ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2020 року м. Київ № 640/17058/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Акціонерного товариства "ДніпроАзот"
до Державної податкової служби України
про стягнення грошових коштів,
Акціонерне товариство "ДніпроАзот" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:
- Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОАЗОТ» (51909, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) грошові кошти в розмірі 40 000 000,00 грн. (сорок мільйонів гривень 00 копійок) на відшкодування шкоди (збитків), завданих внаслідок протиправних дій Державної податкової служби України, які виразились у неприйнятті для реєстрації та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних:
- № 411 від 19.01.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 940 на суму ПДВ - 3 333 333,33 грн.;
- № 617 від 16.02.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 940 на суму ПДВ - 3 666 666,67 грн.;
- № 604 від 16.03.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 940 на суму ПДВ - 1 150 000,00 грн.;
- № 605 від 16.03.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 901 на суму ПДВ - 2 516 666,67 грн.;
- № 893 від 18.04.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 901 на суму ПДВ - 3 666 666,67 грн.;
- № 561 від 17.05.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 901 на суму ПДВ -1 966 666,66 грн.;
- № 562 від 17.05.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 892 на суму ПДВ - 1 700 000,00 грн.;
- № 479 від 19.06.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 892 на суму ПДВ - 3 666 666,67 грн.;
- № 145 від 18.07.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 892 на суму ПДВ - 2 783 333,33 грн.;
- № 146 від 18.07.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 893 на суму ПДВ - 883 333,33 грн.;
- № 417 від 17.08.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 893 на суму ПДВ - 3 666 666,67 грн.;
- № 390 від 19.09.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 893 на суму ПДВ - 3 600 000,00 грн.;
- № 391 від 19.09.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 884 на суму ПДВ - 66 666,67 грн.;
- № 341 від 18.10.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 884 на суму ПДВ - 3 666 666,67 грн.;
- № 339 від 19.11.2018 року до податкової накладної від 28.11.2014 № 884 на суму ПДВ - 3 666 666,66 грн.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, частиною п'ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Як зазначено в обґрунтуванні позовної заяви, Рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постановою Третього апеляційного адміністративного суду, які набрали законної сили визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, які виразилися у неприйнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування, зобов'язати Державну фіскальну служби України прийняти та зареєструвати у відповідному реєстрі розрахунки коригування.
Крім того, зазначено, що станом на день подання цього позову, всі розрахунки коригування не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, у вищевказаних правовідносинах предметом позову є протиправне неприйняття для реєстрації у відповідному реєстрі розрахунків коригування поданих позивачем.
Разом з тим, фактично у даній позовній заяві позивачем обґрунтовуються позовні вимоги тим, що Державною фіскальною службою України допущено протиправну бездіяльністю у вигляді не реєстрації розрахунків коригування поданих позивачем.
З огляду на вищезазначене та частину п'яту статті 21 Кодексу, позивачу необхідно на виконання вимог вищевказаної статті визначитись щодо заявлення разом з вимогою про відшкодування шкоди, позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що у разі заявлення позовних вимог щодо визнання бездіяльності протиправною, необхідно сплатити судовий збір за ставками визначеними Законом України "Про судовий збір" для позовних вимог немайного характеру.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду позовної заяви з уточненими позовними вимогами для суду та інших учасників справи.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали та з урахуванням строків, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна