07.08.2020 Справа №607/9202/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , тимчасово працює, ідент. код НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Уповноваженою особою Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 31 травня 2020 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол серії АПР18 № 712157 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
У зазначеному протоколі вказано , що " 31.05. 2020 р. близько 18 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство відносно невістки ОСОБА_2 , виражалась нецензурною лексикою, шарпала , штовхала, погрожувала фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода її психічному та фізичному здоров'ю, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП» .
ОСОБА_1 будучи належно сповіщеною про дату , час та місце судового розгляду 07 серпня 2020 року о 9 год. 15 хв. , до суду не прибула, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не подавала . Беручи до уваги викладене, розгляд даної справи слід повести за відсутності ОСОБА_1 на підставі частини 1 ст. 268 КУПАП.
Попередньо ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначала, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; свою вину у вчинені зазначеного адміністративного правопорушення заперечила. Вказала що ніяких протиправних дій не вчиняла. ОСОБА_2 ніяка її не невістка, а колишня дружина її брата ОСОБА_3 31 травня 2020 року ввечері вона разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 прийшли до квартири по АДРЕСА_3 , до свого брата та сина, де мати постійно проживає. Однак двері квартири тривалий час ніхто не відчиняв, надалі саме ОСОБА_2 вчинила сварку, а поліцію викликала мати - ОСОБА_4 .
При вирішенні питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суд приймає до уваги наступні обставини :
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі ,тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування у разі його винесення .
Із долучених до адмінматеріалів письмових пояснень ОСОБА_2 від 31 травня 2020 року , вбачається, що до неї 31 травня 2020 року близько 20 години 20 хвилин прийшла сестра її чоловіка ОСОБА_1 , стукала у двері, вчинила скандал, ображала її нецензурною лайкою, погрожувала їй, після тог як вона впустила її у квартиру порозкидала її особисті речі .
Із наявних у адміністративних матеріалах письмових пояснень ОСОБА_1 від 31 травня 2020 року слідує, що 31 травня 2020 року близько 17 години вона з матір'ю прийшла до свого брата на АДРЕСА_4 . Мати хотіла зайти до своєї квартири, однак тривалий час ніхто не відчиняв дверей, тому мати викликала працівників поліції.
Такі пояснення ОСОБА_1 підтверджуються наявними в адміністративних матеріалах письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 31 травня 2020 року, про те, що 31 травня 2020 року ввечері вона із дочкою ОСОБА_1 прийшли на АДРЕСА_2 , де вона проживає. Однак її невістка ОСОБА_2 тривалий час не відчиняла дверей, тому, саме вона ОСОБА_4 викликала працівників поліції.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до приписів статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами .
Натомість , судом установлено, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 712157 обставини щодо вчинення ОСОБА_1 31 травня 2020 року домашнього насильства стосовно невістки ОСОБА_2 не мають жодного доказового забезпечення та нею заперечуються.
Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
При цьому, приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про те , що поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вказаною статтею підлягає до закриття у зв"язку із відсутністю в її діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення .
Керуючись частиною 1 статті 173-2, пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 278- 280, 283-285 , 287-290 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя ,
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження закрити у зв"язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення .
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка