621/654/20
2/621/504/20
іменем України
07 серпня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого Бібіка О.В.
з участю секретаря Горобець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа КНП "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської районної ради Харківської області про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами: зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 20.11.2018 № 621/3103/18 з 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відстоків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на тверду грошову суму у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення сином повноліття.
На обгрунтування позову зазначив про те, що з 14.08.2015 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому шлюб було розірвано. Судовим наказом Зміївського районного суду Харківської області від 20.11.2018 з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час він не перебуває на обліку в областному центрі зайнятості та виплат не отимує, окрім державної соціальної допоиоги особам з інвалідністю дитинства 2 групи. Внаслідок того, що він є особою з інвалідністю з дитинства 2 групи, то не має фізичної можливості покращити своє матеріальне становище, та забезпечити матеріальною допомогою дитину.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутність. На задоволенні позову наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій проти задоволення позову заперечувала, просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Предаставник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив постановти рішення на розсуду суду, розглядати справу у його відсутність.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе, відповідно до ст. 279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами. Неявка сторін та ненадання відзиву на позов відповідачами не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані суду докази у їх сукупності, дійшов наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого зареєстровані батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_4 (а.с. 6)
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 04.12.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8-10)
Судовим наказом Зміївського районного суду Харківської області від 20.11.2018 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 07.11.2018 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття (а.с. 11)
Постановою старшого державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 03.12.2018 відкрито виконаче провадження про стягнення аліментів (а.с. 13)
З довідки Управління соціального захисту населення № 02-37/264 вбачається, що державна допомога ОСОБА_5 як особі з інвалідністю з дитинства 2 групи за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року становить 9606,00 грн (а.с. 14)
Крім того, позивачем надано довідку МСЕК, посвідчення серії НОМЕР_1 , з якої вбачається, що він є інвалідом з дитинства та отримує допомогу довічно (а.с. 15, 16)
З довідки Зміївської районної філії Харківського обласного центру зайнятості від 13.02.2020 вбачається, що ОСОБА_1 на обліку не перебуває (а.с. 17)
З довідки начальника відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2020 за № 1313/02.9-20 вбачається, що ОСОБА_1 на обліку в управління не перебуває, пенсію не отримує (а.с. 18)
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що він не працює, є інвалідом дитинстав 2 групи, його доходи є такими, що він не спроможний виплачувати аліменти у присудженому судом розмірі, тобто посилався на зміну не матеріального стану.
Відповідно до ч.1 ст.81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.80 цього Кодексу достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять предмета доказування.
За клопотанням позивача ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.05.2020 було витребувано із Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області інформацію про наявність чи відсутність заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 07.11.2018, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу № 621/3103/18 від 20.11.2018, виданого Зміївським районним судом Харківської області, та відомості про наявність чи відсутність нерухомого майна, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_1 .
Крм того, як вбачається з тексту зазначеної ухвали, позивач ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи та надати час для отримання в КНП "Зміївська ЦРЛ" виписки з медичної документація, щоб підтвердити факт його перебування на обліку у лікаря-психіатра.
Однак, будь-яких доказів позивачем на розсуд не представлено.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII частину другу статті 182 Сімейного кодексу України (далі - СК України) викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 20.11.2018 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без підтвердження погіршення матеріального становища позивача, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме його інтересам.
Отже, встановивши всі фактичні обстави справи та дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку про те, що позивач не надав суду достатніх доказів на підтвердження погіршення його матеріального стану.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76, 81, 247, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182,183, 191,192 СК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа КНП "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської районної ради Харківської області (код ЄДРПОУ 02003178, місце знаходження: м. Зміїв Харківської області, вул. Таранівське шосе, 1-б) про зменшення розміру аліментів, які стягуютья на підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 07.11.2018 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття- відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.08.2020.
Суддя: