Справа № 953/4296/20
н/п 2-о/953/88/20
"07" серпня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Куценко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: П*ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання з померлим на час відкриття спадщини
Встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту постійного проживання з померлим на час відкриття спадщини. В заяві вказує, що він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину у зв*язку з відсутністю доказів на підтвердження постійного проживання її чоловіка з померлою, у зв*язку з чим порушені його права на спадщину.
Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17.03.2020 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, призначено судове засідання.
Згідно протоколу повторного розподілу судової справи між суддями від 17.04.2020 року дана справа розподілена в провадження судді Губської Я.В.
В судове засідання учасники судового розгляду не з*явились, ніяких заяв до суду не надали.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На відміну від позовного провадження,окремому провадженню притаманні такі ознаки,які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб*єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Слід врахувати, що важливою є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв*язок із певним суб*єктивним матеріальним правом.
Як вбачається з поданої до суду заяви в порядку окремого провадження, ОСОБА_1 просить встановити факт постійного проживання з померлим на час відкриття спадщини і даний факт необхідний йому для прийняття спадщини.
Однак, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що існує спір щодо спадкового майна, та спір про право на спадкування, який повинен вирішуватись у порядку позовного провадження, оскільки доводи заявника про відсутність спадкоємців та про відсутність спору не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ч.6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз*яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Аналогічна позиція також викладена в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
На підставі зазначеного, приходжу до висновку, що заява ОСОБА_1 , подана за правилами окремого провадження не може бути розглянута в порядку окремого провадження, а тому суд залишає її без розгляду та роз*яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах із залученнях усіх заінтересованих осіб.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 258, 260, 353 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: П*ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання з померлим на час відкриття спадщини - залишити без розгляду, роз*яснивши заінтересованим особам право на звернення до суду на загальних підставах.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя :