Справа № 615/483/20
Провадження № 2/615/196/20
03 серпня 2020 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Товстолужського О.В.,
при секретареві Партолі О.Є.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Холодногірський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
04 травня 2020 року до Валківського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Холодногірський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
В позові зазначено, що влітку 2013 року ОСОБА_1 почав зустрічатись із ОСОБА_5 . На момент початку стосунків, відповідач вже була вагітна, про що повідомила ОСОБА_6 , попередив, що біологічним батьком дитини є інший чоловік. 14 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_7 , батьками якого в свідоцтві про народження вказані: батько - ОСОБА_1 ; мати - ОСОБА_4 . В 2019 році відносини між подружжям остаточно зіпсувались, через постійні зради відповідача. В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу до ОСОБА_4 . На даний час справа розглядається у Валківському районному суді Харківської області. 20.02.2020 року позивач разом із дитиною відвідав медико-генетичний центр «Мама Папа», де у них були взяті ротові мазки та проведено дослідження, яке підтвердило відсутність родинних зв'язків між ними. Згідно експертного висновку про біологічне батьківство №26061 від 28.02.2020 року складеного медико-генетичним центром «Мама Папа», біологічне батьківство вірогідного батька ОСОБА_6 відносно дитини ОСОБА_7 виключається. Комбінований індекс батьківства - 0, вірогідність батьківства - 0%.
Позивач вимагає виключити відомості про нього, як батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження №175 в книзі реєстрації народжень від 06 березня 2014 року внесеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та будучи допитаним в якості свідка пояснив, що на момент реєстрації шлюбу йому було відомо, що батьком майбутньої дитини є не він, а інша особа, проте погодився з такими обставинами та попри те, що не знав про реєстрацію дитини на нього, ставився до дитини як рідний батько. Вподальшому стосунки між ним та відповідачем зіпсувались, і він раптово для себе дізнався про те, що вважається офіційним батьком дитини народженої не від нього і на цьому змушений сплачувати аліменти.
Представник позивача також позов підтримав та пояснив, що позивач не знав, що в свідоцтві про народження дитини він зазначений як батько. Доказом обставин зазначених в позові, позивач вважає не тільки аналіз ДНК зроблений медичною установою, але й позицію самого відповідача, яка відсутність кровної спорідненості позивача та дитини не заперечує.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та пояснив, що ОСОБА_1 знав про те, що він записаний батьком дитини ОСОБА_4 , оскільки самостійно був присутнім під час такої реєстрації. На той момент, позивач був згоден з цим, а після того, як відповідач почала стягувати аліменти на утримання дитини, останній звернувся з даним позовом до суду.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Будь-яких заяв до суду не надсилав.
04.06.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача в якому ОСОБА_4 прохає відмовити в задоволенні позову та зазначила, що представник позивача не мав права подавати позовну заяву, оскільки в ордері на надання правової допомоги не зазначена конкретна назва суду в якому має право представляти інтереси ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_4 не погоджується з бажаннями про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини оскільки позивач самостійно зазначає, що на момент початку стосунків ОСОБА_4 вже була вагітна, про що повідомила ОСОБА_1 . Також позивач одружився із нею, знаючи, що вона вагітна. В органах ДРАЦС, після народження дитини, позивач за власною ініціативою підтвердив, що він є батьком дитини. Згідно з ч. 5 ст. 136 СК України, не має право оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо вона в момент реєстрації себе батьком дитини знала, що не є її батьком. (а.с.29-30)
Суд, вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Однією із підстав для відмови в задоволенні позову, на яку посилається сторона відповідача є те, що представник позивача, будучи адвокатом в ордері не зазначив орган, в якому він має право надавати правову допомогу, адже позов поданий саме представником.
Як вбачається з позову, він підписаний та поданий представником позивача - адвокатом Натиною А.О.
На підвтердження повноважень подачі позову, представником долучено ордер серії ВК №1004701 в якому зазначено, що адвокат надає правовоу допомогу, в тому числі, в судах загальної юрисдикції. (а.с.16)
В постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року (справа №910/1669/19) зазначено, що відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів вказівка у ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається в будь-яких судах України є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб'єктної юрисдикції судів.
Отже, суд не приймає до уваги твердження сторони відповідача та не вважає наведені ним такі підстави для відмови в задоволенні позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 515. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».(а.с.8)
В свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №175 зазначено, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є: батьком - ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_4 .(а.с.7)
Сторона позивача посилається на ту обставину, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_7 .
Відповідач у відзиві посилається на те, що ОСОБА_1 в органах ДРАЦС, після народження дитини, за власною ініціативою підтвердив, що він є батьком дитини, а тому згідно з ч. 5 ст. 136 СК України, не має право оспорювати батьківство.
Дійсно, згідно з ч. 5 ст. 136 СК України, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.
Разом з тим, відповідно до листа Холодногірського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) №773/22.6-09 від 23.06.2020 року, проведеною перевіркою облікових даних Відділу виявлено актовий запис про народження №175 від 06.03.2014 року, складений відділом на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Державна реєстрація народження проведена відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України за усною заявою матері ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Отже, спростовується твердження сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 був присутній при реєстрації дитини та надав свою згоду на таку реєстрацію. Разом з тим, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з інших підстав.
Так, на підтвердження обставини, що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_7 до позову доданий результат дослідження аналізу ДНК на батьківство №26061 від 28.02.2020 року виконаного медико-генетичним центром «Мама Папа» в якому зазначено, що ймовірність, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7 , складає 0%.(а.с.9)
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 76 ЦПК України, вищевказані дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права, що витікає з ч. 2 ст. 102 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, згідно з ч. 7 ст. 102 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Згідно з ч. 5 ст. 103 ЦПК України, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Разом з тим, в порушення вищевказаних норм, в аналізі ДНК на батьківство зазначено, що відбір матеріалу для дослідження відбувався без дотримання процедури ідентифікації особистостей, а тому даний документ може не мати сили у суді. Крім того, у вказаному дослідженні відсутні відомості про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Отже, оскільки вказаний висновок одержаний з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом, суд не приймає вказаний документ як допустимий доказ.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 23.10.2019 року (справа № 382/2559/15-ц) вбачається, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів,
документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Як вбачаться з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що сторона позивача не довела належними та допустимими доказами відсутність кровного споріднення між позивачем та дитиною ОСОБА_7 , як батька та сина, суд вважає, що позов задоволеним бути не може.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати підлягають віднесенню за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_6 про виключення відомостей про нього, як батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження №175 в книзі реєстрації народжень від 06 березня 2014 року внесеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, - відмовити.
Повний текст рішення складений 07 серпня 2020 року.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Товстолужський