Справа №443/939/20
Провадження №1-кп/443/92/20
підготовчого судового засідання
06 серпня 2020 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
31.07.2020 до Жидачівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за №12020140200000185 від 08.05.2020 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, підсудне Жидачівському районному суду Львівської області.
Обставин, які би перешкоджали призначенню справи до судового розгляду, а також для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4,6 ч.3 ст.314 КПК України, немає.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду справи.
Крім того, до початку судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покликаючись на те, що є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують буди актуальними.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти клопотання.
Захисник у підготовчому судовому засідання погодився з думкою обвинуваченого щодо клопотання про продовження дії запобіжного заходу.
Відповідно до частини 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року №1-р/2017 суд зазначив, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Однак, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченим терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що така доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Водночас суд виходить із необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в підготовчому судовому засіданні не встановлено. Відтак, суд доходить переконання, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.
При розгляді справи судом не встановлено обставин, які б виключали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачуються, такий виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню його від суду.
Враховуючи вищенаведене та ризики визначені ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 відносяться до категорії особливо тяжких, за санкцією статті встановлено максимальну міру покарання у виді позбавлення волі строком на п'ятнадцять років із конфіскацією майна. Крім того, ОСОБА_7 немає міцних соціальних зв'язків, не працює та не навчається, а відтак немає законних джерел доходу, у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу може спілкуватися із учасниками кримінального провадження, переховуватись від суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати встановленню істини у справі.
Крім того, на думку суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не здатен убезпечити потерпілих та свідків від незаконного впливу стосовно них з боку обвинуваченого, забезпечити перебування обвинуваченого за місцем фактичного проживання, своєчасне його прибуття до суду та належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.
Керуючись п.5 ч.3 ст.314, 183, 331 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 жовтня 2020 року включно.
Призначити проведення судового розгляду у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, колегією суддів у відкритому судовому засіданні на 14:30 год. 13 серпня 2020 року в приміщенні Жидачівського районного суду Львівської області (м.Жидачів, вул.Я.Мудрого,20а).
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника, а також потерпілу.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3