становить 50 м, тобто земельна ділянка не потрапляє в межі санітарно-захисної зони СТО.
На західній частині ділянки забудови знаходиться територія заводу залізобетонних конструкцій. Відстань від території заводу до території ділянки забудови складає більше 110м, тобто територія забудови за адресою проспект Відрадний не потрапляє до санітарно-захисної смуги завода залізобетонних конструкцій.
Ділянка забудови відповідно до містобудівельних умов і обмежень впливу ДП "Антонов", LA max<70ДБ, а також зонами обмеженого використання від аеропортів, зона «А»
Відповідно до містобудівних умов і обмежень цільове і функціональне призначення земельної ділянки, площею 2,8388 га - будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України, підтверджене експертним звітом щодо розгляду проектної документації № 3-254-19-ЕП/КО від 12 вересня 2019 року.
На сході і північному сході ділянка забудови межує із існуючою 5-9-ти поверховою забудовою. Будівництво житлового комплексу по просп. Відрадний, 42 , частково впливає на рівень інсоляції існуючої житлової забудови. При цьому нормативний рівень інсоляції забезпечується.
Існуючі житлові будинки, розташовані меридіонально і інсолюються з обох сторін будинків. Рівень інсоляції становить 2,30 годин і більше.
Проектом передбачена інженерна підготовка території. Вертикальне планування вирішено з організацією повздовжніх ухилів проїздів і тротуарів мінімально допустимих значень.
Водовідвід з території навколо будинків запроектовано згідно технічних умов КП "Київавтодор" закритою системою з підключенням до існуючої дощової каналізації та поверхневим способом по проїздам із скидом в запроектовані дощоприймальні решітки.
Проектом передбачено максимальне збереження і використання існуючого рельєфу ділянки.
Під'їзд до будинку передбачений з боку проспекту Відрадний по запроектованому проїзду шириною 6 м з організацією двостороннього руху. З усіх сторін будинків забезпечені кругові проїзди шириною 6,0 м та 4,0 м на відстані від стін будинку 8-10 м, для забезпечення також проїзду для пожежних машин. При цьому для внутрішнього двору передбачено проїзд лише пожежних машин по тротуарам шириною 3,5 м, які запроектовані під відповідне навантаження.
Проїзд автомобілів мешканців будинку та технологічного транспорту (вивіз сміття, підвезення побутових речей, матеріалів для ремонту, екстрені визови швидкої допомоги, тощо)передбачений лише із зовнішньої сторони протилежної від внутрішнього подвір'я.
Також проектом передбачені нормативні санітарні і протипожежні розриви: між житловими будинками №1, 2 які відносяться до будинків І ступеня вогнестійкості між житловими будинками і дитячим дошкільним закладом; між житловими будинками і виїздами із підземних паркінгів № 1, 2 більше 15м; між житловими будинками і ТП 10/0,4кВт та РП більше 10м; між житловими будинками і господарськими майданчиками із контейнерами для сміття більше 20 м.
Проектом передбачена конструктивна схема житлових будинків, що забезпечує їх загальну стійкість при аварійних ненормованих, локальних руйнівних навантаженнях, як мінімум на час необхідний для евакуації людей. Навантаження та впливи прийнятих до розрахунку конструкцій прийняті із врахуванням ДБН В.1.2-2:2006 зм.1.
Встановлений термін експлуатації конструкцій житлових будинків - 100 років.
Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету міністрів України № 95 від 23.01.2019 для об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, розробляється звіт з оцінки впливу на довкілля та за наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проектної документації не розробляються.
Проектом передбачено організацію майданчиків для відпочинку дорослих і дітей, господарського, спортивного призначення, вигулу собак, виконані розрахунки відповідно до ДБН 360-92**, табл.3.2 п.3.16.
Проектом передбачено забезпечення мешканців об'єктами соціальної інфраструктури:
- дитячий навчальний заклад на 75 місць;
- нежитлові приміщення на 1-х поверхах житлових будинків №1, 2 для організації в подальшому об'єктів соціальної інфраструктури.
Проектування житлової забудови ділянки № 4 (69:254:100, 4 квартал) виконано згідно проектних рішень ДПТ:
- гранично допустима висота будівель від 16-25 поверхів із погодженням Державною авіаційною службою України № 114/3236 від 20.05.2016, Державним підприємством обслуговування повітряного руху № 5.19-874 від 30.09.2015.
- запроектований відсоток забудови території - 21,46%
- запроектована щільність населення житлової забудови знаходиться в межах перспективного житлового фонду кварталу № 4 табл. № 3.1.2 ДПТ, том 1 і становить 353 люд./га;
- житлові будинки, дитячий навчальний заклад розташовані в центральній частині земельної ділянки, за межами санітарно-захисних зон ДТГО "Південно-Західна Залізниця", та складських приміщень військової бази Міноборони;.
- житлові будинки запроектовані в межах висотного обмеження в системі БСВ, який складає 248,0м
Відповідно до Ситуаційної схеми плана проект виконаний з урахуванням нормативної забезпеченості місцями в загально-освітніх навчальних закладах і дитячих дошкільних закладах в радіусі доступності:
- до загальноосвітньої школи № 22 - 150 м;
- до закладу дошкільної освіти № 686 - 480 м.
Заклад дошкільної освіти ДНЗ запроектований відповідно до вимог ДБН В.2.2-4:2018. Площа земельної ділянки під ДНЗ на 75 місць прийнята у відповідності до п. 5.3 табл. 1 ДБН В.2.2-4:2018 і становить 45,05 м2 на одне місце. Площа озеленення ділянки ДНЗ складає 20,04 м2 на одне місце. Площа майданчиків дитячого закладу:
- для дітей ясельної групи;
- для дітей дошкільної групи;
- спортивно-ігрова зона;
- зона юних натуралістів;
- господарська зона
запроектовані і розраховані згідно ДБН В.2.2-4:2018, див. розділ ГП.
