Справа № 442/4899/20
Провадження № 2/442/1221/2020
"06" серпня 2020 р. суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П. при вирішенні питання про відкриття провадження перевіривши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалтинг захід», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, -
встановив :
05.08.2020 позивач звернувся з позовом до суду до відповідачів, в якому просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги №26.05.17-ДГ від 26.07.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра та гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінанс консалтинг захід».
Перевіривши матеріали позову, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських суддів визначено ст.20 ГПК України. За змістом п.1. ч.1 ст.20 цього кодексу, господарські суди розглядають справи у спорах що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи, зокрема у спорах щодо правочинів укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи.
Згідно ст.45 ГПК України сторонами (позивачем) може бути особа зазначена у ст. 4, в тому числі фізична особа.
У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, немає значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка висловлена у постанові від 21.04.2020 у справі №910/17433/19 ,та правова позиція, викладена у постанові ВП ВС від 02.10.2018).
Наведеними законодавчими положеннями до юрисдикції господарських судів віднесено спори, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Господарським договором є домовленість, укладена за встановленим змістом та формою, між учасниками господарських правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення прав та обов'язків, досягнення конкретної мети та забезпечується у випадку порушення можливістю застосування небажаних наслідків.
Аналізуючи ознаки, притаманні господарському договору та зміст договору про відступлення права вимоги, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю « Довіра та гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінанс консалтинг захід», суд дійшов висновку, що вказаний правочин є господарським договором.
Разом з тим, відповідно до п. 11.2. такого договору сторони погодили вирішення спорів у господарському суді.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином спір щодо визнання недійсним договору про відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю « Довіра та гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінанс консалтинг захід» підвідомчий господарському суду та не може розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст. 7 ч. 1 п.2 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір повертається у разі повернення заяви або скарги.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки позивач сплатив судовий збір, такий слід повернути.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 186 ЦПК України,-
постановив :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалтинг захід», Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги - повернути позивачу.
Зобов'язати Дрогобицьке управління Державної казначейської служби України Львівської області повернути ОСОБА_1 , РНОКПП25895111377, сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят коп) на рахунок 312162006013014 Дрогобицьке УК/м.Дрогобич/22030101, МФО отримувача 899998, ЄДРПОУ отримувача 38007496, згідно квитанції № 0.0.1786980745.1, від 31.07.2020 TS211921 АК КБ «Приватбанк»/
Роз'яснити позивачу його право на звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя А.П. Хомик