ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 серпня 2020 року м. Київ № 826/6596/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
від позивача - Хлопузян Р.Д.,
від відповідача - Прокопчук О.О.,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі також - позивач, ПАТ «Укргазвидобування») з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі також - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2018 №0006471211.
Представник позивача в тексті клопотання від 24.05.2018 повідомив суд, що відповідно до рішення одноосібного акціонера - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (яке відповідно до ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства» здійснює повноваження Загальних зборів Товариства) за №237 від 21.05.2018 було змінено тип позивача (юридичної особи) з «публічного акціонерного товариства» на «приватне акціонерне товариство» та у зв'язку з цим одночасно змінено найменування на Акціонерне товариство «Укргазвидобування». Наведена інформація відповідає даним, що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області, яким до Акціонерного товариства застосовано штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу в сумі 2 75 167 319,01 грн., а також на необгрунтованість висновків акта перевірки від 17.01.2018 №387/16-31-12-11-30/30019775. Позивач пояснив, що ним за звітний період грудень 2016 по Зіньківському відділенню Гадяцької об?єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області були задекларовані податкові зобов?язання з рентної плати за користування надрами всього у сумі 80 309 135,44 грн., в т.ч. 75 167 319,01 грн. - по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу. 23.01.2017 ПАТ «Укргазвидобування» на підставі ст. 100 Податкового кодексу України, п. 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, та п. 2 розд. 1 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235, звернулося до Гадяцької ОДПІ із заявою від 19.01.2017 про розстрочення грошових зобов?язань за грудень 2016 року, в т.ч. з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на суму 75 167 319,01 грн. Проте Державна фіскальна служба України в порушення порядку та строки, встановлені ст. 100 Податкового кодексу України та Порядку №574, незважаючи на сформований податковою інспекцією висновок про можливість надання розстрочення не прийняла рішення про надання розстрочення грошових зобов?язань.Таку бездіяльність ДФС України ПАТ «Укргазвидобування» оскаржило у судовому порядку. За наведених обставин позивач вважає, що податкові зобов?язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на суму 75 167 319,01 грн. мали бути розстрочені з 30.01.2017, а тому підстави для застосування штрафних санкцій на розстрочені з 30.01.2017 (дати, визначеної законом для сплати рентної плати за користування надрами за звітний період грудень 2016 року) грошові зобов?язання відсутні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 відкрито провадження у справі №826/6596/18 за вказаним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №826/5157/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Гадяцької об?єднаної ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 провадження у справі поновлено.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну з заяву з додатковими матеріалами (в т.ч. витягом з інтегрованої картки платника - ПАТ «Укргазвидобування» відповідного податку за період з 30.01.2017 по 31.01.2017, копіями супровідного листа Акціонерного товариства вих. №42-011-483 від 19.01.2017, самої заяви про надання розстрочення з додатками, листа Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 30.01.2017 №57/8/16-07-17-11 з висновком про розстрочення грошових зобов?язань та листа ДФС України від 21.03.2017 №6844/7/99-99-17-04-17). Свої заперечення відповідач мотивував тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату ПАТ «Укргазвидобування» узгодженої суми податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, задекларованих ним у поданій податковій звітності за звітний період грудень 2016 року, а саме - з прострочення на 1 календарний день. У зв'язку з порушенням позивачем термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання у сумі 75 167 319,01 грн. контролюючим органом до нього правомірно був застосований штраф згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, представник відповідача зауважив, що Акціонерне товариство звернулося до Гадяцької ОДПІ із заявою про розстрочення грошових зобов?язань з рентної плати за користуваннями надрами за грудень 2016 року, строк сплати яких мав настати 30.01.2017. Листом від 30.01.2017 за №57/8/16-07-17-11 Гадяцька ОДПІ повідомила ГУ ДФС у Полтавській області про звернення ПАТ «Укргазвидобування» із вказаною заявою. В подальшому своїм листом від 21.03.2017 №6844/7/99-99-17-04-17 ДФС України повідомило ГУ ДФС у Полтавській області та Гадяцьку ОДПІ, що за обставини сплати платником грошових зобов?язань за даними інформаційної системи, питання прийняття рішення про надання їх розстрочення на дату прийняття такого рішення, втратило актуальність.
Представники сторін подали до суду відповідь на відзив, заперечення на таку відповідь, додаткові пояснення, а також додаткові докази.
