"06" серпня 2020 р. Справа № 363/4746/14-ц
06 серпня 2020 року Вишгородського районний суд Київської області в складі головуючого-судді Чіркова Г.Є., при секретарі Гавриленко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
представник заявника звернувся до суду із заявою про заміну первісного стягувача ПАТ «Імексбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» у зв'язку з переходом до зазначеного товариства прав кредитора, відповідно до договору факторингу із відступленням права вимоги від 31 березня 2020 року.
Учасники процесу, будучи повідомленими про розгляд справи, до суду не прибули.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, дійшов наступного.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованість за договором про надання кредиту від 25 липня 2013 року №999-00057109/1 у розмірі 64 353 грн. 94 коп. та судовий збір в розмірі 643 грн. 574 коп., а всього 64 997 грн. 48 коп.
31 березня 2020 року між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» укладено договір факторингу із відступленням права вимоги за кредитним договором, згідно якого право грошової вимоги за кредитним договором №999-00057109/1від 25 липня 2013року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», що підтверджується витягом з реєстру договорів та боржників від 31 березня 2020 року.
15 жовтня 2015 року представнику позивача направлено виконавчий лист.
Згідно ч. 1 ст. 1077 та ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).
Відтак в даному випадку відбулась заміна стягувача у цій справі й правонаступником ПАТ «ПАТ «Імексбанк»» є ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», а відтак стягувача у вказаному виконавчому листі ПАТ «ПАТ «Імексбанк»» слід замінити правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт».
Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про заміну стягувача відповідає змісту ст.ст. 512 і 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. 260, 442 ЦПК України,
ухвалив:
заяву задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» у виконавчому проваджені з примусового виконання рішення суду від 14 січня 2015 року у цивільній справі №363/4746/14-ц за позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя