Справа № 569/9939/20
04 серпня 2020 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3000,00 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13 лютого 2009 року між нею та відповідачем укладено шлюб, зареєстрований відділом ДРАЦС РС Рівенського міського управління юстиції , актовий запис за № 161. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час шлюбні відносини між ними фактично припиненні, оскільки в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Між нею та батьком дитини такої домовленості, котра б відповідала інтересам їхньої спільної дитини, не досягнуто. Відповідач має стабільний дохід, інших утриманців немає, а отже має всі можливості для здійснення обов'язку утримання спільної доньки, проте добровільно не виконує, чим порушує її права, оскільки вона вимушена самостійно утримувати дитину.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, згідно поданої до суду заяви просила судовий розгляд справи провести без її участі. За участі її представника-адвоката Боярчук Ж.В. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Представник позивачки адвокат Боярчук Ж.В. подала до суду письмову заяву згідно якої просила справу розглядати без її участі, позов підтримала повністю, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Згідно поданого до суду 24.06.2020 р. відповідачем ОСОБА_2 клопотання вбачається, що позовні вимоги відповідач визнає у повному обсязі, не заперечує проти стягнення з нього на користь позивачки на утримання дочки аліментів в сумі 3000,00 грн. Просив справу розглядати у його відсутність. Представник відповідача адвокат Бойчук О.П. подала до суду заяву згідно якої просила справу розглянути за її відсутності, підтримала заяву відповідача ОСОБА_2 щодо визнання ним позовних вимог та стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання дочки в розмірі 3000,00 грн. щомісячно. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін. Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 13.02.2009 р. відділом ДРАЦС РС Рівенського міського управління юстиції , актовий запис за № 161. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1687, зареєстрований відділом ДРАЦС Рівненського міського управління юстиції . Матеріальну допомогу на утримання дитини у добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 не надає. Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до вимог частини першої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, відповідно до частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст.7 ЗУ "Про державний бюджет на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для На дитину віком дo 6 років починаючи з січня 2020 - 1779 грн., з липня - 1859 грн., з грудня - 1921 грн., на дитину вікoм від 6 дo 18 рокiв починаючи з січня 2020 - 2218 грн., з липня - 2318 грн., з грудня - 2395 грн. Як визначено у статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. (Принцип 2). Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. (Принцип 4). Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Він повинен, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. (Принцин 6). Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення дитини на рівні встановленого прожиткового мінімуму є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька.
Враховуючи встановлені по справі обставини, та з метою забезпечення прав дитини на матеріальне утримання, суд вважає необхідним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини за рішенням суду у твердій грошовій сумі, у зв'язку з ухиленням відповідача від утримання доньки в добровільному порядку, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000, 00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 23.06.2020 р. до повноліття дитини, про що не заперечив відповідач.
Рішення суду про стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць з 23.06.2020 р. по 23.07.2020р. - допустити до негайного виконання.
Наявність інших обставин, які можуть бути враховані судом при визначенні розміру аліментів (незадовільний стан здоров'я відповідача, наявність у нього інших, крім доньки ОСОБА_4 , утриманців, тощо), судом не встановлена.
Судові витрати - судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь держави України в сумі 840,80 грн. за вимогу про стягнення аліментів від сплати якого позивачка була звільнена при пред'явленні позову.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 84, 110, 112, 115, 180, 184 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 280-282, 354, 355, п.3 Р.ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в: Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000 ( три тисячі) грн. 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 23.06.2020 р. до повноліття дитини . Рішення суду про стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць з 23.06.2020 р. по 23.07.2020р. - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. в прибуток державного бюджету .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . Повний текст рішеня виготовлено 06.08.2020 року.
Суддя Рівненського міського суду О.В.Панас