18.05.2020 судом ухвалено про заміну відповідача в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України його правонаступником - Головним управління ДПС у Полтавській області та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У призначених судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю з підстав і мотивів, що наведені у текстах позовної заяви та відповіді на відзив. Присутній у судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані представниками сторін документи, заслухавши усні пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У січні 2017 року ПАТ «Укргазвидобування» подало до Гадяцької ОДПІ (Зіньківське відділення) ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію з рентної плати за звітний період грудень 2016 року, яка була зареєстрована в органі ДФС 19.01.2017 за №9266984512. Зокрема, відповідно до додатків 2 до такої податкової декларації - розрахунків №№ 3, 6, 8, 11і №14 з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини акціонерне товариство задекларувало до сплати податкові зобов?язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальному розмірі 75 167 319,01 грн.
Граничний строк сплати такого податкового зобов?язання становив 30.01.2017.
ПАТ «Укргазвидобування» надіслало до Гадяцької ОДПІ супровідний лист вих. №42-011-480 від 19.01.2017 про розстрочення грошових зобов?язань - рентної плати за користування надрами за грудень 2016 року. До цього супровідного листа були додані заява про розстрочення грошових зобов?язань, графік сплати розстрочених грошових зобов?язань, баланс за 9-ть місяців 2016 року, звіт про фінансові результати за 9-ть місяців 2016 року, аналіз фінансового стану підприємства.
Відповідно до змісту заяви ПАТ «Укргазвидобування» просило надати йому розстрочення грошових зобов?язань з рентної плати за користування надрами, в т.ч. рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 75 167 319,01 грн., строк сплати якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівним частинами.
Вказана заява платника була зареєстрована в Гадяцькій ОДПІ 23.01.2017.
Разом зі своїм листом від 30.01.2017 №57/8/16-07-17-11 «Про розстрочення грошових зобов?язань» Гадяцька ОДПІ надіслала ГУ ДФС у Полтавській області заяву ПАТ «Укргазвидобування» про розстрочення грошових зобов?язань за грудень 2016 року з іншими документами платника, а також висновок щодо можливості надання розстрочення грошових зобов?язань.
Зокрема, за змістом цього Висновку від 30.01.2017 Гадяцька ОДПІ за результатами аналізу наданих ПАТ «Укргазвидобування» матеріалів пропонувала розглянути питання щодо розстрочення грошових зобов?язань за 2016 рік в частинах певних сум, в т.ч. по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу в межах повноважень ДФС України.
ДФС України за результатами отримання заяви платника та інших документів про розстрочення грошових зобов?язань своїм листом від 21.03.2017 №6844/7/99-99-17-04-17 повідомила ПАТ «Укргазвидобування» та ГУ ДФС у Полтавській області про питання про розстрочення актуальності, оскільки за даними інформаційної системи грошове зобов?язання було сплачене в повному обсязі.
17.01.2018 працівником ГУ ДФС у Полтавській області проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання ПАТ «Укргазвидобування» (код ЄДРОУ 30019775) граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу, задекларованих в розрахунках з рентної плати за користування надрами за грудень 2016 року до податкової декларації реєстр. №9266984515 від 19.01.2017), поданих до Зінківського відділення Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області.
За результатами такої перевірки складений акт від 17.01.2018 №387/16-31-12-11-30/30019775, за висновком якого позивач порушив граничні строки сплати сум узгодженого грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу за грудень 2016 року, передбачені п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України. А саме, в тексті цього акта зафіксовано, що суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу за грудень 2016 року у розмірах: 14 988 559,64 грн. (задеклароване платником в розрахунку (додатку 2 до податкової декларації) реєстр. №9266984412 від 19.01.2017), 93 343,25 грн. (задеклароване платником в розрахунку (додатку 2 до податкової декларації) реєстр. №9266984441 від 19.01.2017), 44 010 214,98 грн. (задеклароване платником в розрахунку (додатку 2 до податкової декларації) реєстр. №9266984515 від 19.01.2017), 2 182 050 грн. (задеклароване платником в розрахунку (додатку 2 до податкової декларації) реєстр. №9266984747 від 19.01.2017), 13 893 151,14 грн. (задеклароване платником в розрахунку (додатку 2 до податкової декларації) реєстр. №9266984758 від 19.01.2017), - тобто, всього на загальну суму 75 167 319,01 грн. по строку сплати 30.01.2017 фактично сплачені 31.01.2017 2017 (тобто, із затримкою на 1 календарний день) згідно платіжного доручення №223 від 31.01.2017.
06.02.2018 на підставі цього акта камеральної перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийняла спірне у справі податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №0006471211, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (код платежу 13031200) у розмірі 75 167 319,10 грн. нарахувало Акціонерному товариству штраф у сумі 7 516 031,91 грн. (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.04.2018 №12814/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 06.02.2018 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одночасно нормами п. 257.1 і 257.5 ст. 257 («Подання декларації і строки сплати рентної плати») розд. ІХ «Рентна плата» ПК України було визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У свою чергу в силу положень п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
За змістом приписів п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому, п. 109.1 ст. 109 ПК України визначає, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Дослідивши наданий відповідачем витяг з інтегрованої картки платника рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (ПАТ «Укргазвидобування»), суд встановив наступні обставини: 30.01.2017 в інтегрованій картці контролюючим органом проведено нарахування позивачу до сплати на підставі відповідних розрахунків рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини загальної суми грошового зобов?язання 75 167 319,01 грн.; 31.01.2017 контролюючим органом відображено погашення вказаної суми грошового зобов?язання за рахунок сплачених платником коштів згідно таких платіжних доручень №1188 від 31.01.2017 на суму 34 597,56 грн., №6 від 24.01.2017 на суму 43 597 046 грн., №223 від 31.01.2017 на суму 75 167 319,01 грн.
В ході розгляду даної справи позивач не надав суду належних документальних доказів на підтвердження тієї обставини, що будь-яке з перелічених платіжних доручень було подане акціонерним товариством до банку до 30.01.2017.
Водночас суд зважає на обставину подання позивачем до настання граничного строку для сплати узгодженої ним самостійно суми грошового зобов?язання до відповідного органу ДФС заяви про розстрочення такого грошового зобов?язання.
Так, положеннями ст. 32 цього Кодексу передбачена можливість зміни строку сплати податку чи збору. Так, за змістом п. 32.1 - 32.3 ст. 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Тобто, в розумінні норм ПК України розстрочення є своєрідною формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, в порядку визначеному ст. 100 ПК України.
Згідно п.п. 100.2, 100.4, 100.6, 100.8, 100.9 ст. 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником); стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 10 мільйонів гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 100.13 ст. 100 ПК України).
На реалізацію бланкетної норми п. 100.13 ст. 100 Податкового кодексу України Міністерством доходів і зборів України 10.10.2013 видано наказ №574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385 (далі - Порядок №574).
Відповідно до п.п. 1.4, 1.9 розд. І Порядку №574 (тут і надалі в останній чинній редакції) розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи (далі - ІС), що ведеться органами доходів і зборів.
Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання (п. 1.9 розд. І Порядку).
Згідно п. 1.8 розд. І Порядку передбачено, що подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов'язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).
Положеннями п. 3.1, 3.2 розд. ІІІ Порядку №574 визначено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. ви
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
За результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:
приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2);
відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.
У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.
У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу)), третій - для органу доходів і зборів, який приймає рішення.
Згідно з п. 3.5 і 3.6 розд. ІІІ Порядку №574 не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов'язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (додаток 4). Строк дії договору починається з дати його підписання.
Крім того, у день укладання договору про розстрочення (відстрочення) підрозділ, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), вносить до журналу відомості про укладений договір, які переносяться до ІС органів доходів і зборів. Не пізніше дня, наступного за днем внесення до журналу відомостей про укладений договір, копія такого договору передається підрозділу, до функцій якого належить ведення обліку надходжень з податків, зборів, платежів, для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в ІС органів доходів і зборів.
Згідно з пп. 20.1.29 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Прийняття рішення про розстрочення або відстрочення сплати грошових зобов'язань або податкового боргу є виключно правом контролюючого органу, та здійснюється на розсуд останнього в межах наданих повноважень з дотриманням встановленої процедури.
Між тим, суд звертає увагу, що за умови розстрочення платнику узгодженого грошового зобов'язання, необхідність якого повинна підтверджуватись доказами наявності обставин, які свідчать про загрозу виникнення податкового боргу у платника, до моменту набрання таким грошовим зобов'язанням статусу податкового боргу, змінюється обсяг відповідальності платника податків, відповідно нівелюється можливість застосування до платника податків штрафних санкцій, передбачених ст. 126 ПК України.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції з цього питання, викладеній у постанові Верховного Суду України від 18.09.2014 у справі №21-279а14.
Суд вважає, що встановлення в окремому складі податкового правопорушення елементу вини платника податків та надання юридичної оцінки характеристиці діяльності правопорушника в конкретних умовах є першочерговим.
В контексті значення поняття «вина» для юридичної особи слід виходити з того, що юридичну особу можна вважати винною, якщо юридичним фактом, що лежить в основі протиправних дій юридичної особи, є події і фактичні обставини, виникнення яких зумовлено певними протиправними діями або бездіяльністю.
