05.08.20№ 336/1665/20
провадження № 2-а/336/75/2020
05 серпня 2020 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Петрова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Мартиненка Олега Сергійовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи, та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 772332 від 20.03.2020 р., винесену відповідачем, закрити провадження у справі та повернути йому з державного бюджету кошти, сплачені ним в якості штрафу в розмірі 510 грн. за квитанцією № 013682.01.146.019 від 23.03.2020 р..
В обґрунтування позову зазначив, що 20.03.2020 р. він керував транспортним засобом MAN TGS 19.390, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом ППЦ 30-05, номерний знак НОМЕР_2 по вул. Криворізьке шосе, 24 в м. Дніпро, де був зупинений інспектором 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП у Дніпропетровській області ДПП НП України лейтенантом поліції Мартиненком О.С. та відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 772332.
Відповідно до вище вказаної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1 КУпАП. Як зазначено в оскаржуваній постанові, водій, керуючи ТЗ з напівпричепом перевозив небезпечний вантаж - бензин моторний (UN 1203) в автоцистерні з порушенням спеціальних Правил, а саме таблиці оранжевого кольору та великі знаки небезпеки не відповідають вимогам ДОПНВ, чим порушив п. 22.5, 22.6, 30.3 ПДР України та п. 5.3.2.1, 5.3.2.2 Правил ДОПНВ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, та на нього накладено штраф у розмірі 510 грн.
Винесену постанову позивач вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину в даному правопорушенні.
20.03.2020 р. він здійснював перевезення вантажу з дотриманням усіх вимог, перелічених у пп. 22.5, 22.6, 30.3 Правил дорожнього руху України, пп. 5.3.2.1.1. - 5.3.2.1.8., 5.3.2.2.1. - 5.3.2.2.5. глави 5.2. частини 5 додатку А до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних багажів (ДОПНВ), а не пп. 5.3.2.1., 5.3.2.2. Правил ДОПНВ, як зазначено відповідачем в постанові, що оскаржується.
Проте, відповідачем було винесено постанову, з тексту якої не зрозуміло, в чому саме полягає невідповідність таблиць оранжевого кольору та великих знаків небезпеки вимогам ПДР та ДОПНВ.
Постанова містить лише фабулу адміністративного проступку без посилання на докази. У ній не дано оцінку доказам, в порядку ст.. 252 КУпАП, тобто вона не має жодного мотивування.
Проте, на виконання постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем було сплачено штраф у розмірі 510 грн., який він просить йому повернути за рішенням суду.
Ухвалою судді від 31.03.2020 р. було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17.04.2020 р.
17.04.2020 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з знаходженням судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні.
26.05.2020 р. до участі у справі, у якості третьої особи, залучено Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Розгляд справи відкладено.
05.08.2020 р. у судове засідання позивач до суду не з'явився. Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача (а.с. 49).
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ст.194 КАС України.
Відповідач - інспектор Мартиненко О.С. в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, направив до суду письмові пояснення, які просить врахувати під час вирішення справи. Справу просить розглянути за відсутності представника третьої особи (а.с.34-37).
На підставі ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу за відсутності відповідача та представника третьої особи, на підставі наявних в ній доказів.
Вивчивши обставини справи, приймаючи до уваги позицію сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.03.2020 року поліцейським 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП у Дніпропетровській області Мартиненком О.С. було прийнято постанову ДПО18 № 772332 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до зазначеної постанови, 20.03.2020 р. позивач, керуючи ТЗ з напівпричепом перевозив небезпечний вантаж - бензин моторний (UN 1203) в автоцистерні з порушенням спеціальних Правил, а саме таблиці оранжевого кольору та великі знаки небезпеки не відповідають вимогам ДОПНВ, чим порушив п. 22.5, 22.6, 30.3 ПДР України та п. 5.3.2.1, 5.3.2.2 Правил ДОПНВ.
Вважаючи зазначену постанову та дії по її винесенню протиправними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
П.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно із п. 22.6 ПДР України транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та встановленими розпізнавальними знаками, передбаченими п. 30.3 цих Правил, а великовагові та великогабаритні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м. - також з увімкненим проблисковим маячком оранжевого кольору.
П. 30.3 ПДР України передбачено, що на відповідних транспортних засобах установлюються розпізнавальні знаки, серед яких: інформаційна таблиця небезпечного вантажу - прямокутник оранжевого кольору із світлоповертальною поверхнею та каймою чорного кольору. Розміри знака, написи ідентифікаційних номерів виду небезпеки і небезпечної речовини та його розміщення та транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів; знак небезпеки - інформаційна таблиця у формі ромба, на якій зображено знак небезпеки. Зображення, розміри та розміщення таблиць на транспортних засобах визначаються Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, відповідачем на якого ст. 77 КАС України покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення, не доведено факту допущення позивачем порушення пп. 22.5, 22.6, 33.3 ПДР України.
Таке правозастосування, визначено постановою Верховного Суду від 18.01.2019 року в адміністративній справі №539/655/17.
Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення слід скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог, в цій частині.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву буз задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання постанови серії ДПО18 № 772332 від 20.03.2020 року добровільно сплачено штраф у розмірі 510,00 грн., що підтверджується квитанцією № 013682.01.146.019 від 23.03.2020 р. (копія) (а.с. 26).
Повернення коштів сплачених позивачем на виконання штрафу у розмірі 510 грн., має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 №1650/24182 (в редакції від 20.03.2020 року, яка діє на час розгляду справи).
Відповідно до вимог ст. 45 Бюджетного кодексу України та Порядку № 787 від 03.09.2013 року, органи Державної казначейської служби України здійснюють повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно до п. 3 Порядку № 787 від 03.09.2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 від 03.09.2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Контролюючим органом в розумінні положень п. 5 Порядку є Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, оскільки саме на виконання його рішення сплачено штраф позивачем.
За безготівковою формою повернення коштів здійснюється обласними управліннями держказначейства на підставі висновків органів державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, які контролюють нарахування та сплату платежів. У разі надходження до органу держказначейства рішення судових органів його копія передається відповідному органу податкової служби за місцем реєстрації платника податків.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Таким чином, помилково сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф). Тобто фізичній особі необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу.
Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжний документ, що підтверджує зарахування коштів до відповідного бюджету.
Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині повернення помилкового сплаченої суми штрафу.
За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.
Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Мартиненка Олега Сергійовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДПО18 № 772332 від 20.03.2020 р., складену поліцейським 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Мартиненком Олегом Сергійовичем, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1 КУпАП, і накладення штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.132-1 КУпАП.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В.Дмитрюк