Справа № 442/4940/20
Провадження № 1-кс/442/928/2020
07 серпня 2020 року м. Дрогобич
Слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі клопотання слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 (зареєстрованого на АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має 1 малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, не військовозобов'язаного, раніше судимого 08.02.2013 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 13.12.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого на підставі ЗУ «Про амністію», 06.06.2019 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання з іспитовим терміном 2 роки,
за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , -
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 12020140110001149, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2020 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, з клопотанням про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що ОСОБА_5 , 04.08.2020 близько 23.00 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження металопластикового вікна магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що на АДРЕСА_3 , у якому здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_7 , проник в середину вказаного приміщення звідки таємно, потворно викрав банку кави марки «JACOBS Monarch Delicate» 225 г. вартістю 79 грн. 80 коп., пакет кави марки «JACOBS Monarch INTENSE» вартістю 75 грн., пакет кави марки «JACOBS MONARCH» 90 г. вартістю 105 грн., пакет кави марки «JACOBS Monarch INTENSE» 70 г. вартістю 25 грн., пакет кави марки «JACOBS Monarch Espresso» 230 г. вартістю 51 грн., пакет кави марки «JACOBS Monarch Delicate» 70 г. вартістю 69 грн., пакет кави марки «JACOBS MONARCH» 95 г. вартістю 130 грн., пакет кави марки «Віденська кава» 250 г. вартістю 57 грн., а загалом на загальну суму 591 грн. 80 коп., проте вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив його, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий біля приміщення вказаного магазину працівниками ГР Дрогобицького РВ УПО Львівської області.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
05.08.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до ОСОБА_5 єдиного правильного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.
Враховуючи вказані обставини, що оцінені в тому числі в сукупності з даними про особу підозрюваного, зокрема його схильність до вчинення корисливих майнових злочинів, суспільну незайнятість, задовільний стан здоров'я, відсутність у нього утриманців, місця роботи та навчання, відсутність стабільного та постійного заробітку і як наслідок його незадовільний майновий стан, а відтак слідчий вважає, що запобігти ризикам, вказаними вище шляхом застосування інших більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а їх відвернення можливе лише за умови ізоляції підозрюваного в умовах тримання під вартою, так як менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просять його задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили проти задоволення даного клопотання, пояснивши, що ОСОБА_5 не має наміру вчиняти нові злочини та ухилятись від досудового розслідування, у зв'язку з чим просять обрати йому запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до наступних висновків.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
У відповідності до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
У відповідності до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання щодо доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу тримання під вартою на час досудового слідства, слідча суддя виходить з того, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Так, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судової особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Так, згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 05.08.2020 було внесено відомості за №12020140110001149 про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) дійсно свідчать й матеріали досудового розслідування, а саме: протокол огляду місця 05.08.2020, заява ОСОБА_8 від 05.08.2020, протокол затримання ОСОБА_5 від 05.08.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 05.08.2020, протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 05.08.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.08.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 05.08.2020.
Окрім того, згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що підозрюваний є раніше судимим, його оголошено підозри у вчиненні інших злочинів, обвинувальні акти по яких скеровано до суду, підозрюється у вчиненні злочинів під час встановленого йому судом іспитового строку, а відтак може продовжити злочинну діяльність. Крім цього, на думку слідчого судді, ОСОБА_5 може переховуватись від досудового слідства і суду, впливати на потерпілих та свідків.
Тому враховуючи вищенаведене, слідча суддя доходить до переконання, що інші, більш м'які запобіжні заходи, зокрема особисте зобов'язання чи домашній арешт, не можуть забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК України.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідча суддя доходить висновку, що в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням вимог ст. 183 КПК України із визначення розміру застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян, який на думку слідчої судді буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) не відлучатися за межі м.Дрогобича Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 3) утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 та його батьками.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, з моменту взяття під варту.
Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до 23.47 годин 03 жовтня 2020 року.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК України, в розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень.
У разі внесення застави, підозрюваного ОСОБА_5 звільнити з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки: 1) не відлучатися за межі м. Дрогобича Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 3) утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 та його батьками.
У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 07 серпня 2020 року.
Слідча суддя ОСОБА_1