про забезпечення адміністративного позову
07 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа №600/1136/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р. “Про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки”.
Ухвалою суду від 07.08.2020 р. відкрито загальне провадження в адміністративній справі.
Представник позивача разом з позовною заявою подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, а саме просить суд зупинити дію рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р. “Про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки”.
Суд у відповідності до положень ч.1 ст.154 КАС України розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд доходить до наступного висновку.
Положеннями статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Принципами Рекомендації №К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:
- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;
- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади;
- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;
- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.
Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом “очікування”. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
З матеріалів адміністративної позову встановлено, що рішенням Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р. “Про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки” визнано ОСОБА_1 таким, що не успішно пройшов атестацію.
На підставі вказаного рішення 17.07.2020 р. на адресу прокуратури Чернівецької області надійшов лист з Офісу Генерального прокурора, в якому вказано про направлення на адресу прокуратури рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р. для прийняття у встановленому порядку рішення про звільнення, зокрема, позивача з посади, як такого, що не успішно пройшов атестацію. Крім того, прокуратуру Черіневцької області зобов'язано до 20.08.2020 р. повідомити Офіс Генерального прокурора про прийняте рішення щодо звільнення позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків для позивача, у вигляді звільнення з посади на підставі рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р., до надання судом правової оцінки оскаржуваному рішенню.
За таких обставин, суд вважає, що реалізація оскаржуваного рішення не можлива до надання судом оцінки на предмет її правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладнено та може породити нові спірні правовідносини.
Вирішуючи питання забезпечення позову судом здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність спірного рішення та не свідчить про фактичне вирішення справи, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на права та обов'язки прокуратури Чернівецької області з приводу вирішення питання про звільнення позивача, у разі якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено.
Суд вважає, що у разі вжиття забезпечення позову буде досягнуто збереження правовідносин у стані, що існували на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів учасників справи.
З вказаних підстав, суд задовольняє заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Керуючись статями 150-157, 241, 248, 256 КАС України,-
1. Заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнити повністю.
2. Зупинити дію рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №45 від 15.06.2020 р. “Про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки”, до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/1136/20-а законної сили.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення складання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Суддя Т.М. Брезіна