1Справа № 335/6413/20 1-кс/335/3349/2020
31 липня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеськ Херсонської області, громадянина України, освіта середня, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020080000000287 від 29 липня 2020 року.
Доводи клопотання.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 липня 2020 року, приблизно о 06 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння (марихуана), не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем «ВАЗ 21103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині автодороги Харків-Сімферополь, з боку м. Харкова в напрямку м. Сімферополя, на території Василівського району, Запорізької області, зі швидкістю не менше 100 км/год, що перевищує дозволену швидкість руху поза населеними пунктами. В салоні автомобіля «ВАЗ 21103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні знаходився пасажир - невстановлений чоловік, віком близько 40 років.
Під час руху, в районі 336 км + 150 м вказаної автодороги, поблизу м. Василівки, Запорізької області, на закруглені проїзної частини вліво, діючи зі злочинною недбалістю, у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням наркотичних засобів, водій ОСОБА_5 , з метою виконання маневру обгону невстановлених попутних транспортних засобів, змінив напрямок руху вліво, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на смугу зустрічного руху, після чого, випередивши попутні автомобілі, не впевнившись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вправо, застосував гальмування, внаслідок чого допустив занос керованого ним транспортного засобу, виїхав на праве по ходу свого руху узбіччя, де допустив перекидання транспортного засобу.
Своїми діями водій ОСОБА_5 , порушив вимоги пп. 2.1. а), 2.9. а), 10.1, 12.6 ґ), 12.9 б) та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) чинних на момент скоєння ДТП, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами, відповідно до яких:
- п. 2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;
- п. 2.9. «Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 12.6. «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух зі швидкістю:
ґ) іншим транспортним засобам: на автомагістралях - не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів - не більше 110 км/год, на інших дорогах - не більше 90 км/год»;
- п. 12.9. «Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7»;
- розділ 34. «Дорожня розмітка.
1. Горизонтальна розмітка.
1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків…
Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється».
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок даної ДТП, пасажир автомобіля водій автомобіля «ВАЗ 21103», реєстраційний номер НОМЕР_1 невстановлений чоловік віком близько 40 років загинув на місці ДТП.
29 липня 2020 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК.
29 липня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи сторони обвинувачення.
Прокурор клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.
Доводи сторони захисту.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили застосувати більш м'який запобіжний захід посилаючись на позитивні характеристики ОСОБА_5 .
Обставини встановлені слідчим суддею.
В провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080000000287 від 29 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування кримінального провадження №12020080000000287 - 29.07.2020 року, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29 липня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході проведення якого зафіксовано подію ДТП, слідову інформацію, розташування автомобілю, його пошкодження та стан проїзної частини в місці події;
- протоколом обшуку автомобіля «ВАЗ 21103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ході якого вилучено сліди біологічного походження та інші речі з салону автомобіля.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що 29.07.2020 приблизно о 06 годині, під час патрулювання на службовому автомобілі, разом з інспектором СРПП № 1 Василівського ВП ОСОБА_10 , на а/д Харків-Сімферополь, поблизу м. Василівки, помітив автомобіль «ВАЗ 2110» сірого кольору, який перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки 1.1 та обігнав службовий автомобіль та таким чином опинився спереду них в попутному напрямку. Після того, він увімкнув проблискові маячки синьо-червоного кольору, подаючи водію сигнал про зупинку, а водій вказаного автомобіля почав зупинятися при цьому знизивши швидкість приблизно до 50-80 км/год і намагаючись зупинитися, тиснув на гальма та повертав вправо, внаслідок чого автомобіль почало кидати в сторони, після чого автомобіль перекинувся. Після цього, свідок побачив, що з водійського сидіння через вікно водійської двері вилазив чоловік, який був за кермом вказаного автомобілю. Останній представився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та пояснив, що внаслідок того, що ніби його дружина знаходиться в пологовому відділенні він так швидко рухався. Також ОСОБА_5 вказав на те, що на пасажирському сидінні знаходиться ще один чоловік. Підійшовши до салону автомобіля ОСОБА_9 виявив на пасажирському сидіння чоловіка, який внаслідок ДТП не подавав жодних ознак життя. Вказана особа була затиснена на передньому пасажирському сидінні і для його деблокування були викликані співробітники ДСНС.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який надав аналогічні зі свідком ОСОБА_9 пояснення.
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, яким встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 перебував в стані наркотичного сп'яніння (марихуана).
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків.
Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 належить до категорії тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. До зазначеного висновку слідчий суддя дійшов враховуючи посилання слідчого на те, що на теперішній час не встановлена особа загиблого, не виявлені та не вилучені усі об'єкти та речі, що мають та можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні через його початковий етап.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується даними про особу підозрюваного, який раніше притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп'яніння та без права керування, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого у стані наркотичного сп'яніння та не маючи при цьому посвідчення на право керування транспортними засобами, при цьому.
Доводи сторони обвинувачення про існування іншого ризику, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів про його причетність до інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи дані про особу, наявність вищенаведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров'я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
Позитивних характеристик підозрюваного, а саме того, що підозрюваний є раніше не судимим, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на які посилається сторона захисту заявляючи клопотання про застосування запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, з урахуванням обставин підозри, наслідків у вигляді заподіяння смерті іншій людині, встановлених під час судового розгляду наявних ризиків недостатньо для доведення того, що ОСОБА_5 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
З цих підстав на переконання слідчого судді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити.
Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком до 26.09.2020 року включно, в межах строку досудового розслідування, який у відповідності до ч. 5 ст. 115 КПК України, слід обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 29.07.2020 року.
Щодо розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частина 4 ст.183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Слідчий суддя також враховує високий ступінь небезпеки кримінального правопорушення, керуючись ч. 3,4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при обранні запобіжного заходу, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 26.09.2020 включно, який обчислювати з моменту фактичного затримання з 29.07.2020 року.
Встановити строк дії даної ухвали до 26.09.2020 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1