Справа № 766/8096/20
н/п 2/766/7925/20
04.08.2020 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Головчиної А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним,
Позивачка звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства "Альфа Банк", в якому просила визнати частково недійсним кредитний договір, а саме: визнати п.1 розділу "умови споживчого кредиту" угоди про надання кредиту №501082615, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії від 06.11.2018 року недійсним та виключити з графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту, реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх сукупних послуг, що є додатком №1 до Угоди, платежі за розрахунково-касове обслуговування у сумі 797,76 грн. з моменту укладання угоди, а саме з 06.11.2018 р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що текстом кредитного договору не визначено, у чому полягає надання послуги розрахунково-касового обслуговування, не надано докази виконання послуг та дана вимога є явно несправедливою, оскільки за комісією відповідач вимагає кошти більше, аніж проценти за кредитом. Вважає, що в річну процентну ставку, яка встановлена за договором у розмірі 21,99% вже повинні входити усі супутні послуги, які відповідач надає, у тому числі і за розрахунково-касове обслуговування.
Ухвалою від 27.05.2020 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона надала додаткові пояснення щодо несправедливого, на її думку, завищення сплати за кредитом, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, інших заяв чи клопотань не надходило.
Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому він просив відмовити позивачці у задоволенні позову. Було зазначено, що позивачка добровільно власноручно підписала паспорт споживчого кредиту, в якому містилися умови кредиту, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту. Відповідно до законодавства передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком індивідуально. Нормами закону не передбачено жодних заборон щодо встановлення кредитодавцем комісій та інших обов'язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця, а лише зобов'язує їх надавати всю інформацію щодо загальних витрат споживача за споживчим кредитом.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи. Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.11.2018 року ОСОБА_1 прийняла пропозицію (акцепт) на укладання угоди про надання кредиту №501082615, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії з АТ "Альфа Банк"на умовах строковості, зворотності та платності, який надано на споживчі цілі, строком на 3 роки.
Згідно п. 1 договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором. За ці послуги встановлюється комісійна винагорода, а саме: за обслуговування кредиту 2,4 % від суми кредиту, зазначеної в цьому акцепті без ПДВ.
Згідно додатку № 1 до угоди про надання кредиту №501082615 від 06.11.2018 року, яким є графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Так, розрахунком сукупної вартості передбачено повернення кредиту в розмірі 30000грн., процентів за користування кредитом в розмірі 12454,04 грн., платежі за розрахунково-касове обслуговування 28719,36 грн., реальна процентна ставка 102,74 %, загальна вартість кредиту - 74413,40 грн.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, в нижній частині якого позичальником ОСОБА_1 погоджено власним підписом отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування, отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що умовами п. 1 договору кредиту, що є додатком №1 до угоди передбачено комісійну винагороду банку за обслуговування кредиту, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є незаконним і несправедливим. Крім того, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надавалися позивачу як позичальнику.
Відповідно до положень частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою, третьою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша стаття 229 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції на час укладення оспорюваного договору, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов'язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов'язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Постановою Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49 затвердженні Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила), які розроблено відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність» «Про національний банк України», «Про споживче кредитування», встановлюють порядок та методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача.
Згідно з пунктом 8 Правил банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Банк зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту за рядком «Усього» у колонках 9 і 10 (відповідно) форми, наведеної в додатку 2 до цих Правил.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які с несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.
Обравши спосіб захисту своїх прав шляхом визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач зобов'язаний довести правову та фактичну підстави своїх позовних вимог.
Проте, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доведення факту ненадання відповідачем інформації про умови кредитування та на підтвердження того, що оспорювані ним умови є несправедливими.
Як свідчать матеріали справи, позичальниця ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, акцептом пропозиції на укладення угоди про надання кредиту, Додатком №1 до Кредитного договору (графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг), якими передбачена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування, що підтверджується її підписом. Отже, позивачка була ознайомлена про умови кредитування та реальну ціну фінансової послуги, які вона мала би розуміти, підписуючи кредитний договір.
Комісія за обслуговування кредиту, включена до сукупної вартості кредиту, вона встановлена у твердій грошовій сумі, зміна якої не передбачена умовами договору та додатками до нього, що не суперечить вимогам законодавства.
В той час, як дисбалансом та несправедливими умовами за положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» вважається можливість зміни плати за обслуговування кредиту чи встановлення її розміру у відсотковому вираженні від наданого кредиту або його непогашеної частини, і саме це є підставою для визнання таких умов договору недійсними.
Отже, оспорювана умова кредитного договору не створює дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін та не завдає шкоди споживачеві.
Крім того, позивачка погодилася із усіма умовами, а отже, було досягнуто згоди на укладення кредитного договору та всіх його істотних умов.
Отже, умови кредитного договору в оспорюваній частині повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Матеріали справи не дають підстав вважати, що дії відповідача при укладанні кредитного договору суперечили волевиявленню позивачки та вимогам закону. Тобто вимоги про недійсність умов кредитного договору з підстав, заявлених в позовній заяві, не знайшли свого підтвердження.
Керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1,8,12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України суд,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПО НОМЕР_1 ).
Відповідач: Акціонерне товариство "Альфа Банк" (місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 23494714).
Суддя: Т.І. Рядча