Справа № 324/439/20
Провадження № 2/324/275/2020
23 липня 2020 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Каретник Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, яку на виконання ухвали Пологівського районного суду Запорізької області від 03 квітня 2020 року про залишення позовної заяви без руху уточнив та у якій він просить суд скасувати наказ від 24 березня 2020 року №10/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо».
В обґрунтування позивач зазначив, що він працює головним механіком в структурному підрозділі «Пологівське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», також він обраний до виборного органу Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Пологівського локомотивного депо (ППО ВПЗУ ПЛД). 24 березня 2020 року наказом №10/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо» ОСОБА_1 оголошено догану, з якою він не згоден, оскільки 19 березня 2020 року відповідач отримав обґрунтовану відмову від ППО ВПЗУ ПЛД у наданні згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 , який є заступником голови профспілки. До Територіальної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників «Придніпровської залізниці» станом на 24 березня 2020 року листи від відповідача з проханням надати згоду на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не надходили. За таких обставин, зазначає позивач, відповідач не мав права на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності без згоди виборного органу профспілки. Окрім того, однією з підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є Протокол оперативного розбору від 27 лютого 2020 року, який підписаний лише головою комісії. Проте, відповідно до п. 4.42 Інструкції з діловодства в Державній адміністрації залізничного транспорту України, затвердженої Наказом Укрзалізниці №400-Ц від 07 листопада 2012 року, протокол підписується головуючим на засіданні колегіального органу та секретарем. Більше того, в оскаржуваному наказі зазначена причина притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак, не конкретизовано, коли саме мав місце факт відсутності контролю за справний стан і безпечну й економічну експлуатацію обладнання теплових установок та мереж депо з боку ОСОБА_1 . Таким чином, оскаржуваний наказ не відповідає вимогам законодавства.
Про місце, дату і час розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Додатково він повідомив, що його притягнули до дисциплінарної відповідальності за результатами проведеної працівниками департаменту енергоменеджменту перевірки, яка проходила з 21 по 23 січня 2020 року. До вказаної перевірки він залучався лише в частині надання окремих документів, програма перевірки йому не доводилася. Всі документи, які від нього вимагали під час проведення перевірки, він надав. Однак, за результатами перевірки було висунуто ряд зауважень щодо його роботи, які розбиралися на оперативній нараді 27 лютого 2020 року. При цьому, на вказану нараду мав бути запрошений уповноважений представник Вільної профспілки залізничників України, оскільки позивач на той час виконував обов'язки ППО ВПЗУ ПЛД і тому не міг сам представляти свої інтереси. Крім того, він вказав, що хоча на оперативній нараді і був присутній інший член ППО ВПЗУ ПЛД ОСОБА_4 , але відносно нього також розглядалося питання про виявлені порушення у роботі і він не був належним чином уповноважений на представництво інтересів позивача на вказаній вище оперативній нараді. Після оперативної наради позивач надав свої пояснення щодо виявлених порушень у роботі, вказавши, що всі звинувачення на його адресу є безпідставними і всі документи, про відсутність яких було вказано в акті перевірки, є в наявності. Після цього відповідач звернувся до ППО ВПЗУ ПЛД із поданням про отримання згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, але отримав відмову. Однак, незважаючи на це, було винесено оскаржуваний наказ про притягнення його до адміністративної відповідальності. Внаслідок цього його позбавили 100 % премії за березень 2020 року.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
У відзиві на позов ОСОБА_1 про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності представником відповідача, зокрема, зазначено, що AT «Укрзалізниця» вважає позовні вимоги безпідставними, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем було порушено п. 2.17.2, п.2.18.1, п. 2.18.4, п.2.32 його посадової інструкції, що, у свою чергу, було відображено в акті перевірки, яка проводилася у період з 21 січня 2020 року по 23 січня 2020 року. Тому відповідач вважає необґрунтованими твердження позивача про відсутність дати, коли мав місце факт відсутності контролю з його боку. Крім того, у відзиві зазначено про те, що представник власника отримав лист від 17 березня 2020 року №04/20 про обґрунтовану відмову на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Проте, з аналізу листа від 17 березня 2020 року №04/20, отриманого 19 березня 2020 року, вхідний №77, адміністрація структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» зробила висновок про необґрунтованість відмови, адже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно бути достатньо добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника є порушенням його законних прав.
Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_2 також повідомив, що на оперативній нараді 27 лютого 2020 року був присутній інший член ППО ВПЗУ ПЛД ОСОБА_4 , тобто, відповідач забезпечив участь представника профспілки на оперативній нараді щодо порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 . Крім того, він наголосив, що під час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідачем було дотримано усіх норм чинного законодавства, які регламентують дане питання, тому оспорюваний наказ є законним та обґрунтованим, оскільки позивачем дійсно були допущені порушення положень його посадової інструкції і він не зміг надати обґрунтованих пояснень. Які б даний висновок відповідача спростували.
Представник відповідача ОСОБА_5 під час судового розгляду справи надав пояснення аналогічні тим, які надав ОСОБА_2 та які викладені у відзиві на позов. Також він звернув увагу, що частина виявлених під час перевірки порушень навіть на сьогоднішній день залишається не усунутою. Так, зокрема, не складаються акти обстеження трубопроводів, не ведуться журнали контролю технічного стану устаткування теплових мереж і установок, не були надані керівництву депо акти гідравлічних випробувань трубопроводів. Обгрунтованих пояснень з даного приводу керівництво депо від ОСОБА_1 так і не отримало. Тому він вважає обґрунтованим і таким, що відбулося з чітким дотриманням визначеної у законодавстві процедури, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, заперечення представників відповідача щодо задоволення позовних вимог, дослідивши письмові докази, вважає позов доведеним і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ст.ст.12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19 липня 2004 року працює у Пологівському локомотивному депо і на даний час обіймає посаду головного механіка, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями наказу №132/ос від 19 липня 2004 року та посадової інструкції головного механіка Осипенка Є.С. від 24 липня 2012 року з доповненнями від 30 квітня 2014 року.
Наказом №10/с від 24 березня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо», копія якого долучена до матеріалів справи, за неналежне виконання посадових обов'язків головному механіку ОСОБА_1 оголошено догану згідно ст.147 КЗпП України. На обґрунтування прийнятого рішення у вказаному наказі зазначено про порушення позивачем п. 2.1, п. 2.2, п.2.18.1, п. 2.18.3 його посадової інструкції, ст. 139 КЗпП України та п. 5.7.1, п. 5.7.3, п. 5.7.4, п. 5.7.5, п. 5.9.1, 6.2.13 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж.
Аналогічне обґрунтування порушення позивачем трудової дисципліни вказано і в долученій до матеріалів справи копії Протоколу наради під головуванням в.о. начальника Пологівського локомотивного депо від 27 лютого 2020 року.
Так, зокрема, у вказаних документах зазначено, що у структурному підрозділі «Пологівське локомотивне депо» не достатньо ведеться робота по забезпеченню технічного обслуговування та ремонтів теплових установок та мереж, а саме:
- у порушення вимог 5.7.1. Правил не розроблено і не впроваджено систему технічного обслуговування та ремонтів, які мають запобіжний захід;
- у порушення вимог 5.7.3. Правил при забезпеченні технічного обслуговування не здійснюються контрольні огляди, випробування, регулювання, налагодження, очищення, усунення дрібних дефектів і перевірки дотримання вимог експлуатаційних вимог. Результати оглядів повинні зазначатися в оперативному журналі. Проведення технічного обслуговування та ремонту обладнання включає в себе контрольні огляди, випробування, регулювання, налагодження, очищення, усунення дрібних дефектів і перевірки дотримання вимог експлуатаційних вимог. При виконанні видів ремонту та обслуговування обладнання парокотельні. Результати ремонтів відображені у актах ремонту та в оперативному журналі, який знаходиться на парокотельній депо;
- у порушення вимог 5.7.4. Правил на всі види ремонтів не складаються річні та місячні графіки ППР, які бути затверджені головним інженером депо, не складено ППР огляду, ремонту теплових мереж;
- у порушення вимог 5.7.5. Правил під час поточного ремонту не було відновлено працездатність установок та устаткування для забезпечення нормальної експлуатації теплових установок і мереж до наступного ремонту з номінальною потужністю, продуктивністю, економічністю;
- у порушення вимог п.5.9.1. Правил не організовано постійний та періодичний контроль технічного стану устаткування теплових мереж та установок. Періодичність контролю повинен визначати головний інженер. Результати контролю мають фіксуватися в спеціальних журналах, журнали відсутні;
- у порушення вимог п. 6.2.13. Правил теплофікаційні трубопроводи не рідше одного разу на місяць не оглядаються відповідальним за безпечну експлуатацію трубопроводів і щороку не проводять гідравлічне випробування.
