04.08.2020 м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
за участю:
прокурорів ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017140050000166 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сестрятин Радивилівського району Рівненської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, не праюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , востаннє судимого вироком Галицького районного суду м.Львова від 08.11.2019 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років та 6 місяців позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України;
12 січня 2017 року приблизно о 06 год. 00 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи на пл. Різні, 13 у м.Львові, за попередньою змовою в групі осіб із особою, відносно якої судове провадження зупинено, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, завдали декілька ударів руками та ногами по різних ділянках тіла потерпілому ОСОБА_11 . Внаслідок чого в останнього виявлено синці на голові, на лівій руці і на спині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого відкрито заволоділи гаманцем потерпілого ОСОБА_11 вартістю 100 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 2500 грн., а також його мобільний телефоном марки «Manta», вартістю 2500 грн. із сім-карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн. на рахунку якої грошей не було, всього завдано майнової шкоди потерпілому на загальну суму 5125 грн.
Обвинувачений ОСОБА_9 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Розкаявся у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Пояснив, що дійсно 12 січня 2017 року приблизно о 06 год. 00 хв., за попередньою змовою із особою, відносно якої судове провадження зупинено, перебуваючи на пл. Різні, 13 у м.Львові, завдав декілька ударів руками та ногами по різних ділянках тіла потерпілого ОСОБА_11 . Після чого вкрав в останнього гаманець в якому знаходились гроші в сумі 2500 грн. та мобільний телефон марки «Manta».
Крім визнання обвинуваченим вини у інкримінованому йому злочині, винуватість ОСОБА_9 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_11 , який пояснив суду, що 12.01.2017 року зустрівшись в центрі міста Львова з ОСОБА_9 та з особою, відносно якої судове провадження зупинено відпочивали та вживали алкогольні напої. Згодом останні нанесли потерпілому ОСОБА_11 по тілу удари та викрали в нього гаманець з грошима у сумі 2500 грн., а також мобільний телефон. В подальшому шкоду потерпілому не відшкодована;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 12.01.2017 року, в якому потерпілий ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_9 , по зовнішньому вигляду, рисах обличчя, чолі, як особу, яка наносила йому удари, заволоділа гаманцем із грошовими коштами та мобільним телефоном;
- заявою ОСОБА_9 від 12.01.2017 року, в якій вказано, що останній просить долучити до матеріалів кримінального провадження гроші в сумі 200 грн., які були викрадені у ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду предмету від 13.01.2017 року;
- фотознімком грошових коштів
- висновком експерта №71 від 17.01.2017 року, в якому встановлено що при зверненні за медичною допомогою в ТП №3 м.Львова ОСОБА_11 був виставлений діагноз: «Забій грудної клітки зліва». Під час проведення судово-медичної експертизи виявлено синці: на голові, на лівій руці, на спині. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 12 січня 2017 року та відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_9 та у визначеному судом у цьому вироку обсязі.
З таких обставин, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення (злочину), в якому він обвинувачується.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки ОСОБА_9 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненний за попередньою змовою группою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючих покарання обставин.
Суд враховує, що скоєне ОСОБА_9 кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
ОСОБА_9 раніше судимий, характеризується посередньо. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Пом'якшуючою покарання обставиною є щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.
Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Суд враховує, що ОСОБА_9 був раніше засуджений вироком Галицького районного суду м.Львова від 08.11.2019 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі. Відтак суд вважає необхідним призначити ОСОБА_9 остаточне покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вороком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Галицького районного суду м.Львова від 08.11.2019 року.
Цивільний позов у провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_9 остаточне покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Галицького районного суду м.Львова від 08.11.2019 року, у виді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі.
У строк відбування остаточного покарання зарахувати ОСОБА_9 повністю відбуте ним покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 08.11.2019 року. У зв'язку з чим вважати ОСОБА_9 таким, що повністю відбув покарання за цим вироком.
Запобіжний захід відносно відносно ОСОБА_9 - не обирати.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ:
- 200 гривень номіналами по 100 гривень серії МИ 6314442, ЕА6946327, які передані потерпілому ОСОБА_11 на відповідальне зберігання - залишити потерпілому ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Головуючий суддя ОСОБА_1