Як наслідок, юридична особа вважається винною в порушенні законодавства, якщо вона мала можливість для дотримання його вимог, однак не здійснила всіх належних для цього заходів.
Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що позивач вживав заходів щодо недопущення порушення строків сплати грошових зобов'язань та накопичення податкового боргу, а саме, подав до заяву про розстрочення грошового зобов?язання за грудень 2016 року .
При цьому, суд встановив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №826/5157/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, позовні вимоги ПАТ «Укргазвидобування» були задоволені частково. Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у неприйнятті рішення про розстрочення грошових зобов'язань чи відмови у наданні розстрочення у строк, передбачений законодавством України за заявою ПАТ «Укргазвидобування» про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року, поданою до Зіньківського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із супровідним листом №42-011-480 від 19.01.2017), в т.ч. з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 75 167 319,01 грн., строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами. Визнав протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті рішення про надання розстрочення за вказаною заявою ПАТ «Укргазвидобування». Зобов'язав Державну фіскальну службу України повторно розглянути заяву позивача про надання розстрочення грошових зобов'язань та прийняти рішення, відповідно до п.3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, за наслідками розгляду цієї заяви.
З тексту мотивувальної частини цього рішення суду від 17.09.2018 у справі №826/5157/17 вбачається, що Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про подання ПАТ «Укргазвидобування» 19.01.2017 заяви про розстрочення грошових зобов?язань у відповідності до вимог ст. 100 Податкового кодексу України та п. 3.1 Порядку №574 із доданням необхідних документів для прийняття рішення про розстрочення грошових зобов?язань. Однак, контролюючим органом виключно з підстав «втрати питанням актуальності», внаслідок сплати позивачем грошових зобов'язань, вказані документи не були прийняті до уваги та не були оцінені на предмет їх відповідності зазначеним вище вимогам ПК України та Порядку №574.
Суд відхилив посилання контролюючого органу на те, що прийняття рішення про розстрочення грошових зобов'язань, які є погашеними, не передбачено нормами податкового законодавства, з мотиву, що прийняття такого рішення про розстрочення грошових зобов'язань ставиться в залежність виключно від наявності підстав, визначених п. 3.1 Порядку №574, а не від наявності факту сплати боргу. При цьому, суд зазначив, що подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов'язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) (п.1.8 Порядку №574), внаслідок чого, навіть у випадку сплати заявником податкових зобов'язань, втім з порушенням строків такої сплати, за умови прийняття рішення про розстрочення сплати грошових зобов'язань в порядку та у строки, визначені вказаними вище нормами, штрафні санкцій до суб'єкта господарювання за порушення строків сплати грошових зобов'язань, застосовані не будуть.
Відповідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, беручи до уваги факти, встановлені судовим рішенням у справі №826/5157/17, орган ДФС, вважаючи, що питання щодо розстрочення сплати грошових зобов'язань втратило актуальність внаслідок сплати в повному обсязі платником грошових зобов'язань, по-перше, протиправно не прийняв рішення у спосіб, встановлений податковим законодавством. По-друге, орган ДФС не надав жодного значення наслідкам порушення позивачем граничного строку сплати грошового зобов'язання, один день якого призвів до накладення на позивача штрафу в розмірі 7,5 млн. грн.
При цьому, під час судового розгляду справи №826/6596/18 відповідач не навів обґрунтованих доводів та не подав належних доказів, які б давали підстави для іншої правової кваліфікації бездіяльності та рішенню ДФС України, які стали наслідком порушення позивачем граничного строку сплати грошового зобов'язання, ніж надана судом у адміністративній справі №826/5157/17.
Наведене на думку суду вказує на відсутність вини у діях платника (позивача), як одного з елементів складу податкового правопорушення.
А відтак, є цілком об'єктивні підстави погодитись з позицією позивача, що спірне податкове повідомлення-рішення від 06.02.2018 №0006471211 є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.
Дані висновки суду кореспондуються з правовою позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в його постановах від 13.02.2019 у справі №826/10694/17, від 04.03.2020 у справі №826/10692/17 за результатами розгляду аналогічних податкових спорів за участю ПАТ «Укргазвидобування» та органів ДФС.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 20.04.2019 №3113 підтверджено, що ПАТ «Укргазвидобування» під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 112 750,98 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі коштів повністю за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 06.02.2018 №0006471211.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 112 750,98 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот п?ятдесят гривень 98 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок
Повний текст рішення виготовлено 07.08.2020