Вищезазначене, на переконання керівництва структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо», свідчить про відсутність контролю за справний стан і безпечну й економічну експлуатацію обладнання теплових установок та мереж депо з боку головного механіка ОСОБА_1 , що є порушенням п.1 наказу в.о. начальника структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» O.P. Вабілева «Про призначення відповідальних осіб за експлуатацію та обслуговування джерел теплопостачання…» від 19 лютого 2020 року №113 в частині відповідальності за справний стан і безпечну й економічну експлуатацію обладнання теплових установок та мереж депо.
Таке стало можливим через невиконання головним механіком структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» Осипенком Є.С. своїх посадових обов'язків по забезпеченню контролю за безперебійною та технічноправильною експлуатацією механічного й енергетичного устаткування, організацією розробки планів оглядів, випробувань та профілактичних ремонтів устаткування, контролю за технічним станом, своєчасністю ремонту всього устаткування, контролю за веденням технічної документації на устаткування депо, що є порушенням п. 2.1, 2.2, 2.18.1, 2.18.3 його Посадової інструкції, а також через порушення з боку ОСОБА_1 ст.139 КЗпП України щодо сумлінного, своєчасного і точного виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, що є порушенням трудової дисципліни.
При цьому, ні сам наказ №10/с від 24 березня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо», ні Протокол наради під головуванням в.о. начальника Пологівського локомотивного депо від 27 лютого 2020 року не містять конкретизації, положення яких саме Правил були порушені ОСОБА_1 .
Про які саме Правила йде мова стає зрозуміло лише із пояснювальної ОСОБА_1 від 28 лютого 2020 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Наведене, на переконання суду, не може свідчити про достатнє і детальне обґрунтування підстав притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Судом також враховано, що відповідно до положень ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно зі ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Положеннями ст.148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
У той же час, оскаржуваний наказ №10/с від 24 березня 2020 року не містить інформації про те, за який період проводилася перевірка (вказано лише, що перевірка проводилася у період з 21 по 23 січня 2020 року), не містить відомостей про те, коли саме було вчинено позивачем порушення його посадових обов'язків та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, а також детально не обґрунтовано, чому цей наказ винесено більше ніж через два місяці після проведення перевірки (не вказано період перебування позивача на лікуванні, що було з'ясовано із пояснень сторін та копії Протоколу наради під головуванням в.о. начальника Пологівського локомотивного депо від 05 лютого 2020 року, яка долучена до матеріалів справи). Не містять вказаної інформації і інші долучені до матеріалів справи письмові докази.
Наведене позбавляє суд можливості перевірити належними та допустимими доказами дотримання відповідачем строків накладення дисциплінарного стягнення на позивача, а також порушує права позивача бути детально ознайомленим зі змістом висунутого йому обвинувачення у вчиненні дисциплінарного проступку.
При цьому, лише у відзиві на позовну заяву представником відповідача вказується про те, що головний механік ОСОБА_1 починаючи з листопада 2009 року (цитата) «цинічно порушував» ст. 139 КЗпП України в частині своєчасного і точного виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу і ст. 21. КЗпП України в частині зобов'язання працівника виконувати роботу, визначену цією угодою (договором), з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку і самовідсторонився від виконання вказаних робіт, що вказує про порушення пункту 10.1 правил трудового розпорядку щодо обов'язку працювати чесно та сумлінно, додержуватись дисципліни праці, своєчасно та точно виконувати розпорядження адміністрації.
Однак, навіть якщо вказані відповідачем порушення трудової дисципліни мали місце протягом усього вказаного строку, то про це має обов'язково бути поінформований працівник, до якого застосоване дисциплінарне стягнення, у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а не у відзиві на позовну заяву.
Крім того, судом враховано, що відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Зі змісту роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, тощо.
Для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов'язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків як проступок має бути винним і не пов'язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов'язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов'язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення, для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.
Ч.1 ст. 252 КЗпП України формулює загальне положення, яке покладає на власника або уповноважений ним орган обов'язок створення для працівників підприємства, установи, організації обраних до складу виборної профспілкової організації, можливості для здійснення їхніх повноважень.
Ч.2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і ч.2 ст. 252 КЗпП України передбачено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.
Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються, крім дотримання загальних норм.
Згідно із ч.6 ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.
За аналогією правило ч.6 ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених ч.2 ст. 252 КЗпП України, ч.2 ст. 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, у п.1.12 Колективної угоди локомотивного депо Пологи та п.2.2.11 Колективного договору Державного підприємства «Придніпровська залізниця» передбачено, що на оперативні наради, на яких розглядаються випадки браку в роботі чи порушення трудової дисципліни, необхідно запрошувати представника профспілкового органу профспілкової організації, членом якої є цей працівник.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 є заступником голови Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Пологівського локомотивного депо.