Проектом передбачено розміщення автостоянок за рахунок власної території. Загальна кількість запроектованих машиномісць становить 380+118=498 м/місць, що повністю забезпечує потреби в машиномісцях для постійного і тимчасового зберігання автомобілів будинку (див. розділ ГП розрахунок машиномісць).
Проектом запроектована в'їзна рампа до паркінгів на нормованій відстані від вікон житлових будинків - 15 м.
Згідно інженерно-геологічного звіту ТОВ "КИЇВ ГЕО" (січень - лютий 2019 замовлення № Г-1840) категорія складності інженерно-геологічних умов ділянки - ІІ (друга), середньої складності.
Відповідно до експертного звіту № 3-254-19-ЕП/КО від 12 вересня 2019 року проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог по міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва.
Проектом передбачений вільний доступ маломобільних груп населення в житловий будинок, в об'єкти соціальної інфраструктури:
- зовнішні пандуси з ухилом 8%;
- ліфти пасажирські, вантажністю 630кг, глибиною кабіни 1400мм;
- сходова клітка із шириною сходових маршів 1350мм;
- евакуаційний балкон повітряної зони глибиною 1500мм;
- покриття підлоги місць загального користування із керамічної плитки Грейс, морозостійкої.
Проектна документація розроблена згідно діючих будівельних норм і нормативів і отримала експертний звіт № 3-254-19-ЕП/КО від 12 вересня 2019 року ТОВ "Укрбудекспертиза".
Встановлені обставини свідчать про те, що проектна документація відповідає вимогам пункту 5 Містобудівних умов та обмежень.
Відповідач стверджує про порушення позивачем вимог пункту 11.14 ДБН В.2.2-40:2018, яким передбачено, що розміри в плані санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування в житлових будинках повинні бути не менше ніж, м:
- ванної кімнати або суміщеного санвузла - 2,2х2,2;
- туалету з умивальником (рукомийником) та душем - 1,7х2,2.
У свою чергу, проектом передбачено влаштування санітарно-гігієнічних приміщень в квартирах не менше 2200 х 1700 для двокімнатних квартир і 2200 х 2200 для однокімнатних.
Таким чином, висновок відповідача у цій частині є необґрунтованим.
Відповідно до пункту 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019 під час проектування проїздів і пішохідних маршрутів необхідно забезпечувати мож ливість проїзду пожежних автомобілів до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями і доступ особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.
Для пожежних автомобілів слід передбачати проїзди завширшки не менше ніж 3,5 м або смуги завширшки не менше ніж 6 м, які повинні бути розраховані на відповідні навантаження від пожежного автомобіля.
Спірним проектом передбачені проїзди завширшки не менше 3,5 м, які розраховані на відповідні навантаження від пожежного автомобіля. Проїзди передбачені з усіх сторін житлових будинків на відстані 9-11 м (запроектовані проїзди шириною 6 м на відстані від стін будинку 6,5 м, таким чином відстань до пожежного проїзду шириною 3,5 м становить 6,5м+2,5м=9,0м). Вздовж торців будинку №1 та секції № 1 будинку № 2 проїзди передбачені на відстані менш ніж 9 м, оскільки евакуація з квартир даних секцій забезпечена з повздовжніх сторін будинків. Для будівлі дитячого закладу проїзди передбачені шириною 3,5 м на відстані 5-7 м з усіх сторін будинку. Аркуш ГП-14 "Схема розташування пожежних проїздів".
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що висновок відповідача у цій частині є необгрунтованим.
Також, суд звертає увагу, що господарська зона ДНЗ розташована в відповідності до вимог пункту 5.16 ДБН В.2.2-4:2018: розміщена біля входу до виробничих приміщень харчоблоку і пральні, відокремлена від групових і фізкультурних майданчиків, має тверде покриття та самостійний виїзд. Контейнерний майданчик розміщений на відстані 20 м від будівлі дошкільного закладу та оточуючих житлових будинків, що допускається в умовах реконструкції враховуючи розташування поряд існуючих багатоповерхових житлових будинків.
Встановлені у сукупності обставини свідчать про відповідність проектної документації вимогам пункту 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та спростовують висновки відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваної відмови.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ДАБІ про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті: «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва» від 03.03.2020 № ІУ 133200630827, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
В той же час, варто зазначити, що оскаржуване рішення ДАБІ у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є індивідуальним актом.
Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення ДАБІ не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права замовника будівництва виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт позивачем виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішень у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
У даному випадку, суд, вважає правильним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, що є правовою підставою для зобов'язання ДАБІ видати позивачеві дозвіл на виконання будівельних робіт, позаяк такий спосіб захисту порушеного права є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання ДАБІ видати позивачеві дозвіл на виконання будівельних робіт.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі дозволу, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
<...> поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" має один і той же зміст.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.
В контексті наведених правових норм суд зазначає, що дії відповідача щодо відмови у видачі дозволу не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для замовника будівництва жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а тому суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 42, ідентифікаційний код 31958324) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті: «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва» від 03.03.2020 № ІУ 133200630827.
Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати КП «Житлоінвестбуд-УКБ» дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі для учасників антитерористичної операції на сході України на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 42, ідентифікаційний код 31958324) 4204,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 7 серпня 2020 року.