Справа № 569/2962/20
04 серпня 2020 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
з участю представника заявника - адвоката Цісар І.В.
представника суб"єкта оскарження - Кондратюк І.М.
стягувачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кондратюка І.М. - в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду зі скаргою на дії державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кондратюка І.М. Просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кондратюка І. М. щодо відмови у проведенні перерахунку суми заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_2 за період з 21 серпня по 31 грудня 2019 року включно. Зобов'язати головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кондратюка І. М. провести зазначений перерахунок заборгованості по оплаті аліментів за період з 21 серпня по 31 грудня 2019 року включно з урахуванням проведених проплат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Рівненському MB ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває зведене виконавче провадження № 61183645 на підставі виконавчого листа, виданого 26.12.2019 року Рівненським міським судом у цивільній справі № 569/16045/19 про стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1000,00 (одна тисяча грн. 00 коп.), щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 серпня 2019 року, і до досягнення дітьми повноліття.
При цьому ОСОБА_2 зазначає, що не зважаючи на відсутність рішення суду про стягнення аліментів, запропонував колишній дружині ОСОБА_1 сплачувати аліменти добровільно, а також брати активну участь як у вихованні своїх дітей, так і наданні, по можливості, додаткової матеріальної допомоги, на що вона попередньо погодилась.
Зважаючи на дану обставину, ОСОБА_2 14.05.2019 року перерахував на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що діяв у 2019 році, тобто по 50% прожиткового мінімуму кожній дитині, на загальну суму 13 526,00 грн., а саме: з 01.05 по 30.06.2019 р. загалом по 1626.00 грн. на обох дітей щомісячно, тобто 3252,00 грн.; з 01.07 по 30.1 1.2019 р. - загалом по 1699,00 грн. на обох дітей щомісячно, тобто 8495,00 грн.; з 01.12 по 31.12.2019р.- загалом 1779,00 грн. на обох дітей.
Однак, ОСОБА_1 , порушивши домовленість з бувшим чоловіком, 21 серпня 2019 року, все-таки звернулась до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання дітей та на її утримання до досягнення донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, в розмірі 1000,00 грн. щомісячно.
У зв'язку з вказаним, представник ОСОБА_2 05.02. 2020 року було подано заяву до головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кондратюка І. М. із вимогою про перерахунок розміру аліментів, виключивши вже сплачену ним суму аліментів за період з 21 серпня по 31 грудня 2019 року включно, однак 11.02.2020 року отримала лист про відмову у проведенні такого перерахунку.
Вважає наведені дії державного виконавця неправомірними.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 адвокат Цісар І В. підтримала скаргу у межах її доводів та просила задовольнити . Пояснила, що не заперечує проти зарахування 8000,00 грн. за період з вересня по грудень 2019р. з розрахунку по 2000,00 грн. аліментів на дітей у місяць.
Представник суб'єкта оскарження - державний виконавець Кондратюк І.М. скаргу не визнав. Просив відмовити у її задоволенні.
Підтримав поданий до суду відзив згідно якого визнано, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження ВП № 61183645 з примусового виконання виконавчого листа № 569/16045/19 від 26.12.2019 Рівненського міського суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 1000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 серпня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття та з примусового виконання виконавчого листа № 569/16045/19 від 26.12.2019 Рівненського міського суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трирічного віку, починаючи з 21 серпня 2019 року.
Згідно розрахунку державного виконавця станом на 01.06.2020 р. заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становить 13064,52 грн.
06.02.2020 р. представником боржника адвокатом Цісар І.В. до відділу була подана заява про зарахування коштів сплачених стягувачу в рахунок сплати аліментів згідно квитанції від 14.05.2019 року АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 13526,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, а кошти вказані у заяві були сплачені до моменту подачі стягувачем позовної заяви до суду.
Позовна заява була подана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а сплата ОСОБА_2 13526,00 грн. була здійснена 14.05.2019, тобто до подачі позовної заяви до суду про стягнення аліментів.
Таким чином, кошти в сумі 13526,00 грн., які були сплачені ОСОБА_2 не можуть бути зараховані як аліменти.
Стягувачка ОСОБА_1 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги. Пояснила, що у травні 2019р. вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який давав і пересилав їй кошти на утримання дітей. Заперечила, що кошти, які вона отримала від ОСОБА_2 у травні 2019р. є аліменти, які він їй сплатив до грудня 2019р.. Заперечила, що між нею була домовленість про це зі скаржником. Пояснила, що у липні 2019р. він також давав їй кошти для дітей. У серпні 2019р. звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів, оскільки ОСОБА_2 сказав, що не буде платити аліменти на дітей.
Ухвалою суду від 24.02.2020 р. прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_2 та призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 03.04.2020р. клопотання представника заявника ОСОБА_2 адвоката Цісар І.В. про витребування доказів -задоволено. Ухвалено витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» дублікат квитанції на підтвердження сплати ОСОБА_2 (проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 14 травня 2019 року о 10 год. 03 хв. 08 сек. у Рівненському відділенні «Політон» Рівненської філії АТ КБ "ПриватБанк" за адресою м. Рівне, вул. Київська, 21 грошових коштів у сумі 13526,00 грн. на ім'я отримувача ОСОБА_1 (код отримувача НОМЕР_2 ) із зазначенням призначення платежу.
03.06.2020р. на виконання ухвали суду надійшла відповідь щодо надання доказів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у Рівненському міському відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває зведене виконавче провадження ВП № 61183645 з примусового виконання виконавчого листа № 569/16045/19 від 26.12.2019 Рівненського міського суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 1000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 серпня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття та з примусового виконання виконавчого листа № 569/16045/19 від 26.12.2019 Рівненського міського суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трирічного віку, починаючи з 21 серпня 2019 року.
Згідно розрахунку державного виконавця станом на 01.06.2020 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становить 13064,52 грн. від 11.02.2020р. вих. № 49957.
Встановлено, що адвокату Цісар І.В ОСОБА_7 було відмовлено у перерахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 та зарахування сплачених коштів по квитанції як сплата аліментів за період з серпня 2019р. по 31.12.2019р., так як на день проведення перерахунку коштів судового рішення не було.
Частиною 1 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
У відповідності до частини 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. У п.54 рішення ЄСПР Справа "Хант проти України" (Заява N 31111/04) між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90) 0, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Зокрема, стаття 8 Конвенції ( 995_004 ) не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
Виходячи з встановлених судом достовірних доказів вбачається, що обов'язок щодо сплати аліментів на утримання дітей у ОСОБА_2 виник з дати пред'явлення позову про стягнення аліментів до суду, а саме з 21.08.2019 р. Судом не здобуто будь-яких доказів узгодження між ним та стягувачкою ОСОБА_1 питання щодо добровільної сплати аліментів з травня 2019р. по грудень 2019р., порядок та помісячний розмір аліментів на утримання двох дітей. Окрім того, зазначений факт не був обговорений та оцінений при розгляді по суті спору про стягнення аліментів, а дана обставина могла бути врахована судом у разі доведеності, при визначенні строку з якого слід стягувати аліменти. Хоча подія, на яку посилається заявник, уже мала місце на день ухвалення рішення, проте рішення суду в частині початку строку виконання рішення стороною боржника оскаржене не було.
Таким чином, проаналізувавши в сукупності достовірно встановлені судом докази, положення діючого законодавства, та виходячи з інтересів дітей, суд прийшов до висновку, що скарга до задоволення не підлягає за недоведеністю. На підставі викладеного,кКеруючись ст.ст. 260, 261, 353,354,356, 447-452 ЦПК України, суд , -
ОСОБА_2 відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Кондратюка І.М. щодо відмови у проведенні перерахунку розміру суми заборгованості по оплаті аліментів на дитину та зобов'язання до вчинення дій. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом п"ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Рівненського міського суду О.В.Панас