Справа № 359/5999/20
Провадження №1-кс/359/1669/2020
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
4 серпня 2020 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12020110100001519, внесеному 02.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна,
04.08.2020 року слідчий за погодженням з прокурором, звернувся із зазначеним клопотанням в рамках розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Так встановлено, що 02.08.2020 в порядку ст. 208 КПК України затримано особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старе, Бориспільського району, Київської області, громадянина України, українця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході затримання особи ОСОБА_4 , було проведено обшук особи в ході чого виявлено та вилучено: светр чоловічий червоного кольору, футболка сірого кольору, чоловічі спортивні штани темного кольору на яких видно плями бурого кольору, шкарпетки чорного кольору, в'язана шапка кофейного кольору на якій видно плями бурого кольору в які одягнутий ОСОБА_4 , виявлені речі поміщаються в паперову коробку яка запаковується на верх якої клеїться пояснювальна бирка; чорні чоловічі туфлі на який видно плями бурого кольору в які обутий ОСОБА_4 , виявлені туфлі поміщаються в паперову коробку яка запаковується на верх якої клеїться пояснювальна бирка.
Вилучені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином у зв'язку з розслідуванням даного кримінального провадження, необхідністю доказування стороною обвинувачення фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність накладенні арешту на вилучені речі.
З огляду на те, що вказаний речі є доказами вчинення кримінального правопорушення, потребують призначенню відповідних експертиз та несуть доказову інформацію у даному кримінальному провадженні, подальше їх використання може призвести до їх знищення, тому незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладання арешту на майно можуть призвести до приховування спотворення або знищення речей, які в сукупності з іншими доказами наддадуть органам досудового розслідування можливість прийняти законне процесуальне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
З метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, проведенню ряду експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, яке було вилучено в ході проведення обшуку.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення проведення судових експертиз, збереження речових доказів в стані, придатному для використання їх у кримінальному провадженні, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно слідчий у поданому клопотанні просить накласти на нього арешт, оскільки без накладення арешту на вище перелічене майно, це зробити не можливо.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду клопотання, причина неявки суду не відома. До початку розгляду справи на електронну адресу суду надійшла заява від слідчого про проведення розгляду клопотання у його відсутність, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуття в судове засідання слідчого в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Розгляд клопотання проводиться у відсутність власника майна, з метою забезпечення арешту майна та унеможливлення його відчуження, використання, переоформлення.
Відповідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому порядку.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо. В разі задоволення клопотання про арешт в ухвалі слід зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
Пунктом 1 ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
З наданих суду матеріалів вбачається, що незастосування арешту вказаного майна може призвести до зникнення, втрати вказаного майна.
З урахуванням наведених норм КПК України та встановлених обставин, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно.
На підставі викладеного так керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження №12020110100001519, внесеному 02.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України на майно, а саме: светр чоловічий червоного кольору, футболка сірого кольору, чоловічі спортивні штани темного кольору на яких видно плями бурого кольору, шкарпетки чорного кольору, в'язана шапка кофейного кольору на якій видно плями бурого кольору; чорні чоловічі туфлі на яких видно плями бурого кольору, яке вилучено в ході затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення шляхом подання власником майна чи іншою заінтересованою особою апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1