Справа № 336/5669/17
№ пр.. 1-кс/336/565/2020
"03" серпня 2020 р. слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю заявника ОСОБА_3 , прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , скаргу ОСОБА_3 на рішення органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження, -
28.07.2020 р. до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просить скасувати постанову ст.слідчого СВ Шевченківського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про закриття провадження № 12016080080002436 від 21.07.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
В скарзі зазначив, що оскаржувану постанову отримав 22.07.2020 р.
Підставою для відкриття кримінального провадження стала заява ОСОБА_3 про відкриття кримінального провадження за фактом скоєння ОСОБА_5 нападу на скаржника з метою заволодіння срібним ланцюжком, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я, з проникненням у житло, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Підставою для закриття кримінального провадження № 12016080080002436 за висновком слідчого, відповідно до п.1 ч.1 ст.284 КПК України, є відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
З винесеною постановою скаржник не згоден, вважає її такою, що порушує вимоги чинного КПК України, гарантовані ст.ст.28, 29, 30, 41, 55 Конституції України його права на повагу до гідності, особистої недоторканості, недоторканості житла, право власності та право на юридичний захист.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти скасування постанови, вважав її законною та обґрунтованою.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.303 КРК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені - рішення слідчого про закриття кримінального провадження потерпілим.
Відповідно до ст.304 КПК України скарга може бути подана протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, а якщо рішення слідчого оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Із постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12016080080002436 від 21.07.2020 року вбачається, що під час розслідування кримінального провадження від ОСОБА_3 надійшло клопотання про те, що він вважає, що 24.02.2016 р. о 17.45 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 увірвалися до його житла за адресою: АДРЕСА_1 та вчинили розбійний напад на нього та членів його родини. В клопотанні ОСОБА_3 слідчим було відмовлено.
31.05.2016 р. з кримінального провадження № 12016080080000474 виділено в окреме провадження № 12016080080002436 матеріали досудового розслідування стосовно факту вчинення відносно ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
13.07.2016 р. ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зобов'язати орган досудового розслідування зареєструвати в ЄРДР та розпочати кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, яка суддею була задоволена і юридична кваліфікація кримінального провадження № 12016080080002436 була змінена з ч.2 ст.186 КК України на ч.3 ст.187 КК України.
Проаналізувавши в постанові докази, які були зібрані під час досудового розслідування, слідчий дійшов висновку, що розбій належить до найбільш корисливо-насильницьких злочинів, він посягає на два об'єкти: право власності й особу (її здоров'я і життя). З об'єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном, що вказаної події кримінального правопорушення встановлено не було.
Відповідно до ст. 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст.284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема , в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Так, постанова слідчого є недостатньо мотивованою і при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження слідчим не дотримано вимоги ст.284 КПК України, ст. 55 КПК України та не були перевірені всі вказані у скарзі обставини, що виключає можливість об'єктивного з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення і позбавляє слідчого можливості прийняти правильне процесуальне рішення.
Оскільки, закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
Слід також зазначити, що слідчим з 2016 р., тобто з моменту задоволення скарги ОСОБА_3 слідчим суддею в рамках кримінального провадження, і до його закриття не було проведено жодних слідчих, процесуальних дій, про що свідчить мотивувальна частина цієї ж постанови.
Слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова була прийнята передчасно, оскільки слідчим не були належним чином перевірені доводи, викладені в заяві про злочин, не було надано їм оцінку, а відтак, не спростовано доводи скаржника, що є підставою для задоволення скарги.
Згідно ч. 3 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.284, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на рішення органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову ст.слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП України в Запорізькій області - ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження № 120160800800002436 від 21.07.2020 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1