Із копії Протоколу наради під головуванням в.о. начальника Пологівського локомотивного депо від 27 лютого 2020 року вбачається, що на нараду були запрошені представники Вільної профспілки ТЧГм ОСОБА_1 , майстер ОСОБА_4 згідно п.2.2.11 Колективного договору Придніпровської залізниці.
Проте, уповноважений представник Вільної профспілки залізничників України, не був присутнім на оперативній нараді, даних про те, що взагалі вказана організація повідомлялася належним чином про проведення вказаної оперативної наради та належним чином до неї направлялися матеріали по оперативній нараді для ознайомлення не пізніше, ніж за дві години до початку наради, відповідачем не надано.
Зазначене підтверджується листом від 17 березня 2020 року №04/20 Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Пологівського локомотивного депо Придніпровської залізниці, в якому зазначено, що майстер ОСОБА_4 є членом ППО ВПЗУ, але не займає в ППО ВПЗУ жодної керівної посади (голова або заступник голови), а також не має повноважень на представництво ППО ВПЗУ в адміністрації Пологівського локомотивного депо відповідно до вимог п.5.8 Статуту Вільної профспілки залізничників України (ВПЗУ), затвердженого установчим з'їздом Вільної профспілки залізничників України від 15 листопада 2006 року (протокол №1) та легалізованого з Міністерстві юстиції України наказом від 09 лютого 2007 року №41/5 (свідоцтво №2612), в якому зазначено, що: «Голова первинної профспілкової організації (голова профспілкового комітету) без довіреності представляє профспілкову організацію в адміністрації організації, установи чи підприємства...; у випадку відсутності голови профспілкової організації (голови профкому) його обов'язки виконує заступник». Голова ППО ВПЗУ Бренч С.С. на момент проведення наради 27 лютого 2020 року знаходився в черговій відпустці, тому ОСОБА_1 виконував його обов'язки та не мав змоги сам представляти свої інтереси.
При цьому, судом враховано, що у вказаному листі також зазначено, що оскільки до ППО ВПЗУ не надходило жодного офіційного повідомлення з боку адміністрації депо щодо дати та часу проведення наради під головуванням в.о. начальника Пологівського локомотивного депо та необхідності присутності на ній уповноваженого представника ППО ВПЗУ, тому, згідно вимог п. 5.8 Статуту для вирішення питання щодо уповноваження члена ППО ВПЗУ на представництво інтересів заступника голови ППО ВПЗУ ОСОБА_1 не скликалось засідання профкому, на якому мало б вирішитися питання щодо уповноваження іншого члена ППО ВПЗУ на представництво профспілкової організації в адміністрації Пологівського локомотивного депо.
Наведене, серед іншого і стало підставою для того, що профспілковий комітет ППО ВПЗУ прийняв рішення не давати згоди на оголошення догани заступнику голови ППО ВПЗУ локомотивного депо Пологи, головному механіку Пологівського локомотивного депо Осипенку Є.С.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, відповідач не взяв до уваги рішення профспілкового комітету щодо відмови у наданні згоди щодо на оголошення догани заступнику голови ППО ВПЗУ локомотивного депо Пологи, головному механіку Пологівського локомотивного депо Осипенку Є.С.
Отже, беручи до уваги те, що позивач є заступником голови профспілкової організації і був таким на час застосування до нього дисциплінарного стягнення, відповідач реалізувати своє право на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності міг лише за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, чого не зробив.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10 липня 2019 року по справі № 266/4915/16-ц.
Таким чином, суд вважає, що порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності має наслідком скасування наказу, тому не має правового значення наявність складу самого проступку, оскільки оголошення позивачу догани відбулось з порушенням вимог ч.2 ст.252 КЗпП України та ч.2 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29 січня 2018 року по справі № 346/3853/16-ц.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним про подачі позову до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн.
При цьому, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача інших судових витрат, які вказані позивачем в уточненій позовній заяві, оскільки до суду не було надано жодного документального підтвердження їх реального понесення позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ч.6, 354 ЦПК України, ст.ст. 147-150 КЗпП України, суд
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Скасувати наказ №10/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо» від 24 березня 2020 року, винесений в.о. начальника Структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Вабілевим О.Р., яким за неналежне виконання посадових обов'язків головному механіку ОСОБА_1 оголошено догану згідно зі ст.147 КЗпП України.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця,5) в особі Структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 70600, Запорізька обл., м. Пологи, вул. Щаслива, 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення буде складений 31 липня 2020 року.
Суддя: Каретник Ю. М.