Справа № 640/1801/16-ц
н/п 2-п/953/65/20
"07" серпня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Колесник С.А.,
при секретарі Болибок С.Є.,
за участі представника заявника Михайлишиної Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
05.02.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2016 позовні вимоги позивача було задоволено.
29.07.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 28.03.2016, в якій просить суд скасувати заочне рішення від 28.03.2016 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.12.2008 у розмірі 29 804 грн. 01 коп. та судовий збір в сумі 1378 грн.
В обґрунтування заяви відповідач ОСОБА_1 вказала, що 18.12.2008 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 12 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. Станом на 31.12.2015 утворилася заборгованість у розмірі 29 804,01 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 11 379,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 15 867,68 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 900,00 грн., а також штрафів відповідно до умов кредитного договору у розмірі 250,00 грн. (фіксована частина), та у розмірі 1407,33 грн. - штраф (процентна складова).
Також, відповідач не погоджується з даною сумою заборгованості з огляду на те, що жодного договору відповідач не підписувала, в матеріалах відсутній кредитний договір з особистим підписом позичальника; на офіційному сайті ПриватБанку відсутні «Умови та правила надання банківських послуг» та «Правила користування платіжною карткою» станом на 17.12.2008. Заявник (відповідач) зазначає, що умови договорів приєднання розробляються банком, повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови.
Крім того, відповідач посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про наявність судового провадження, місце та дату розгляду вказаної судової справи, не мала можливості бути присутньою під час її розгляду та надати відзив на позовну заяву та докази щодо правової позиції відповідача у справі.
Також заявник (відповідач) зазначила, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявній в матеріалах справи інформації, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, вважає рішення суду таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
30.07.2020 відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Представник заявника ОСОБА_2 Г.В. в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримала у повному обсязі, просила про її задоволення.
Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся судом своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та заяву відповідача, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суд, дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
05.02.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
18.02.2016 ухвалою Київського районного суду м. Харкова відкрито провадження в цивільній справі.
28.03.2016 Київським районним судом м. Харкова за відсутності відповідача була розглянута цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та постановлено заочне рішення, яким повністю задовольнив вимоги позивача (а.с. 30).
У відповідності до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Пункт 30 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224 ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності згаданих обставин.
В судовому засіданні досліджуючи доводи відповідача про неповідомлення належним чином про наявність судового провадження, місце та дату розгляду вказаної судової справи, суд зазначає, що доказів на підтвердження того, що відповідач з поважних причин не отримав повістку за місцем реєстрації суду не надано, а тому, суд вважає ці доводи необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу і суд розцінює це небажанням відповідача приймати участь у розгляді справи та зловживання своїми процесуальними правами.
Так, дійсно відповідач ОСОБА_1 не була присутня в судових засіданнях, призначених до розгляду по цивільній справи за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Судом встановлено, що судові повістки, які надсилались на адресу місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 , нею не отримувалися та поверталися на адресу суду з поштового відділення у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання (а.с.27,28,32). Разом з тим, адреса, яка була на них зазначена ( АДРЕСА_1 ), була визначена позивачем у позові.
Крім того, адреса місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 була перевірена судом за допомогою здійснення запиту до відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Харківській області (а.с.22-23).
Тому посилання відповідача на те, що вона не була повідомлена належним чином, спростовується матеріалами справи.
Крім того, відповідно до матеріалів справи, заочне рішення було направлено всім учасникам справи, у тому числі і відповідачу ОСОБА_1 за адресою реєстрації (а.с. 31).
Також, на переконання суду відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд заочного рішення не надала суду будь-яких доказів, які б свідчили про існування обставин, що могли вплинути на розгляд справи по суті на момент постановлення рішення суду і, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2016 у справі № 640/1801/16-ц, оскільки відсутні обставини для його скасування, визначені у ЦПК України, а тому заява відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260-261, 284-288 ЦПК України, суд,-
Поновити відповідачеві ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2016 року.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2016 по справі за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме, поданням до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів, починаючи з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя С.А. Колесник